http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1527
В сурдопедагогіці за основу вивчення і вирішення проблеми порушеного розвитку дитини зі слуховою депривацією складають загальнотеоретичні ідеї Л.С. Виготського. На його думку глухота як органічний дефект, що розглядається виключно з боку фізичного розвитку та формування дитини, не є вадою особливо тяжкою. Більшою мірою ця вада залишається більш або менш ізольованою, її прямий вплив на розвиток в цілому порівняно невеликий; вона не викликає зазвичай будь-яких особливо тяжких порушень і затримок в загальному розвитку. Але викликана цим дефектом німота, відсутність людської мови, неможливість оволодіння мовою створюють одне з найтяжчих ускладнень всього культурного розвитку такої дитини. Весь культурний розвиток глухої дитини буде протікати за іншим руслом, ніж нормальної [10].
Комментариев нет:
Отправить комментарий