http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1328
До углесосним станціям, особливо використовуючим для транспорту, пред являються вельми жорсткі вимоги, диктуеми умовами експлуатації гидротранспортннх установок.
На сайте СтудБаза есть возможность скачать БЕСПЛАТНО скачать студенческий материал по техническим и гуманитарным специальностям: дипломные работы, магистерские работы, бакалаврские работы, диссертации, курсовые работы, рефераты, задачи, контрольные работы, лабораторные работы, практические работы, самостоятельные работы, литература и многое др..
вторник, 22 декабря 2015 г.
Технологічні схеми гідроенерготранспортних систем шахт
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1327
Найбільш поширений в даний час є замкнута технологічна схема з освітленням води на поверхні шахти (мал.1.1) Вода насосами станції технологічного водопостачання 1, розташованої на поверхні шахти подається в забій 2. Якщо застосовується гидроотбойка, в насосній станції є група низьконапірних – для подачі води в гидротранспортные системи нарізних, підготовчих вироблень. У забоях вода змішується з вугіллям і по безнапірній гидротранспортной системі 3 поступає дільничні углесосные станції 4. Спеціальними насосами цих станцій (вуглесосами) гідросуміш гірської маси і води поступає до центрального гидроподъему 5. Як гидроподъмных засоби можуть застосовуватися эрлифты і завантажувальні апарати. На неглибоких (до 300м) шахтах застосовується в даний час в основному углесосные підйоми, на крупних глибоких шахтах – эрлифты. Завантажувальні апарати застосовуються в даний час для видачі породи. Трубчасті завантажувальні апарати спроектовані як гидроподъема для гідрошахти №4 виробничого об єднання „Артемвугілля”.
Найбільш поширений в даний час є замкнута технологічна схема з освітленням води на поверхні шахти (мал.1.1) Вода насосами станції технологічного водопостачання 1, розташованої на поверхні шахти подається в забій 2. Якщо застосовується гидроотбойка, в насосній станції є група низьконапірних – для подачі води в гидротранспортные системи нарізних, підготовчих вироблень. У забоях вода змішується з вугіллям і по безнапірній гидротранспортной системі 3 поступає дільничні углесосные станції 4. Спеціальними насосами цих станцій (вуглесосами) гідросуміш гірської маси і води поступає до центрального гидроподъему 5. Як гидроподъмных засоби можуть застосовуватися эрлифты і завантажувальні апарати. На неглибоких (до 300м) шахтах застосовується в даний час в основному углесосные підйоми, на крупних глибоких шахтах – эрлифты. Завантажувальні апарати застосовуються в даний час для видачі породи. Трубчасті завантажувальні апарати спроектовані як гидроподъема для гідрошахти №4 виробничого об єднання „Артемвугілля”.
Задачі удосконалення обліку обігових засобів у сфері виробництва і формування облікової політики
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1326
Основним завданням фінансового, бухгалтерського обліку обігових засобів у сфері виробництва є: контроль, за збереженням в місцях його зберігання, правильне та своєчасне оформлення необхідної документації на всіх етапах. Задачі бухгалтерського обліку до обігових засобів у сфері виробництва є вивчення структури ТМЦ, документального оформлення відвантаження товарів, господарчі потреби, організація оперативного і бухгалтерського обліку видатку товарів. Для вирішення цих питань слід зробити конкретні методи оцінки, обліку і контролю за ТМЦ, запропонувати поліпшення обліку ТМЦ в рамках можливих способів ведення бухгалтерського обліку, зафіксованих в нормативних положеннях по бухгалтерському обліку. Облік не тільки здатен забезпечити зберігання ТМЦ але і дати передумови для аналізу запасів з метою більш плідного управління ними.
Основним завданням фінансового, бухгалтерського обліку обігових засобів у сфері виробництва є: контроль, за збереженням в місцях його зберігання, правильне та своєчасне оформлення необхідної документації на всіх етапах. Задачі бухгалтерського обліку до обігових засобів у сфері виробництва є вивчення структури ТМЦ, документального оформлення відвантаження товарів, господарчі потреби, організація оперативного і бухгалтерського обліку видатку товарів. Для вирішення цих питань слід зробити конкретні методи оцінки, обліку і контролю за ТМЦ, запропонувати поліпшення обліку ТМЦ в рамках можливих способів ведення бухгалтерського обліку, зафіксованих в нормативних положеннях по бухгалтерському обліку. Облік не тільки здатен забезпечити зберігання ТМЦ але і дати передумови для аналізу запасів з метою більш плідного управління ними.
