понедельник, 11 января 2016 г.

Аналіз апробації експериментальної ігрової технології у навчально-виховному процесі

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1513

Найефективнішим способом навчити дитину мислити творчо є гра, і особливо гра розвиваюча. Дослідження психологів показують, що продуктивному творчому мисленню сприяє оволодіння спеціальними способами. До таких способів належать: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування.

Розвивальна ігрова технологія “Пізнайко”

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1512

Стратегія розвитку освіти в Україні відповідно до національної програми “Освіта” передбачає використання сучасних технологій для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить система розвивального навчання, що є зразком принципово нової системи освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, пізнавальної активності та пізнавальної діяльності на відміну від “навчання”, де відбувається механічне засвоєння знань.

Діагностика рівня пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1511

Для визначення рівня пізнавальної активності учнів початкових класів ми використали метод анкетування – метод збору статистичного матеріалу шляхом опитування досліджуваних. Цей метод був розроблений у Харківському Науково-методичному педагогічному центрі управління освіти Б.Пашневим. Він дає змогу визначити рівень пізнавальної активності учня й порівняти його з нормативними показниками для різних вікових груп. “Пізнавальна, розумова активність лежить в основі будь-якої навчальної діяльності школяра на усіх вікових етапах його розвитку. Пізнавальну активність зумовлюють: швидкість психічних процесів; легкість пробудження активності; її напруженість; потреба в розумових зусиллях і враженнях; наполегливість у засвоєнні нового матеріалу” [ 30, 7]. Анкета складається з 52 запитань, з яких 42 запитання спрямовані на вивчення пізнавальної активності, а 10 запитань – на дослідження показника відвертості або соціальної бажаності відповідей (див. додаток 4).

Досвід учителів шкіл Житомирщини

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1510

Для підтвердження гіпотези про ефективний вплив ігрових технологій в процесі навчання на пізнавальну активність молодших школярів нами було вивчено досвід організації навчання сучасних вчителів.

Ігрова технологія “Граматика фантазії” Джані Радарі

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1509

Джанні Радарі є автором багатьох вправ, методичних розробок, які розвивають творчі мислення дітей. Ці вправи зібрані і книзі “Граматика фантазії”. Основний зміст книги складають питання різностороннього виховання людини, формування її неповторної індивідуальності. Пропонуємо модифікацію його відомої вправи “Біном фантазії”. “На прохання вчителя учні називають іменники. Їх записують на дошці парами в колонку. Наприклад, один учень сказав слово “дерево”, інший - “телефон ”. Їм треба придумати асоціації, зв’язуючи ці пари слів. Наприклад: телефон кольору дерева; стукає по телефону як по дереву; вітер зігнув дерево як трубку телефону тощо. Хто придумав найоригінальнішу асоціацію, той і виграв. Усі складені вислови діти записують у зошит ”[16, 83-85].

Розвивальні ігри Б.Нікітіна та Л.Нікітіна

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1508

Родина Нікітіних ( Б. Нікітін та Л.Нікітін) створила власну систему розвивальних ігор “Унікуб” або “Універсальні кубики”. Вони вводять дитину у світ тривимірного простору. А розвиток просторового мислення у ранньому віці дасть змогу згодом надзвичайно легко оволодіти геометрією, кресленням, стереометрією та подібними їм науками.

Методика колективної і творчої діяльності І. Іванова

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1507

КТС (колективна творча справа) – це спосіб організації діяльності школярів, що передбачає три основні фази: 1) підготовка, 2) виконання, 3) контроль. І. Карпенчук зазначає, що у процесі проведення колективних творчих справ слід враховувати вік школярів. Наприклад, форми КТС для молодших школярів повинні вводити їх в світ казки, гри, фантазії, формувати трудові навички, перші уявлення про колективні справи і уміння проектувати їх. Школярам середнього віку можна запропонувати КТС, пов’язані із пошуковою роботою. Однак найбільш ефективно діє КТС у старшокласників, якщо вони мають навчальний організаторський характер цікавих справ для молодших школярів

Умови розвитку пізнавальної активності в початковій школі засобами ігрових технологій

