http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1526
Мета: Виховувати в учнів почуття гумору, любов до читання книг – як одного з основних джерел збагачення знаннями, почуття обов’язку. Сприяти згуртуванню колективу класу, розвитку індивідуальності, акторських та творчих здібностей. Активізувати основні психічні процеси: пам’ять, мислення, увагу, уяву.
вторник, 12 января 2016 г.
План проведення етичної бесіди на тему „Будь чуйним і уважним“
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1525
Мета: встановити рівень сформованості уявлення учнів про чуйність та уважність до інших – дорослих, товаришів; надалі виховувати ці позитивні якості характеру особистості.
Мета: встановити рівень сформованості уявлення учнів про чуйність та уважність до інших – дорослих, товаришів; надалі виховувати ці позитивні якості характеру особистості.
Аналіз вихованості гуманних взаємин між молодшими школярами на основі підготовки і проведення колективно творчих справ
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1524
Проведення дослідження передбачало реалізацію експериментальної роботи в школі з дітьми. Особливістю цього етапу є аналіз результатів процесу виховання гуманних взаємин молодших школярів після проведеної етичної бесіди, виховного заходу, конкурсів та виставки. Для цього ми використали наступні методики: анкета для вивчення взаємин однокласників, Соціометрична методика (по Фрідману) „Оцінка другу“.
Проведення дослідження передбачало реалізацію експериментальної роботи в школі з дітьми. Особливістю цього етапу є аналіз результатів процесу виховання гуманних взаємин молодших школярів після проведеної етичної бесіди, виховного заходу, конкурсів та виставки. Для цього ми використали наступні методики: анкета для вивчення взаємин однокласників, Соціометрична методика (по Фрідману) „Оцінка другу“.
Технологія процесу виховання гуманних взаємин у молодших школярів в процесі підготовки колективної творчої діяльності
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1523
Гуманні взаємини між людьми, взаємна повага є неодмінними принципами морального виховання. Вони визначають необхідність виховання у дітей високих і благородних якостей – доброти, чуйності, співчуття. Ці характеристики поведінки дитини, як відомо, виховуються у процесі засвоєння учнями індивідуального і суспільного досвіду, за допомогою творів мистецтва, у реальних життєвих ситуаціях.
Гуманні взаємини між людьми, взаємна повага є неодмінними принципами морального виховання. Вони визначають необхідність виховання у дітей високих і благородних якостей – доброти, чуйності, співчуття. Ці характеристики поведінки дитини, як відомо, виховуються у процесі засвоєння учнями індивідуального і суспільного досвіду, за допомогою творів мистецтва, у реальних життєвих ситуаціях.
Конфлікт – гальмуючий фактор у формуванні гуманних взаємин між молодшими школярами
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1521
Учителі, психологи, соціальні працівники, психотерапевти, батьки відзначають, що діти вже не такі як раніше. Навіть ті, хто приходить до першого класу, не є такими відкритими та наївними, як їх ровесники ще кілька років тому. Діти грають в інші ігри, дивляться інші телепередачі, інакше спілкуються, по-іншому складаються їхні стосунки з батьками та ровесниками. Немало дітей з раннього віку не мають можливості навчатись у школі, зазнають різних форм насильства, потрапляють у наркозалежність, старцюють.
Учителі, психологи, соціальні працівники, психотерапевти, батьки відзначають, що діти вже не такі як раніше. Навіть ті, хто приходить до першого класу, не є такими відкритими та наївними, як їх ровесники ще кілька років тому. Діти грають в інші ігри, дивляться інші телепередачі, інакше спілкуються, по-іншому складаються їхні стосунки з батьками та ровесниками. Немало дітей з раннього віку не мають можливості навчатись у школі, зазнають різних форм насильства, потрапляють у наркозалежність, старцюють.
Категоріальний аналіз базових понять дослідження
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1520
„Гуманізм“ є вихідною категорією для характеристики поняття „гуманізація виховання“, визначення сутності, змісту та організації цілеспрямованої виховної роботи з гуманізації взаємин учнів.
„Гуманізм“ є вихідною категорією для характеристики поняття „гуманізація виховання“, визначення сутності, змісту та організації цілеспрямованої виховної роботи з гуманізації взаємин учнів.
