четверг, 30 ноября 2017 г.

ТЕХНІКО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ РОЗРАХУНОК МТА

http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8362

4. ТЕХНІКО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ РОЗРАХУНОК МТА

4.1 Розрахунок продуктивності МТА

Розрізняють теоретичну, технічну та експлуатаційну продуктивності навантажувачів.
Під теоретичною продуктивністю розуміють кількість вантажу, яку може навантажити певний навантажувач за годину чистої (безперервної) роботи при максимальному використанні вантажопідйомності, місткості ковша, та під час швидкого його заповнення. Таким чином, теоретичну продуктивність визначають при повній відсутності втрат робочого часу й на підставі конструктивних параметрів машини без урахування конкретних умов роботи.
Теоретична продуктивність навантажувачів циклічної дії в т/год, залежить від типу робочих органів (лопата, ківш, грейфер) та виду вантажу й для вантажів, що вимірюються в одиницях маси, визначається за формулою: [1]

;
(4.1)

де, - тривалість навантажувального циклу, с.;
- маса вантажу, що навантажується за один цикл, т.

Навантажувальним циклом називають закінчений у часі технологічний процес виконання вантажопідйомних операцій з одиницею вантажу. Його визначають як суму часу, що витрачається на окремі операції з вантажем при навантажуванні. До таких операцій стосовно навантажувачів циклічної дії входять: захват вантажу (заповнення ковша), піднімання робочого органа з вантажем, переміщення до місця розвантажування, поворот робочого органа (для поворотних навантажувачів), опускання робочого органа, розвантажування чиї укладання вантажу, повернення робочого органа за наступною одиницею вантажу.
Тривалість циклу визначають шляхом хронометражних спостережень. Залежно від умов роботи та схеми навантажувача тривалість циклу коливається в межах; [1,9]
- для фронтальних навантажувачів — 80... 90 с;
- фронтально-перекидних — 30...60 с;
- грейферних поворотних—12...40 с.
При розрахунку технічної продуктивності приймають до уваги конкретні умови роботи навантажувача, які негативно впливають на його продуктивність. Тому для визначення технічної продуктивності у формулу вводять необхідні та відповідні поправочні коефіцієнти.
Такими можуть бути коефіцієнт наповнення ковша або грейфера, коефіцієнт використання вантажопідйомності робочих органів та і коефіцієнт, що враховує співвідношення між об ємною масою вантажу та розрахунковою об ємною масою.

=33,88 т/год.

Експлуатаційна продуктивність навантажувача враховує використання його робочого часу. В ній відображаються втрати цього часу з технічних та організаційних причин. Експлуатаційну годинну продуктивність навантажувачів обчислюють за формулою:

;
(4.2)

де, - коефіцієнт використання робочого часу зміни навантажувача.

Значення цього коефіцієнту визначають за формулою:

;
(4.3)

де, - відповідно кількість дійсних та розрахункових навантажувань протягом зміни.
Кількість дійсних навантажувань за зміну визначається не тільки продуктивністю навантажувачів, але й кількістю транспортних засобів, що обслуговуються птім та кількістю їх рейсів (оборотів) пр:

;
(4.4)

де, - кількість транспортних засобів, та кількість рейсів за зміну відповідно.
Під час другого укосу з поля планується зібрати 154 т сіна – це 193 рулони. Вантажопідйомність одного причепа складає 17 рулонів (рис. 4.1).[31]

Рис. 4.1 Причіп Fliegl для транспортування рулонів сіна (соломи).

Кількість робочих днів, згідно розрахованої технологічної карти складає 2.
Визначимо тривалість завантаження причепа, оскільки нам відомо тривалість одного циклу завантаження – 85 сек, а таких завантажень – 17, то час завантажень складатиме 17*85=1445 сек або 24,1 хв. Такий же буде і час розвантаження причепа, оскільки він розвантажується таким самим агрегатом.
Під час завантажень агрегатам слід під’їжджати до кожного рулона. Відстань між рулонами складає 227,3м при урожайності 2,2 т/га і ширині захвату прес-підбирача 1,6 м. При швидкості руху 15 км/год, тривалість під’їзду до рулона складатиме 0,9 хв. Загальний час на під’їзди 0,9*17=15,4 хв. Отже, загальний час завантажування та розвантажування причепа складає 24,1+(24,1+15,4) = 63,6 хв або 1 год. При відстані 11 км і швидкості 15 км/год, тривалість руху за один рейс складатиме 22/15=1,46 год. А загальна тривалість рейсу 1,46+1=2,46 год. [20]

;
(4.5)

де, - тривалість зміни підготовчо-заключного часу та рейсу транспортного агрегату відповідно.

=3,7, приймаємо 4 рейси.
Коефіцієнт використання часу зміни знаходиться за формулою:

;
(4.6)

де, - час навантаження та час рейсу транспортного агрегату відповідно.

=0,54.
Тоді, продуктивність складатиме:
=18,3 т/год.
За такої організації роботи навантажувальна та транспортних засобів коефіцієнт використання часу зміни навантажувача складатиме 0,54, а технічна годинна продуктивність складатиме 18,3 т\\год (23 рулони).

4.2 Розрахунок витрат палива МТА

Витрати палива в розрахунку на одиницю роботи визначається за формулою:[11]

;
(4.7)

де, GПР, GП.ПОВ, GПЗД, GПБД, GПЗ – середня годинна витрата палива при робочому ході , холостих поворотах, безпосередньо навантаженні і на зупинках з працюючим двигуном відповідно, кг/год;
Тр, Тпов, Тзд, Тбд, Тз, - відповідно за зміну чистий робочий час, загальний час на повороти, час внесення та час зупинок з працюючим двигуном, год.
W – виконаний обсяг робіт, т.
Визначимо загальний час руху, як відстань між рулонами на полі.

Рис. 4.2 Схема робочої ділянки
Отже, якщо на полі 193 рулони, а відстань між рулонами 227,3 м, то шлях руху складатиме 193*227,3 = 43868,9м.
Тривалість руху визначається за формулою: [20]

;
(4.8)

де, L – довжина переїздів МТА, км;
- середня швидкість руху МТА по полю, км/год.

=2,92 год.
Оскільки поле не має перешкод для руху збиральних агрегатів то поворотні смуги не відбивались. Тривалість поворотів на робочій ділянці визначаються за формулою:
;
(4.9)
де, В – ширина поля, м;
b – ширина захвату скошувального агрегату, м;
R – радіус повороту трактора, м.

=2258 м.

Тривалість безпосереднього навантаження одного циклу складає 85 сек або 0,0236 год. Загальний час завантажування всіх рулонів складатиме 0,0236*193=4,55год.
Витрати палива трактора на різних режимах роботи приймемо з довідникових даних [1,9,13].
Приймемо час простоїв з працюючим двигуном 1 год.
=0,68 кг/т.

Комментариев нет: