http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1331
Ефективність роботи гідроенерготранспортних систем шахт багато в чому залежить від якості управління окремими її установками і системою в цілому. Досвід експлуатації гідрошахт свідчить про те, що від кваліфікації диспетчера, керівника в даний час гідроенерготранспортной системою шахти, іноді вирішальним чином залежить безперебійна робота системи, а отже, і шахти. Проте у ряді випадків навіть самий кваліфіційний диспетчер не може забезпечити оптимального режиму функціонування гідросистемі, так як для цього потрібні якості, що виходять за межі людських можливостей. Наприклад, для правильної оцінки ситуації, що склалася в гідросистемі (рівні притока гідросуміші із забоїв, кількість працюючих в даний момент забоїв, рівні рідини в зумпфах і полягання работи усіх гідромашин) і ухвалення правильних команд (включення - виключення механізмів і машин, їх регулювання), що управляють, для середнього розвитку горних робіт є всього 3-5 хвилин, а іноді і меньше. Цей час визначається за часом зміни стану в гідротранспортной системі і часу запізнювання дій, що управляють, при яких управління втрачає ефективність. За такий короткий час обчислювальна машина, що лише управляє, може розрахувати ситуацій і видати оптимальні дії, що управляють, а автоматичні системи - їх осуществлять.
вторник, 22 декабря 2015 г.
Загрузочні апарати гідропідйома із завантажувальним апаратом
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1330
Одним з можливих засобів гідротранспорту і гідропідему можуть бути завантажувальний апарати, що працють спільно з низконапірними насосами і углесосами, а також висононапірними насосами.
Одним з можливих засобів гідротранспорту і гідропідему можуть бути завантажувальний апарати, що працють спільно з низконапірними насосами і углесосами, а також висононапірними насосами.
Ерліфти і ерліфтні установи
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1329
Ерліфти. В останне десятирічний створен та отримав застосування на гідрошахтах гидропідем з допомогою одно- і многосекціоного эрліфтов. Так само, як і вуглесос, учитавающий особливості роботи на гідросмесі, в порівнянні з насосом, ерліфт й ерліфтна установка, призначені для підйому гідросуміші, істотно відрізняються від ерліфта і установка, що працює на воді. Основними відмітними особливостями эрлифтов, призначених для гідропідемів, є наступні (мал.1.6).
Ерліфти. В останне десятирічний створен та отримав застосування на гідрошахтах гидропідем з допомогою одно- і многосекціоного эрліфтов. Так само, як і вуглесос, учитавающий особливості роботи на гідросмесі, в порівнянні з насосом, ерліфт й ерліфтна установка, призначені для підйому гідросуміші, істотно відрізняються від ерліфта і установка, що працює на воді. Основними відмітними особливостями эрлифтов, призначених для гідропідемів, є наступні (мал.1.6).
Вуглесосні станції транспорту і підйому
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1328
До углесосним станціям, особливо використовуючим для транспорту, пред являються вельми жорсткі вимоги, диктуеми умовами експлуатації гидротранспортннх установок.
До углесосним станціям, особливо використовуючим для транспорту, пред являються вельми жорсткі вимоги, диктуеми умовами експлуатації гидротранспортннх установок.
Технологічні схеми гідроенерготранспортних систем шахт
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1327
Найбільш поширений в даний час є замкнута технологічна схема з освітленням води на поверхні шахти (мал.1.1) Вода насосами станції технологічного водопостачання 1, розташованої на поверхні шахти подається в забій 2. Якщо застосовується гидроотбойка, в насосній станції є група низьконапірних – для подачі води в гидротранспортные системи нарізних, підготовчих вироблень. У забоях вода змішується з вугіллям і по безнапірній гидротранспортной системі 3 поступає дільничні углесосные станції 4. Спеціальними насосами цих станцій (вуглесосами) гідросуміш гірської маси і води поступає до центрального гидроподъему 5. Як гидроподъмных засоби можуть застосовуватися эрлифты і завантажувальні апарати. На неглибоких (до 300м) шахтах застосовується в даний час в основному углесосные підйоми, на крупних глибоких шахтах – эрлифты. Завантажувальні апарати застосовуються в даний час для видачі породи. Трубчасті завантажувальні апарати спроектовані як гидроподъема для гідрошахти №4 виробничого об єднання „Артемвугілля”.
