http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1530
У розвитку дитини слух і мова тісно пов язані між собою. Оволодіння мовою — однією з центральних найважливіших психічних функцій, у визначальному ступені залежить від слуху. Дитина, що має серйозні дефекти слуху, не зможе самостійно навчитися говорити, тому що нечітко сприймає звукову мову, не чує звукових зразків. Слух має виняткове значення для формування вимовної сторони мови. Дитина з вадами слуху не може контролювати власну вимову. Відповідно від цього в значній мірі страждає його усне мовлення. Всі ці фактори негативно впливають на процес оволодіння всією складною системою мови, а отже, обмежують можливості навчання й пізнання навколишнього світу. Мова лежить в основі розвитку інших пізнавальних процесів, тому її відсутність або недорозвинення порушує розумову діяльність [14].
среда, 13 января 2016 г.
Характеристика психічних функцій у дітей з порушенням слуху
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1529
В сурдопедагогіці за основу вивчення і вирішення проблеми порушеного розвитку дитини зі слуховою депривацією складають саме загальнотеоретичні ідеї Л.С.Виготського [10]. Зпираючись на системний похід до аналізу структури дефекту, необхідно оцінювати причинну обумовленість зміни розвитку у такої дитини з врахуванням первинного дефекту, який обумовлює цілий ряд порушень, різноманітних за своїм характером, силою та значимостю. Однак загальним для таких дітей є те, що виникші на тому чи іншому етапі онтогенезу порушення впливають на процес його подальшого розвитку. У дітей з порушеним слухом спостерігається один із видів психічного дизонтогенезу — дефіцитарний розвиток, який відрізняється рядом особливостей. Даний вид дизонтогенезу передбачає наявність первинного дефекту аналізатора або соматичної системи, що обумовлює недорозвиток психичесних функцій, формування яких знаходиться в безпосередній залежності від первинної симптоматики. Тому, якщо співставляти тенденції розвитку дитини в нормі і в умовах порушеного розвитку, то слід відмітити: для нормального розвитку дитини характерно, що основу складних механізмів координації нових зв язків виконує гетерохронія, а для дитини з обмеженими можливостями здоров я характерна диспропорція в розвитку, яка має назву асинхронія , в якій проявляється явище ретардації, останнє розглядається, як незавершеність, відставання в окремих періодах розвитку [1].
В сурдопедагогіці за основу вивчення і вирішення проблеми порушеного розвитку дитини зі слуховою депривацією складають саме загальнотеоретичні ідеї Л.С.Виготського [10]. Зпираючись на системний похід до аналізу структури дефекту, необхідно оцінювати причинну обумовленість зміни розвитку у такої дитини з врахуванням первинного дефекту, який обумовлює цілий ряд порушень, різноманітних за своїм характером, силою та значимостю. Однак загальним для таких дітей є те, що виникші на тому чи іншому етапі онтогенезу порушення впливають на процес його подальшого розвитку. У дітей з порушеним слухом спостерігається один із видів психічного дизонтогенезу — дефіцитарний розвиток, який відрізняється рядом особливостей. Даний вид дизонтогенезу передбачає наявність первинного дефекту аналізатора або соматичної системи, що обумовлює недорозвиток психичесних функцій, формування яких знаходиться в безпосередній залежності від первинної симптоматики. Тому, якщо співставляти тенденції розвитку дитини в нормі і в умовах порушеного розвитку, то слід відмітити: для нормального розвитку дитини характерно, що основу складних механізмів координації нових зв язків виконує гетерохронія, а для дитини з обмеженими можливостями здоров я характерна диспропорція в розвитку, яка має назву асинхронія , в якій проявляється явище ретардації, останнє розглядається, як незавершеність, відставання в окремих періодах розвитку [1].
Визначення поняття психічні функції та особливості їх проявів в дитячому віці
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1528
Перш ніж розглянути питання щодо особливостей психічних функцій у дітей з порушенням слуху надамо визначення поняттю “психічні функції” та відслідкуємо особливості їх проявів в дитячому віці.
