вторник, 5 января 2016 г.

Проблема мовленнєвого розвитку другокласників у теорії і практиці початкової школи

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1423

Робота з розвитку мовлення молодших школярів у сучасній лінгводидактиці розглядається як важлива суспільно-педагогічна проблема. Ретроспективний аналіз спеціальної літератури в цій галузі методики навчання мови засвідчив: на всіх її етапах розвитку утверджувалося вирішальне значення уміння учнів мислити, зв’язно висловлюватись.

Лінгвістичні основи розвитку контекстного мовлення школярів

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1422

Оскільки основним видом словесної творчості школярів згідно вимог програми має стати висловлювання у формі діалогу чи монологу, то цілком очевидним є потреба у світлі нашого дослідження з’ясувати лінгвістичну суть понять, зв’язаних з розвитком мовлення.

Психолого-педагогічні засади розвитку мовленнєвої діяльності у молодших школярів

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1421

Оскільки мовленнєва діяльність - це процес використання людиною мови для спілкування, то доречним буде розглянути значення понять „спілкування”, „мова”, „мовлення”. Існують різні наукові визначення цих понять. Так, у „Психологічному словнику” спілкування визначається як „взаємодія двох чи більше людей, яка полягає в обміні між ними інформацією пізнавального чи афективно-оцінного характеру” [22, 244 ]. „Обмін думками, переживаннями, почуттями.” (Л.С. Виготський, С. Л. Рубінштейн). „ Один із різновидів людської діяльності” (Б. Г. Ананьєв, О. О. Леонтьєв, І. С. Кон). „ Специфічна, соціальна форма інформаційного зв’язку” ( О. Д. Урсун). „Взаємодія, стосунки між суб’єктами, які мають діалогічний характер” (Г. М. Андреєва, В. С. Соковін, К. К. Платонов).

Методичні поради щодо шкільного виховання

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1420

Політичні та соціальні процеси, що відбуваються в Україні і спрямовані на утвердження демократичних засад розвитку держави, зумовлюють необхідність відповідних змін у всіх сферах народного господарства, в тому числі і в галузі освіти, складовою якої є виховання.

Школа «Радості»

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1419

Україна за свої п’ятнадцять років незалежності у тяжких випробуваннях, політичному протистоянні й боротьбі упевнено крокує на шляху цивілізаційного поступу, здійснила ряд державотворчих, правових заходів щодо реформування владної системи, демократизації суспільного життя, переходу до парламентсько-президентської форми правління. Наступні кроки державотворення будуть пов’язані з посиленням ролі місцевих рад, органів самоврядування, включенням всіх громадян у вирішення назрілих суспільних проблем.

Анкетування

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1418

З метою вивчення естетичних потреб підлітків було проведено анкетування учнів 6Д класу житомирської гімназії № 23. В цілому у опитуванні прийняло участь 28 учнів. Було застосовано комплексну методику з вивчення естетичної свідомості і естетичних потреб, яка дала можливість виявити ряд особливостей їх розвитку.

Використання пластичних технік

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1417

У добу швидких економічних і суспільних змін особливої актуальності набуває проблема формування творчих засад дітей. Для їх формування пропонуємо використовувати пластичне виховання і пов язані з ним різні пластичні техніки і матеріали. Пластичні заняття мають низку позитивних моментів. По-перше, це позитивне ставлення до них дітей. По-друге, проведення занять у такій формі полегшують спілкування з товаришем.До­трете, дозволяють урізноманітнювати образні засоби (такі як лінії, кольори, картонно-паперові вироби ,фактури), а також техніки, методи й форми роботи.

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНИХ ПОТРЕБ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1416

Здіснення освітньо-виховної роботи має виключно важливе значення. За висновком Б.Неменського, національне мистецтво, як найдоступніше дітям, повинно слугувати педагогам за підґрунття, за вихідну точку. Національне мистецтво є тим початком шляху, з якого дитина має вирушати у багатоманітний світ мистецтва, світової художньої культури. Саме тому доцільно педагогам якнайповніше забезпечувати учням повноту гостроти відчуття і глибокого усвідомлення художньої спадщини рідного народу.

Сучасне естетичне виховання підлітків засобами образотворчого мистецтва

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1415

Історичний досвід українського народу має яскраве втілення в художніх цінностях, традиціях естетичного бачення навколишнього світу. Все це зобов’язує активно використовувати естетико-виховний потенціал образотворчого мистецтва, навчати молоде покоління, використовуючи високі духовні традиції та цінності, що своїм змістом, формою і функціями відтворюють прекрасне у житті й мистецтві.

Б. Неменський “Мистецтво належить дітям”

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1414

Борис Неменський казав: “І навіть прикрашаючи кімнату, ми вже займаємося творчістю”. Він завжди запрошує до діалогу. Він говорить до нас через свої роботи, його картини можна назвати “філософськими притчами”, - це розмова. І кожний споглядач для нього – це співрозмовник.