Найбільш поширений в даний час є замкнута технологічна схема з освітленням води на поверхні шахти (мал.1.1) Вода насосами станції технологічного водопостачання 1, розташованої на поверхні шахти подається в забій 2. Якщо застосовується гидроотбойка, в насосній станції є група низьконапірних – для подачі води в гидротранспортные системи нарізних, підготовчих вироблень. У забоях вода змішується з вугіллям і по безнапірній гидротранспортной системі 3 поступає дільничні углесосные станції 4. Спеціальними насосами цих станцій (вуглесосами) гідросуміш гірської маси і води поступає до центрального гидроподъему 5. Як гидроподъмных засоби можуть застосовуватися эрлифты і завантажувальні апарати. На неглибоких (до 300м) шахтах застосовується в даний час в основному углесосные підйоми, на крупних глибоких шахтах – эрлифты. Завантажувальні апарати застосовуються в даний час для видачі породи. Трубчасті завантажувальні апарати спроектовані як гидроподъема для гідрошахти №4 виробничого об єднання „Артемвугілля”.
Задачі удосконалення обліку обігових засобів у сфері виробництва і формування облікової політики
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1326
Основним завданням фінансового, бухгалтерського обліку обігових засобів у сфері виробництва є: контроль, за збереженням в місцях його зберігання, правильне та своєчасне оформлення необхідної документації на всіх етапах. Задачі бухгалтерського обліку до обігових засобів у сфері виробництва є вивчення структури ТМЦ, документального оформлення відвантаження товарів, господарчі потреби, організація оперативного і бухгалтерського обліку видатку товарів. Для вирішення цих питань слід зробити конкретні методи оцінки, обліку і контролю за ТМЦ, запропонувати поліпшення обліку ТМЦ в рамках можливих способів ведення бухгалтерського обліку, зафіксованих в нормативних положеннях по бухгалтерському обліку. Облік не тільки здатен забезпечити зберігання ТМЦ але і дати передумови для аналізу запасів з метою більш плідного управління ними.
Основним завданням фінансового, бухгалтерського обліку обігових засобів у сфері виробництва є: контроль, за збереженням в місцях його зберігання, правильне та своєчасне оформлення необхідної документації на всіх етапах. Задачі бухгалтерського обліку до обігових засобів у сфері виробництва є вивчення структури ТМЦ, документального оформлення відвантаження товарів, господарчі потреби, організація оперативного і бухгалтерського обліку видатку товарів. Для вирішення цих питань слід зробити конкретні методи оцінки, обліку і контролю за ТМЦ, запропонувати поліпшення обліку ТМЦ в рамках можливих способів ведення бухгалтерського обліку, зафіксованих в нормативних положеннях по бухгалтерському обліку. Облік не тільки здатен забезпечити зберігання ТМЦ але і дати передумови для аналізу запасів з метою більш плідного управління ними.