Перш ніж розглянути питання щодо особливостей психічних функцій у дітей з порушенням слуху надамо визначення поняттю “психічні функції” та відслідкуємо особливості їх проявів в дитячому віці.
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1527
В сурдопедагогіці за основу вивчення і вирішення проблеми порушеного розвитку дитини зі слуховою депривацією складають загальнотеоретичні ідеї Л.С. Виготського. На його думку глухота як органічний дефект, що розглядається виключно з боку фізичного розвитку та формування дитини, не є вадою особливо тяжкою. Більшою мірою ця вада залишається більш або менш ізольованою, її прямий вплив на розвиток в цілому порівняно невеликий; вона не викликає зазвичай будь-яких особливо тяжких порушень і затримок в загальному розвитку. Але викликана цим дефектом німота, відсутність людської мови, неможливість оволодіння мовою створюють одне з найтяжчих ускладнень всього культурного розвитку такої дитини. Весь культурний розвиток глухої дитини буде протікати за іншим руслом, ніж нормальної [10].
В сурдопедагогіці за основу вивчення і вирішення проблеми порушеного розвитку дитини зі слуховою депривацією складають загальнотеоретичні ідеї Л.С. Виготського. На його думку глухота як органічний дефект, що розглядається виключно з боку фізичного розвитку та формування дитини, не є вадою особливо тяжкою. Більшою мірою ця вада залишається більш або менш ізольованою, її прямий вплив на розвиток в цілому порівняно невеликий; вона не викликає зазвичай будь-яких особливо тяжких порушень і затримок в загальному розвитку. Але викликана цим дефектом німота, відсутність людської мови, неможливість оволодіння мовою створюють одне з найтяжчих ускладнень всього культурного розвитку такої дитини. Весь культурний розвиток глухої дитини буде протікати за іншим руслом, ніж нормальної [10].
вторник, 12 января 2016 г.
План проведення етичної бесіди на тему Весняні посмішки
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1526
Мета: Виховувати в учнів почуття гумору, любов до читання книг – як одного з основних джерел збагачення знаннями, почуття обов’язку. Сприяти згуртуванню колективу класу, розвитку індивідуальності, акторських та творчих здібностей. Активізувати основні психічні процеси: пам’ять, мислення, увагу, уяву.
Мета: Виховувати в учнів почуття гумору, любов до читання книг – як одного з основних джерел збагачення знаннями, почуття обов’язку. Сприяти згуртуванню колективу класу, розвитку індивідуальності, акторських та творчих здібностей. Активізувати основні психічні процеси: пам’ять, мислення, увагу, уяву.
План проведення етичної бесіди на тему „Будь чуйним і уважним“
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1525
Мета: встановити рівень сформованості уявлення учнів про чуйність та уважність до інших – дорослих, товаришів; надалі виховувати ці позитивні якості характеру особистості.
Мета: встановити рівень сформованості уявлення учнів про чуйність та уважність до інших – дорослих, товаришів; надалі виховувати ці позитивні якості характеру особистості.
Аналіз вихованості гуманних взаємин між молодшими школярами на основі підготовки і проведення колективно творчих справ
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1524
Проведення дослідження передбачало реалізацію експериментальної роботи в школі з дітьми. Особливістю цього етапу є аналіз результатів процесу виховання гуманних взаємин молодших школярів після проведеної етичної бесіди, виховного заходу, конкурсів та виставки. Для цього ми використали наступні методики: анкета для вивчення взаємин однокласників, Соціометрична методика (по Фрідману) „Оцінка другу“.
Проведення дослідження передбачало реалізацію експериментальної роботи в школі з дітьми. Особливістю цього етапу є аналіз результатів процесу виховання гуманних взаємин молодших школярів після проведеної етичної бесіди, виховного заходу, конкурсів та виставки. Для цього ми використали наступні методики: анкета для вивчення взаємин однокласників, Соціометрична методика (по Фрідману) „Оцінка другу“.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)