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1506

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових технологій навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. Потрапляючи до школи після дитячого садка, молодший школяр зустрічається з таким видом діяльності, як навчання. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей. В.Шаталов зазначає: ”Придивіться: чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили й покликані служити розвиткові кмітливості та пізнання цікавості дітей на всіх без винятку, вікових рівнях. Відомо, що ті діти, з яких на уроці й слова не витягти, в іграх активні. Вони можуть повернути хід гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть. Їхні дії відзначаються глибиною мислення. Мислення сміливого, масштабного, не стандартного” [46, 64-65]. Ігрова технологія як метод навчання має свої особливості. З одного боку, в її сутності закладена ігрова дія, за допомогою гри формуються певні якості особистості: увага, спостережливість, пам’ять, розвивається мислення, виявляються творчі здібності, самостійність, ініціатива. З іншого боку гра розв’язує певну дидактичну задачу у навчанні: вивчення нового матеріалу, повторення і закріплення вивченого, формування трудових умінь і навичок, використання знань на практиці. Ігрова технологія стимулює розвиток пізнавальної активності учнів, викликає позитивні емоції, бадьорий настрій, життєрадісність, бажання вчитися. Різноманітні ігрові дії підтримують і посилюють інтерес до навчального предмета. При цьому до процесів запам’ятовування, осмислення, підключаються глибокі переживання особистості, які роблять їх інтенсивнішими, результативнішими, і навчання проходить без особливих зусиль при великому емоційному піднесенні. При наявності інтересу до предмету діти активно включаються в учбову діяльність, жадібно сприймають пізнавальний матеріал.

Особливості пізнавальної активності та ігрової діяльності у молодшому шкільному віці

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1505

У початковій школі часто використовуються дидактичні ігрові технології (сюжетні, предметні, змагальні). Вони включають такі складові елементи, як ігрова задача, ігрові мотиви, навчальні рішення задач. В результаті школярі набувають нових знань по змісту гри. “На відміну від прямої постановки навчальної задачі , як це відбувається на уроці, в дидактичній грі вона виникає як ігрова задача самої дитини. Способи її виконання є навчальними” [6, 129]. Д.Ельконін зазначає , “центральним моментом дидактичної гри є протиріччя між ігровими мотивами і не ігровими способами діяльності... В результаті змінюється вся діяльність в цілому. Те, що було умовою гри і другорядним елементом діяльності, набуло для дитини більш змістовне значення, яке все більш і більш не залежить від гри” [11, 220]. Таким чином дидактичні ігри впливають на розвиток пізнавальної активності.

Сутність, зміст і класифікація ігрових технологій як педагогічних

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1504

В українському педагогічному словнику “технологія навчання” розглядається як системний метод створення, застосування й визначення всього процесу навчання й засвоєння знань, з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти [9, 331]. В. Бондар зазначає, що технологія – “це сукупність засобів та способів діяльності (прийомів і навичок), які використовуються в будь-якій сфері з опорою на досвід та теоретичні знання“ [4, 33]. Педагогічна технологія як новий напрям в педагогіці зародилася більше 60 років тому в США. Використання поняття “педагогічна технологія пов’язується з багатьма чинниками. “По–перше стрімкий розвиток науково – технічного прогресу зумовив технологізацію не тільки виробничої галузі, а й втрутився в гуманітарні галузі знань. По-друге звернення до технології зумовлювалося незадовільним станом традиційних форм і методів навчання. Сам термін “технологія” стосовно навчального процесу було вжито у 1886 р. американцем Дж. Саллі” [3, 23].Вона отримала визнання у багатьох країнах у 70-80-х роках ХХ століття. Л. Загрекова підкреслює, що предметом педагогічної технології є конструювання системи освіти та професійної підготовки. “Специфіка технології полягає в тому, що в ній проектуються та здійснюється такий навчальний процес, який повинен гарантувати досягнення навчальних цілей” [12, 58].

Пізнавальна активність в структурі навчально – пізнавальної діяльності учнів початкових класів

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1503

Важливу роль у формуванні особистості відіграє активність. Залежно від того, що людина робить(тобто, якого змісту її діяльність), як робить (способи діяльності), від організації й умов цієї діяльності і від того ставлення, яке ця діяльність викликає у людини в неї формуються відповідні нахили, здібності й якості характеру, закріплюються певні знання. В працях науковців немає єдиного підходу до визначення поняття “пізнавальна активність”, хоч у багатьох дослідженнях учені називають істотні риси цього поняття. Так, у працях Д. Вількєєва, Б. Осипова, Н.Половникової підкреслюється вольова та емоційна настроєність суб’єкта як важливий показник активності школяра: готовність і прагнення до енергійного оволодіння знаннями [35, 25], “психічний стан, який виявляється в настрої вирішувати інтелектуальні завдання”[5, 9].