Стан проблеми і нормативно - правове регулювання обігових засобів у сфері виробництва
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1325
На металургійних підприємствах України проблема із плануванням витрати ресурсів. Перехід від планової економіки до ринкового привів до того, що підприємства повинні самі займатися придбанням матеріальних ресурсів для своєї господарської діяльності. Висока ринкова вартість ресурсів і її триваючий ріст приводять до того, що підприємствам стало невигідно закуповувати відразу більші партії. Особливо в тих випадках, коли обсяг випускається номенклатуры, що, продукції дуже великий. Не відомо, яка продукція найближчим часом буде викликана на ринку й принесе найбільший прибуток. Більші закупівлі ресурсів приводять до того, що склади можуть бути заповнені тими ресурсами, які використовуються у виробництві нерентабельної продукції. У той час як викликана інша продукція, у виробництві може використовуватися зовсім нові технології й матеріальні ресурси. Зберігання матеріальних ресурсів - це недешеве заняття. Особливо якщо це стосується дорогих матеріалів. Для них, як правило, потрібні особливі умови зберігання (температура, вологість), що обслуговує персонал для розвантаження й формування внутрішніх складів, перекладу матеріалів із внутрішніх складів підприємства у виробництво. Для більшості підприємств останнім часом більше вигідною формою роботи є виробництво з коліс . Всі ресурси, що надходять на підприємство, відразу ж пускаються у виробництво. Це вигідно, якщо вони доступні й доставка їх не викликає складностей. При цьому знижуються витрати на зберігання, транспортування. Це веде до зниження собівартості продукції, що згодом збільшує величину прибутку підприємства. [15]
На металургійних підприємствах України проблема із плануванням витрати ресурсів. Перехід від планової економіки до ринкового привів до того, що підприємства повинні самі займатися придбанням матеріальних ресурсів для своєї господарської діяльності. Висока ринкова вартість ресурсів і її триваючий ріст приводять до того, що підприємствам стало невигідно закуповувати відразу більші партії. Особливо в тих випадках, коли обсяг випускається номенклатуры, що, продукції дуже великий. Не відомо, яка продукція найближчим часом буде викликана на ринку й принесе найбільший прибуток. Більші закупівлі ресурсів приводять до того, що склади можуть бути заповнені тими ресурсами, які використовуються у виробництві нерентабельної продукції. У той час як викликана інша продукція, у виробництві може використовуватися зовсім нові технології й матеріальні ресурси. Зберігання матеріальних ресурсів - це недешеве заняття. Особливо якщо це стосується дорогих матеріалів. Для них, як правило, потрібні особливі умови зберігання (температура, вологість), що обслуговує персонал для розвантаження й формування внутрішніх складів, перекладу матеріалів із внутрішніх складів підприємства у виробництво. Для більшості підприємств останнім часом більше вигідною формою роботи є виробництво з коліс . Всі ресурси, що надходять на підприємство, відразу ж пускаються у виробництво. Це вигідно, якщо вони доступні й доставка їх не викликає складностей. При цьому знижуються витрати на зберігання, транспортування. Це веде до зниження собівартості продукції, що згодом збільшує величину прибутку підприємства. [15]
Общая характеристика и анализ модели рынка и положения своей фирмы на нем. Выявление конкурентных преимуществ создаваемой фирмы
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1324
Олигополия — тип рыночной структуры несовершенной конкуренции, в которой доминирует крайне малое количество фирм. Олигополия – термин политэкономики обозначающий одну из форм господства монополий в капиталистических странах, когда несколько крупных конкурирующих фирм монополизируют поизводство и сбыт основной массы продукций в отрасли. Другим определением олигополистического рынка может являться значение индекса Герфиндаля, превышающее 2000. Олигополистическая взаимосвязь – необходимость уделять большое внимание действием конкурирующих фирм на олигополистичеком рынке при определенной цене и объему продукции. Олигополия с двумя участниками носит название дуополии. Олигополистический рынок состоит из небольшого числа продавцов, весьма чувствительных к политике ценообразования и маркетинговым стратегиям друг друга. Товары могут быть схожими (сталь, алюминий), а могут быть и не схожими (автомобили, компьютеры). Небольшое количество продавцов из – за того, что новым претендентам трудно проникнуть на этот рынок. Товар, реализуемый олигополистическими фирмами, может быть и дифференцированным и стандартизированным. Олигополия является одной из самых распространенных структур рынка в современной экономике. Почти все технически сложные отрасли промышленности: металлургия, химия, автомобилестроение, электроника и самолетостроение, имеют именно такую структуру.
Олигополия — тип рыночной структуры несовершенной конкуренции, в которой доминирует крайне малое количество фирм. Олигополия – термин политэкономики обозначающий одну из форм господства монополий в капиталистических странах, когда несколько крупных конкурирующих фирм монополизируют поизводство и сбыт основной массы продукций в отрасли. Другим определением олигополистического рынка может являться значение индекса Герфиндаля, превышающее 2000. Олигополистическая взаимосвязь – необходимость уделять большое внимание действием конкурирующих фирм на олигополистичеком рынке при определенной цене и объему продукции. Олигополия с двумя участниками носит название дуополии. Олигополистический рынок состоит из небольшого числа продавцов, весьма чувствительных к политике ценообразования и маркетинговым стратегиям друг друга. Товары могут быть схожими (сталь, алюминий), а могут быть и не схожими (автомобили, компьютеры). Небольшое количество продавцов из – за того, что новым претендентам трудно проникнуть на этот рынок. Товар, реализуемый олигополистическими фирмами, может быть и дифференцированным и стандартизированным. Олигополия является одной из самых распространенных структур рынка в современной экономике. Почти все технически сложные отрасли промышленности: металлургия, химия, автомобилестроение, электроника и самолетостроение, имеют именно такую структуру.
Общая характеристика и анализ модели рынка и положения своей фирмы на нем. Выявление конкурентных преимуществ создаваемой фирмы
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1323
Олигополия — тип рыночной структуры несовершенной конкуренции, в которой доминирует крайне малое количество фирм. Олигополия – термин политэкономики обозначающий одну из форм господства монополий в капиталистических странах, когда несколько крупных конкурирующих фирм монополизируют поизводство и сбыт основной массы продукций в отрасли. Другим определением олигополистического рынка может являться значение индекса Герфиндаля, превышающее 2000. Олигополистическая взаимосвязь – необходимость уделять большое внимание действием конкурирующих фирм на олигополистичеком рынке при определенной цене и объему продукции. Олигополия с двумя участниками носит название дуополии. Олигополистический рынок состоит из небольшого числа продавцов, весьма чувствительных к политике ценообразования и маркетинговым стратегиям друг друга. Товары могут быть схожими (сталь, алюминий), а могут быть и не схожими (автомобили, компьютеры). Небольшое количество продавцов из – за того, что новым претендентам трудно проникнуть на этот рынок. Товар, реализуемый олигополистическими фирмами, может быть и дифференцированным и стандартизированным. Олигополия является одной из самых распространенных структур рынка в современной экономике. Почти все технически сложные отрасли промышленности: металлургия, химия, автомобилестроение, электроника и самолетостроение, имеют именно такую структуру.
Олигополия — тип рыночной структуры несовершенной конкуренции, в которой доминирует крайне малое количество фирм. Олигополия – термин политэкономики обозначающий одну из форм господства монополий в капиталистических странах, когда несколько крупных конкурирующих фирм монополизируют поизводство и сбыт основной массы продукций в отрасли. Другим определением олигополистического рынка может являться значение индекса Герфиндаля, превышающее 2000. Олигополистическая взаимосвязь – необходимость уделять большое внимание действием конкурирующих фирм на олигополистичеком рынке при определенной цене и объему продукции. Олигополия с двумя участниками носит название дуополии. Олигополистический рынок состоит из небольшого числа продавцов, весьма чувствительных к политике ценообразования и маркетинговым стратегиям друг друга. Товары могут быть схожими (сталь, алюминий), а могут быть и не схожими (автомобили, компьютеры). Небольшое количество продавцов из – за того, что новым претендентам трудно проникнуть на этот рынок. Товар, реализуемый олигополистическими фирмами, может быть и дифференцированным и стандартизированным. Олигополия является одной из самых распространенных структур рынка в современной экономике. Почти все технически сложные отрасли промышленности: металлургия, химия, автомобилестроение, электроника и самолетостроение, имеют именно такую структуру.
Конструкція двохщілинного керуючого золотника, що реалізує вібраційну лінеаризацію
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1322
Відзначено, що реалізація золотника з нульовим перекриттям практично утруднена, і в ряді випадків, керуючий золотник виконують з невеликим позитивним перекриттям (0,1–0,5 мм) і осцилюючим рухом втулки. При невеликих масах плунжера його осцилюючий рух здійснюється подачею на вхід у керуючий електромагніт одночасно з керуючим сигналом перемінного струму частотою 50–100 Гц, що не тільки збуджує осцилюючий рух плунжера з амплітудою 0,3–0,5 мм, але і звужує петлю гістерезису електромагніта.
Відзначено, що реалізація золотника з нульовим перекриттям практично утруднена, і в ряді випадків, керуючий золотник виконують з невеликим позитивним перекриттям (0,1–0,5 мм) і осцилюючим рухом втулки. При невеликих масах плунжера його осцилюючий рух здійснюється подачею на вхід у керуючий електромагніт одночасно з керуючим сигналом перемінного струму частотою 50–100 Гц, що не тільки збуджує осцилюючий рух плунжера з амплітудою 0,3–0,5 мм, але і звужує петлю гістерезису електромагніта.