Стан проблеми і нормативно - правове регулювання обігових засобів у сфері виробництва
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1325
На металургійних підприємствах України проблема із плануванням витрати ресурсів. Перехід від планової економіки до ринкового привів до того, що підприємства повинні самі займатися придбанням матеріальних ресурсів для своєї господарської діяльності. Висока ринкова вартість ресурсів і її триваючий ріст приводять до того, що підприємствам стало невигідно закуповувати відразу більші партії. Особливо в тих випадках, коли обсяг випускається номенклатуры, що, продукції дуже великий. Не відомо, яка продукція найближчим часом буде викликана на ринку й принесе найбільший прибуток. Більші закупівлі ресурсів приводять до того, що склади можуть бути заповнені тими ресурсами, які використовуються у виробництві нерентабельної продукції. У той час як викликана інша продукція, у виробництві може використовуватися зовсім нові технології й матеріальні ресурси. Зберігання матеріальних ресурсів - це недешеве заняття. Особливо якщо це стосується дорогих матеріалів. Для них, як правило, потрібні особливі умови зберігання (температура, вологість), що обслуговує персонал для розвантаження й формування внутрішніх складів, перекладу матеріалів із внутрішніх складів підприємства у виробництво. Для більшості підприємств останнім часом більше вигідною формою роботи є виробництво з коліс . Всі ресурси, що надходять на підприємство, відразу ж пускаються у виробництво. Це вигідно, якщо вони доступні й доставка їх не викликає складностей. При цьому знижуються витрати на зберігання, транспортування. Це веде до зниження собівартості продукції, що згодом збільшує величину прибутку підприємства. [15]
На металургійних підприємствах України проблема із плануванням витрати ресурсів. Перехід від планової економіки до ринкового привів до того, що підприємства повинні самі займатися придбанням матеріальних ресурсів для своєї господарської діяльності. Висока ринкова вартість ресурсів і її триваючий ріст приводять до того, що підприємствам стало невигідно закуповувати відразу більші партії. Особливо в тих випадках, коли обсяг випускається номенклатуры, що, продукції дуже великий. Не відомо, яка продукція найближчим часом буде викликана на ринку й принесе найбільший прибуток. Більші закупівлі ресурсів приводять до того, що склади можуть бути заповнені тими ресурсами, які використовуються у виробництві нерентабельної продукції. У той час як викликана інша продукція, у виробництві може використовуватися зовсім нові технології й матеріальні ресурси. Зберігання матеріальних ресурсів - це недешеве заняття. Особливо якщо це стосується дорогих матеріалів. Для них, як правило, потрібні особливі умови зберігання (температура, вологість), що обслуговує персонал для розвантаження й формування внутрішніх складів, перекладу матеріалів із внутрішніх складів підприємства у виробництво. Для більшості підприємств останнім часом більше вигідною формою роботи є виробництво з коліс . Всі ресурси, що надходять на підприємство, відразу ж пускаються у виробництво. Це вигідно, якщо вони доступні й доставка їх не викликає складностей. При цьому знижуються витрати на зберігання, транспортування. Це веде до зниження собівартості продукції, що згодом збільшує величину прибутку підприємства. [15]
Общая характеристика и анализ модели рынка и положения своей фирмы на нем. Выявление конкурентных преимуществ создаваемой фирмы
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1324
Олигополия — тип рыночной структуры несовершенной конкуренции, в которой доминирует крайне малое количество фирм. Олигополия – термин политэкономики обозначающий одну из форм господства монополий в капиталистических странах, когда несколько крупных конкурирующих фирм монополизируют поизводство и сбыт основной массы продукций в отрасли. Другим определением олигополистического рынка может являться значение индекса Герфиндаля, превышающее 2000. Олигополистическая взаимосвязь – необходимость уделять большое внимание действием конкурирующих фирм на олигополистичеком рынке при определенной цене и объему продукции. Олигополия с двумя участниками носит название дуополии. Олигополистический рынок состоит из небольшого числа продавцов, весьма чувствительных к политике ценообразования и маркетинговым стратегиям друг друга. Товары могут быть схожими (сталь, алюминий), а могут быть и не схожими (автомобили, компьютеры). Небольшое количество продавцов из – за того, что новым претендентам трудно проникнуть на этот рынок. Товар, реализуемый олигополистическими фирмами, может быть и дифференцированным и стандартизированным. Олигополия является одной из самых распространенных структур рынка в современной экономике. Почти все технически сложные отрасли промышленности: металлургия, химия, автомобилестроение, электроника и самолетостроение, имеют именно такую структуру.