Гуманізація навчально-виховного процесу та її реалізація в історії розвитку педагогічної думки
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1519
Становлення української державності, відмова від авторитарних методів управління державою, побудова громадянського суспільства потребує впровадження у роботу загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів інноваційних методів, прийомів, засобів та форм шкільного виховання. Нова соціальна реальність (загострення економічних, політичних, національних суперечностей) змінила пріоритети життєвих цінностей та ідеали, призвела до зниження рівня духовності суспільства, його криміналізації, прагматизації мислення, погіршення людських взаємин, зниження рівня культури. Тому як ніколи гостро постає питання гуманізації національної освіти.
Становлення української державності, відмова від авторитарних методів управління державою, побудова громадянського суспільства потребує впровадження у роботу загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів інноваційних методів, прийомів, засобів та форм шкільного виховання. Нова соціальна реальність (загострення економічних, політичних, національних суперечностей) змінила пріоритети життєвих цінностей та ідеали, призвела до зниження рівня духовності суспільства, його криміналізації, прагматизації мислення, погіршення людських взаємин, зниження рівня культури. Тому як ніколи гостро постає питання гуманізації національної освіти.
Педагогічні умови особистісно-розвиваючого навчання в початкових класах
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1518
Оновлення суспільста- складний, суперечливий і тривалий процес. Він пов’язаний із пошуком нових шляхів, здійсненням перетворень у всіх сферах життєдіяльності людини, зокрема в галузі освіти. Державі потрібні суспільно активні, творчі особистості. Саме це завдання постає перед закладами народної освіти, мета яких-створення сприятливого середовища для розвитку особистості дитини. Для того, щоб успішно розв’язати це завдання, необхідно всебічно стимулювати учнів до особистісного розвитку, розбудити в них свідоме бажання постійно займатися самоосвітою, яка є одним з важливим структурних елементів системи освіти, що прийнята в Україні.
Оновлення суспільста- складний, суперечливий і тривалий процес. Він пов’язаний із пошуком нових шляхів, здійсненням перетворень у всіх сферах життєдіяльності людини, зокрема в галузі освіти. Державі потрібні суспільно активні, творчі особистості. Саме це завдання постає перед закладами народної освіти, мета яких-створення сприятливого середовища для розвитку особистості дитини. Для того, щоб успішно розв’язати це завдання, необхідно всебічно стимулювати учнів до особистісного розвитку, розбудити в них свідоме бажання постійно займатися самоосвітою, яка є одним з важливим структурних елементів системи освіти, що прийнята в Україні.
Перспективний педагогічний досвід учителів початкової школи щодо особистісно-розвиваючого навчання
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1517
В концепції розвитку загальної середньої освіти, яка задекларована в 2000 році, зазначено Освіта XXI століття - це освіта для людини. її стрижень - розвивальна, культурологічна, домінантна виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни .
В концепції розвитку загальної середньої освіти, яка задекларована в 2000 році, зазначено Освіта XXI століття - це освіта для людини. її стрижень - розвивальна, культурологічна, домінантна виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни .
Психолого-педагогічні і вікові особливості молодшого школяра, як передумова створення особистісно-розвиваючого навчання
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1516
Концепції розвитку особистості, як розгортання певних «структур» або «планів», які від початку існують в особливому згорнутому стані в людині, мають давню історію і є актуальними в сучасній філософії і психології особистості. Одна з причин їхньої стійкості — довільне і, сказати б, зручне перенесення законів розвитку організму на особистість у цілому. Біологія ніяк не може звільнитися від епігенетичних уявлень про розвиток живого організму, хоча ці уявлення і суперечать новим науковим фактам. Абсолютна більшість розуміє процес розвитку біологічної істоти як розгортання і реалізацію генетичної програми.[26,6]
Концепції розвитку особистості, як розгортання певних «структур» або «планів», які від початку існують в особливому згорнутому стані в людині, мають давню історію і є актуальними в сучасній філософії і психології особистості. Одна з причин їхньої стійкості — довільне і, сказати б, зручне перенесення законів розвитку організму на особистість у цілому. Біологія ніяк не може звільнитися від епігенетичних уявлень про розвиток живого організму, хоча ці уявлення і суперечать новим науковим фактам. Абсолютна більшість розуміє процес розвитку біологічної істоти як розгортання і реалізацію генетичної програми.[26,6]
Психолого-педагогічні підходи та дослідження видатних психологів та педагогів щодо розвиваючого навчання
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1515
Належність людини до певного суспільства, класу певним чином позначається на її особистості і діяльності. Особистість першокласника формується під впливом зовнішніх умов життя. На формування цієї особистості, крім соціальних факторів, мають вагомий вплив і біологічні. Ці фактори не можна протиставляти, вважаючи їх незалежними один від одного. Те, що набуває особистість першокласника у результаті впливів навколишнього середовища, й те, що є в індивіді від природи, тісно пов язані між собою. Дитина формується під впливом зовнішніх умов життя й діяльності через внутрішні умови, тобто природні та набуті за життя якості, які вона має.