Гідроапарати з вібраційною лінеаризацією і гідравлічним вібраційним контуром
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1321
Для зниження впливу сил тертя в гідроапаратах, і отже збільшенні його чутливості до керуючого сигналу, зменшенні часу регулювання і гістерезису в [6] запропоновано використовувати спосіб вібраційної лінеаризації. Сутність цього способу полягає в тому, що плунжеру чи гільзі надаються змушені коливання з малою амплітудою (порядку 0,1 мм) і відносно великою частотою (80-100 Гц). Змушені коливання можуть бути створені за допомогою електричних, механічних гідравлічних вібраційних контурів. Якщо насос має парне число поршнів, пульсації тактів нагнітання співпадають з пульсаціями тактів всмоктування, результуючі коливання тиску у цьому випадку мають більш високу амплітуду. Діапазон частот пульсацій тиску і, як наслідок, збуджуючих сил лежить в межах 25 - 8000 Гц и перекриває діапазон власних частот деталей насоса та інших елементів гідроприводу, що при певних умовах може викликати резонанс [18].
Для зниження впливу сил тертя в гідроапаратах, і отже збільшенні його чутливості до керуючого сигналу, зменшенні часу регулювання і гістерезису в [6] запропоновано використовувати спосіб вібраційної лінеаризації. Сутність цього способу полягає в тому, що плунжеру чи гільзі надаються змушені коливання з малою амплітудою (порядку 0,1 мм) і відносно великою частотою (80-100 Гц). Змушені коливання можуть бути створені за допомогою електричних, механічних гідравлічних вібраційних контурів. Якщо насос має парне число поршнів, пульсації тактів нагнітання співпадають з пульсаціями тактів всмоктування, результуючі коливання тиску у цьому випадку мають більш високу амплітуду. Діапазон частот пульсацій тиску і, як наслідок, збуджуючих сил лежить в межах 25 - 8000 Гц и перекриває діапазон власних частот деталей насоса та інших елементів гідроприводу, що при певних умовах може викликати резонанс [18].
Вимоги до гідроапаратів
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1320
Основною і невід ємною частиною гідравлічних систем є гідравлічна апаратура, характеристики, і якість якої значною мірою визначають характеристики і якість усієї системи. Відповідно до визначення наведеного у [2] гідроапарат - пристрій, якмй керує потоком робочої рідини, змінює чи підтримує заданий тиск чи витрату рідини, або змінює напрямок потоку, служить для його пуску чи зупинки. Основним технічним елементом гідроапарата є запірно-регулюючий елемент, що являє собою деталь, яка рухається, при переміщенні якої частково чи цілком перекривається його прохідний перетин. У залежності від конструктивного виконання запірно - регулюючий елемент гідроапарати бувають золотникові, клапанні і кранові. Сформулюємо основні вимоги до гідроапаратів: відповідність форми статичної характеристики необхідній, при відсутності витоків; відповідність динамічних властивостей заданим, при одночасному збільшенні ККД, запобіганні чи обмеженні гідравлічного удару; можливістю організації тимчасового регулювання і безпосереднього керування від ПК; забезпечення працездатності в заданому діапазоні температур і перемінних кліматичних умов, використання робочих рідин різних типів; усунення кавітації, а у випадку її появи зведення її впливу до мінімуму; мінімізація габаритів, при збереженні уніфікованих приєднувальних розмірів; поліпшення стану поверхонь, що труться, за рахунок їх хімічної і термічної обробки, використання високих технологій.