Методичні рекомендації, щодо покращення емоційного стану пацієнтів у післяопераційний період

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1502

В своїй науковій праці ми, досліджуючи проблему особливостей емоційної сфери післяопераційних хворих, вважаємо, що буде доцільно надати методичні рекомендації щодо зменшення емоційних проявів та покращення емоційного стану пацієнтів у післяопераційний період.

Порівняльний аналіз результатів дослідження залежності рівня тривоги післяопераційних хворих від об єму хірургічного втручання

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1501

Досліджуючи особливості емоційних проявів у пацієнтів в післяопераційному періоді, ми помітили деякі відмінності у характері скарг та результатах експериментально-психологічного дослідження.

Процедура дослідження тривожних станів у пацієнтів з різним об’ємом хірургічного втручання

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1500

Нагадаємо, що вся вибірка хворих була поділена на дві групи: до складу першої (І) групи входили хворі об єм та складність хірургічного втручання були значним, до другої (ІІ) – пацієнти з незначним і не дуже складним хірургічним втручанням.

Методики дослідження рівня тривоги у післяопераційних хворих

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1499

Крім клінічного інтерв ю, для дослідження проявів тривоги у пацієнтів в післяопераційний період використовують наступні методики: шкалу реактивної і особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, госпітальну шкала тривоги і депресії HADS, методику диференційної діагностики депресивних станів Зунге (адаптація Т. І. Балашової), методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Холмса - Раге). Розглянемо зміст цих методик більш детально.

Метод клінічного інтерв ю у роботі з пацієнтами в післяопераційному періоді

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1498

Клінічне інтерв ю або клінічна бесіда у роботі з пацієнтами в післяопераційному періоді, зазвичай включає вислуховування скарг пацієнта, збір анамнестичних даних, спостереження за ним, формування первинної гіпотези наявних розладів.

Методи і методики дослідження емоційних станів післяопераційних хворих

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1497

Емоційний стан пацієнтів хірургічного відділення в післяопераційному відділенні потребує вивчення і психологічного дослідження. В зв язку з гострим початком захворювання або тривалої хронифікації патології , ймовірність виникнення ускладнень дуже велика, що в свою чергу призведе до виникнення емоційних порушень у пацієнтів. Оскільки пацієнти в післяопераційному періоді переживають операційний стрес, дуже важливо вивчати протікання емоційних процесів у них, що допоможе ефективно надавати психологічну і медичну допомогу. Основним інструментом в практичній діяльності психолога з хворими в післяопераційному періоді є проведення експериментально психологічного дослідження з використанням психодіагностичних методик [39].

Тривога, як основний прояв операційного стресу у післяопераційних хворих

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1496

Б.Д. Карвасарський зазначає, що операційний стрес викликає найбільш могутній прояв емоцій та комплексну фізіологічну реакцію. Виявилося, що на несприятливі впливи різного роду — холод, утома, страх, приниження, біль та інш. – організм відповідає не тільки захисною реакцією на даний вплив, але і загальним, однотипним комплексним проявом не залежно від того, який саме подразник діє на організм в даний момент. Він підкреслює, що інтенсивність адаптаційної активності, що розвивається, залежить не від фізичної сили впливу, а від особистісної значимості діючого фактора [25].

Емоційна сфера пацієнтів з хірургічною патологією

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1495

Відомо, що емоції, що супроводжують життя людини з моменту її народження й всю наступну навчальну, трудову, суспільну діяльність, несуть яскраве суб єктивне фарбування, оцінку навколишніх подій, кінцевих результатів його діяльності. У той же час емоційна реакція містить чіткі об єктивні фізіологічні компоненти.

Психологія емоційної сфери людини

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1494

Пізнаючи дійсність людина так чи інакше визначає своє ставлення до предметів, явищ, подій, до інших людей, до власної особистості: одне викликає в ній радість, інше - засмучує, третє - ображає. Радість, сум, образа, гнів, страх та інше - все це різні види суб єктивного відношення людини до дійсності.

Теоретичний аналіз проблеми особливостей емоційної сфери післяопераційних хворих

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1493

Проблема емоційного стану хворих з хірургічною патологією обговорюється в багатьох наукових працях. Тому, в роботі психолога з пацієнтами, які потребують або перенесли оперативне втручання, визначення вихідних теоретичних позицій, підходів та концепцій набувають особливого значення.