Інноваційні освітні технології

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1413

Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується відходом від тоталітарної уніфікації і стандартизації педагогічного процесу, інтенсивним переосмисленням цінностей, пошуками нового в теорії та практиці навчання і виховання.

Культура відчуттів та сприйняття за Сухомлинським “Серце віддаю дітям”

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1412

Емоційне та естетичне сприйняття починається з розвитку культури відчуттів і сприймання. Як для виховання трудової майстерності потрібен напружений розвиток рук, який розвиває розум, інтелектуальні можливості, так і виховання духовної, моральної, емоційної, естетичної культури потребує довгих вправ органів відчуттів, перш за все зору і слуху. Тонкість відчуттів, переживань, емоційно-естетичного відношення до оточуючого світу і до самого себе залежить від культури відчуттів і сприйняття. Чим більш розвинуті відчуття і сприйняття, тим більше бачить і чує людина в оточуючому світі відтінків, тонів і полутонів, тим більше відкривається особистісна оцінка фактів, предметів, явищ тощо.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНИХ ПОТРЕБ ПІДЛІТКА ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1411

Характерною рисою сучасного суспільства на рубежі тисячоліть є загальновизнана світова криза освіти, що характеризується усе більш зростаючими розходженнями в рівні і якості освіти між багатими й бідними країнами, а також усередині країн між соціальними верствами.

Місце і значення естетичного виховання в процесі розвитку підлітка

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1410

У мистецтвотворчій та психолого-педагогічній літературі основними типами взаємодії мистецтв визнані такі: зв’язуючий, інтегративний, корелятивний та творчо-перетворюючий. Зв’язуючий тип у дидактиці ідентичний поняттю міжпредметних зв’язків, які в естетичному циклі предметів формують систему знань, цілісне уявлення про образ. Інтегративний (послідовний) тип об’єднує декілька видів мистецтв на основі якісної композиційно-образної цілісності.

Естетичні потреби підлітка, як педагогічна проблема

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1409

Теорія і практика естетичного виховання включає до себе ряд суттєвих проблем, пов’язаних з процесом формування естетичних потреб старшокласників.

Соціально-психологічний тренінг формування комунікативних вмінь менеджера

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1408

Наступний етап нашого дослідження складається з проведення формувального експерименту у вигляді соціально-психологічного тренінгу формування комунікативних вмінь менеджера. Тренінгова методика передбачає формуючі вправи, спрямовані на розвиток толерантності, емпатійності та здібності до самоуправління у спілкуванні менеджерів.

Програма та інструментарій емпіричного дослідження комунікативних вмінь менеджера

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1407

Метою експериментальної частини нашого емпіричного дослідження стала розробка формуючих заходів розвитку комунікативних вмінь менеджера.

Загальна характеристика методів дослідження комунікативних здібностей менеджерів

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1406

В експериментальному дослідженні застосовувались наступні методи психологічного дослідження: спостереження, експеримент, тестування, кількісний та якісний аналіз досліджуваних явищ, соціально-психологічний тренінг.

Психологічні умови успішної діяльності менеджера

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1405

Важливим для менеджера є системне мислення як схильність до аналізу і синтезу, уміння відокремлювати суттєве від несуттєвого, діалектично охопити явище як ціле, в усьому різноманіття елементів та зв язків між ними. Менеджер є елементом системи і найважливішою мірою успішності його управлінської діяльності є креативність, тобто здатність до творчого вирішення задач.

Організаторські здібності менеджера як умова його успішної діяльності

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1404

Понад 70% часу, ділова людина, витрачає на спілкування. Тому від того, наскільки грамотно побудована це спілкування, залежить чимало: результативність переговорів, ступінь взаєморозуміння з партнерами, клієнтами і співробітниками, задоволеність працівників фірми своєю працею, морально-психологічний клімат у колективі, взаємини з іншими організаціями і з державними органами - це й багато інше залежить саме від мистецтва ділового спілкування.

Психологічні особливості особистості менеджера

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1403

Ставлення до трудової діяльності, яке виникає в період підготовки до неї, в процесі навчання та самої праці, розглядається як одна з найважливіших соціальних та психологічних характеристик особистості. Потребу людини в певній діяльності в психології називають схильністю. Коли робота захоплює людину, подобається їй, тоді вона говорить про неї. Зовнішніми проявами цієї схильності є: довготривалий та стійкий намір людини займатися певною діяльністю; успішне виконання визначених завдань чи обов’язків; виявлення стійкої зацікавленості до тієї чи іншої сфери знань, бажання постійно накопичувати інформацію про нові досягнення в цій галузі [12, 19–21].