Основною і невід ємною частиною гідравлічних систем є гідравлічна апаратура, характеристики, і якість якої значною мірою визначають характеристики і якість усієї системи. Відповідно до визначення наведеного у [2] гідроапарат - пристрій, якмй керує потоком робочої рідини, змінює чи підтримує заданий тиск чи витрату рідини, або змінює напрямок потоку, служить для його пуску чи зупинки. Основним технічним елементом гідроапарата є запірно-регулюючий елемент, що являє собою деталь, яка рухається, при переміщенні якої частково чи цілком перекривається його прохідний перетин. У залежності від конструктивного виконання запірно - регулюючий елемент гідроапарати бувають золотникові, клапанні і кранові. Сформулюємо основні вимоги до гідроапаратів: відповідність форми статичної характеристики необхідній, при відсутності витоків; відповідність динамічних властивостей заданим, при одночасному збільшенні ККД, запобіганні чи обмеженні гідравлічного удару; можливістю організації тимчасового регулювання і безпосереднього керування від ПК; забезпечення працездатності в заданому діапазоні температур і перемінних кліматичних умов, використання робочих рідин різних типів; усунення кавітації, а у випадку її появи зведення її впливу до мінімуму; мінімізація габаритів, при збереженні уніфікованих приєднувальних розмірів; поліпшення стану поверхонь, що труться, за рахунок їх хімічної і термічної обробки, використання високих технологій.
Методика технического контроля изделия изделия
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1319
Калибры разделяются на нормальные и предельные к нормальным относятся такие калибры, у которых измерительный размер равен заданному номинальному размеру детали. Номинальными размерами предельных калибров являются предельные размеры контролирующей, следовательно разность размеров проходного и не проходного предельного калибра ,равна допуска детали, контролируемой данными калибрами.
Калибры разделяются на нормальные и предельные к нормальным относятся такие калибры, у которых измерительный размер равен заданному номинальному размеру детали. Номинальными размерами предельных калибров являются предельные размеры контролирующей, следовательно разность размеров проходного и не проходного предельного калибра ,равна допуска детали, контролируемой данными калибрами.
Технологическое оснащение
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1318
Выбор оборудования при разработке технологического процесса изготовления вала зависит от характера и масштаба производства. Всё оборудование делится на станки общего назначения, высокой производительности, специализированные, агрегатные и специальные.
Выбор оборудования при разработке технологического процесса изготовления вала зависит от характера и масштаба производства. Всё оборудование делится на станки общего назначения, высокой производительности, специализированные, агрегатные и специальные.
Технологичность детали
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1317
Технологичность – это совокупность свойств конструкции изделия, определяющих ее приспособленность к достижению определенных затрат при производстве, эксплуатации и ремонте при заданных показателях качества, объеме выпуска и условиях выполнения работ. Технологичность конструкции является существенной характеристикой изделия и определяет возможность рационального изготовления и эксплуатации детали при определенном организационно-техническом уровне производства. Обеспечение требований технологичности является необходимым условием повышения производительности труда, рационального использования народно-хозяйственных ресурсов, повышения темпов ускорения научно-технического прогресса. Основными направлениями работ, обеспечивающих рост технического уровня производства являются: замена морально устаревшего и физически изношенного оборудования; повышение уровня унификации; модернизация конструкции применяемого технологического оборудования; повышение уровня автоматизации и механизации производственных процессов; внедрение более прогрессивных и совершение действующих технологических процессов; расширение области использования принципов унификации и стандартизации; внедрение мероприятий, способствующих повышению качества выполняемых работ; совершенствование применяемых инструментов и технологической оснастки; внедрение устройств и механизмов для обеспечения техники безопасности и улучшения условий труда. При оценке технологичности детали необходимо решить вопросы применения более технологичного оборудования и методов получения, при которых появляется возможность уменьшения трудоемкости и металлоемкости, возможности обработки детали высокопроизводительными методами. Таким образом, улучшение технологичности конструкции позволяет снизить себестоимость ее изготовления без ущерба для ее служебного назначения.
Технологичность – это совокупность свойств конструкции изделия, определяющих ее приспособленность к достижению определенных затрат при производстве, эксплуатации и ремонте при заданных показателях качества, объеме выпуска и условиях выполнения работ. Технологичность конструкции является существенной характеристикой изделия и определяет возможность рационального изготовления и эксплуатации детали при определенном организационно-техническом уровне производства. Обеспечение требований технологичности является необходимым условием повышения производительности труда, рационального использования народно-хозяйственных ресурсов, повышения темпов ускорения научно-технического прогресса. Основными направлениями работ, обеспечивающих рост технического уровня производства являются: замена морально устаревшего и физически изношенного оборудования; повышение уровня унификации; модернизация конструкции применяемого технологического оборудования; повышение уровня автоматизации и механизации производственных процессов; внедрение более прогрессивных и совершение действующих технологических процессов; расширение области использования принципов унификации и стандартизации; внедрение мероприятий, способствующих повышению качества выполняемых работ; совершенствование применяемых инструментов и технологической оснастки; внедрение устройств и механизмов для обеспечения техники безопасности и улучшения условий труда. При оценке технологичности детали необходимо решить вопросы применения более технологичного оборудования и методов получения, при которых появляется возможность уменьшения трудоемкости и металлоемкости, возможности обработки детали высокопроизводительными методами. Таким образом, улучшение технологичности конструкции позволяет снизить себестоимость ее изготовления без ущерба для ее служебного назначения.