Належність людини до певного суспільства, класу певним чином позначається на її особистості і діяльності. Особистість першокласника формується під впливом зовнішніх умов життя. На формування цієї особистості, крім соціальних факторів, мають вагомий вплив і біологічні. Ці фактори не можна протиставляти, вважаючи їх незалежними один від одного. Те, що набуває особистість першокласника у результаті впливів навколишнього середовища, й те, що є в індивіді від природи, тісно пов язані між собою. Дитина формується під впливом зовнішніх умов життя й діяльності через внутрішні умови, тобто природні та набуті за життя якості, які вона має.
Сутність «особистісно-розвиваючого навчання» в учнів початкової школи,його суть
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1514
Проблема розвитку існує з тих пір, як людство почало усвідомлено спрямовувати свої зусилля на підготовку дітей до виживання. Про це свідчать археологічні знахідки та елементи минулого в сучасних мовах, у житті та звичаях різних народів, ігри для розвитку кмітливості, загадки, розваги, головоломки, які дійшли до нас із глибин століть. З появою писемності подібні свідчення набули системного характеру. Одним із перших реалізував у процесі навчання ідею розвитку давньокитайський мислитель Конфуцій (прибл. 551— 479 до н. є.), прізвище якого означає «учитель Кун». У його школі навчання проводилось у формі вільних бесід, спільних роздумів, дискусій. Для Конфуція головним було не озброєння учнів конкретними знаннями, а їх ґрунтовний загальний розвиток, моральне і духовне піднесення. Його ідеї у різні часи розвивали давньогрецькі мислителі Сократ (прибл. 470—399 до н. є.), Демокріт (прибл. 470 (460) — прибл. 380 (370) до н. є.), давньоримський філософ Квінтіліан (прибл. 35 — прибл. 96), італійський педагог-гуманіст Вітторіно да Фельтре (1378—1446), французький філософ, письменник Мішель де Монтень (1533—1592), Я.-А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо.
Проблема розвитку існує з тих пір, як людство почало усвідомлено спрямовувати свої зусилля на підготовку дітей до виживання. Про це свідчать археологічні знахідки та елементи минулого в сучасних мовах, у житті та звичаях різних народів, ігри для розвитку кмітливості, загадки, розваги, головоломки, які дійшли до нас із глибин століть. З появою писемності подібні свідчення набули системного характеру. Одним із перших реалізував у процесі навчання ідею розвитку давньокитайський мислитель Конфуцій (прибл. 551— 479 до н. є.), прізвище якого означає «учитель Кун». У його школі навчання проводилось у формі вільних бесід, спільних роздумів, дискусій. Для Конфуція головним було не озброєння учнів конкретними знаннями, а їх ґрунтовний загальний розвиток, моральне і духовне піднесення. Його ідеї у різні часи розвивали давньогрецькі мислителі Сократ (прибл. 470—399 до н. є.), Демокріт (прибл. 470 (460) — прибл. 380 (370) до н. є.), давньоримський філософ Квінтіліан (прибл. 35 — прибл. 96), італійський педагог-гуманіст Вітторіно да Фельтре (1378—1446), французький філософ, письменник Мішель де Монтень (1533—1592), Я.-А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)