Технические требования к детали Полумуфта
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1316
Деталь Полумуфта относится к классу Диски .
Деталь Полумуфта относится к классу Диски .
Ремонт зубчатых передач
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1315
Выбор того или иного способа восстановления на конкретном предприятии зависит от технико-экономических показателей. Наиболее рациональным способом ремонта детали будет тот, который обеспечивает наибольший срок службы отремонтированной детали при наименьших затратах, не превышающих стоимость новой детали.
Выбор того или иного способа восстановления на конкретном предприятии зависит от технико-экономических показателей. Наиболее рациональным способом ремонта детали будет тот, который обеспечивает наибольший срок службы отремонтированной детали при наименьших затратах, не превышающих стоимость новой детали.
Получение покрытий напылением
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1314
Основное преимущество напыления отсутствие структурных превращений и деформаций металла. Напылением получают покрытия толщиной до 2,0 мм. Деталь при этом не нагревается более 200...300 С.
Основное преимущество напыления отсутствие структурных превращений и деформаций металла. Напылением получают покрытия толщиной до 2,0 мм. Деталь при этом не нагревается более 200...300 С.
Механическая обработка поверхностей
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1313
Предварительной механической обработке подвергаются бывшие в эксплуатации детали, подлежащие восстановлению. Для этого применяют грубую обдирку на наждачном камне, удаляя раковины, трещины, поры. Для придания правильной геометрической формы изношенным участкам, применяют точение. Глубина проточки регламентируется условиями эксплуатации. Если допустимый износ составляет 0,5 мм на радиус, глубина проточки должна составлять соответственно 0,65 мм. Проточка должна заканчиваться фаской с наклоном 40 45 к оси детали и выполняться концентрично. В противном случае толщина покрытия будет различной.
Предварительной механической обработке подвергаются бывшие в эксплуатации детали, подлежащие восстановлению. Для этого применяют грубую обдирку на наждачном камне, удаляя раковины, трещины, поры. Для придания правильной геометрической формы изношенным участкам, применяют точение. Глубина проточки регламентируется условиями эксплуатации. Если допустимый износ составляет 0,5 мм на радиус, глубина проточки должна составлять соответственно 0,65 мм. Проточка должна заканчиваться фаской с наклоном 40 45 к оси детали и выполняться концентрично. В противном случае толщина покрытия будет различной.
Анализ износа деталей редуктора
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1312
Для выбора рационального способа восстановления деталей редуктора необходимо знать причины и характер износа всех наиболее интенсивно изнашиваемых в процессе работы поверхностей.
Для выбора рационального способа восстановления деталей редуктора необходимо знать причины и характер износа всех наиболее интенсивно изнашиваемых в процессе работы поверхностей.
Назначение редуктора компрессора КТ-6Эл
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1311
Полумуфта - составляющая часть редуктора воздушного компрессора КТ6Эл электровоза ВЛ80, ВЛ85 и служит для монтажа зубчатой передачи редуктора.
Электровоз ВЛ85 (рисунок 1.1) предназначен для эксплуатации на железных дорогах страны, электрифицированных на однофазном переменном токе промышленной частоты (50 Гц) с номинальным напряжением 25 кВ.
Полумуфта - составляющая часть редуктора воздушного компрессора КТ6Эл электровоза ВЛ80, ВЛ85 и служит для монтажа зубчатой передачи редуктора.
Электровоз ВЛ85 (рисунок 1.1) предназначен для эксплуатации на железных дорогах страны, электрифицированных на однофазном переменном токе промышленной частоты (50 Гц) с номинальным напряжением 25 кВ.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)