Олигополия — тип рыночной структуры несовершенной конкуренции, в которой доминирует крайне малое количество фирм. Олигополия – термин политэкономики обозначающий одну из форм господства монополий в капиталистических странах, когда несколько крупных конкурирующих фирм монополизируют поизводство и сбыт основной массы продукций в отрасли. Другим определением олигополистического рынка может являться значение индекса Герфиндаля, превышающее 2000. Олигополистическая взаимосвязь – необходимость уделять большое внимание действием конкурирующих фирм на олигополистичеком рынке при определенной цене и объему продукции. Олигополия с двумя участниками носит название дуополии. Олигополистический рынок состоит из небольшого числа продавцов, весьма чувствительных к политике ценообразования и маркетинговым стратегиям друг друга. Товары могут быть схожими (сталь, алюминий), а могут быть и не схожими (автомобили, компьютеры). Небольшое количество продавцов из – за того, что новым претендентам трудно проникнуть на этот рынок. Товар, реализуемый олигополистическими фирмами, может быть и дифференцированным и стандартизированным. Олигополия является одной из самых распространенных структур рынка в современной экономике. Почти все технически сложные отрасли промышленности: металлургия, химия, автомобилестроение, электроника и самолетостроение, имеют именно такую структуру.
Общая характеристика и анализ модели рынка и положения своей фирмы на нем. Выявление конкурентных преимуществ создаваемой фирмы
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1323
Олигополия — тип рыночной структуры несовершенной конкуренции, в которой доминирует крайне малое количество фирм. Олигополия – термин политэкономики обозначающий одну из форм господства монополий в капиталистических странах, когда несколько крупных конкурирующих фирм монополизируют поизводство и сбыт основной массы продукций в отрасли. Другим определением олигополистического рынка может являться значение индекса Герфиндаля, превышающее 2000. Олигополистическая взаимосвязь – необходимость уделять большое внимание действием конкурирующих фирм на олигополистичеком рынке при определенной цене и объему продукции. Олигополия с двумя участниками носит название дуополии. Олигополистический рынок состоит из небольшого числа продавцов, весьма чувствительных к политике ценообразования и маркетинговым стратегиям друг друга. Товары могут быть схожими (сталь, алюминий), а могут быть и не схожими (автомобили, компьютеры). Небольшое количество продавцов из – за того, что новым претендентам трудно проникнуть на этот рынок. Товар, реализуемый олигополистическими фирмами, может быть и дифференцированным и стандартизированным. Олигополия является одной из самых распространенных структур рынка в современной экономике. Почти все технически сложные отрасли промышленности: металлургия, химия, автомобилестроение, электроника и самолетостроение, имеют именно такую структуру.
Олигополия — тип рыночной структуры несовершенной конкуренции, в которой доминирует крайне малое количество фирм. Олигополия – термин политэкономики обозначающий одну из форм господства монополий в капиталистических странах, когда несколько крупных конкурирующих фирм монополизируют поизводство и сбыт основной массы продукций в отрасли. Другим определением олигополистического рынка может являться значение индекса Герфиндаля, превышающее 2000. Олигополистическая взаимосвязь – необходимость уделять большое внимание действием конкурирующих фирм на олигополистичеком рынке при определенной цене и объему продукции. Олигополия с двумя участниками носит название дуополии. Олигополистический рынок состоит из небольшого числа продавцов, весьма чувствительных к политике ценообразования и маркетинговым стратегиям друг друга. Товары могут быть схожими (сталь, алюминий), а могут быть и не схожими (автомобили, компьютеры). Небольшое количество продавцов из – за того, что новым претендентам трудно проникнуть на этот рынок. Товар, реализуемый олигополистическими фирмами, может быть и дифференцированным и стандартизированным. Олигополия является одной из самых распространенных структур рынка в современной экономике. Почти все технически сложные отрасли промышленности: металлургия, химия, автомобилестроение, электроника и самолетостроение, имеют именно такую структуру.
Конструкція двохщілинного керуючого золотника, що реалізує вібраційну лінеаризацію
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1322
Відзначено, що реалізація золотника з нульовим перекриттям практично утруднена, і в ряді випадків, керуючий золотник виконують з невеликим позитивним перекриттям (0,1–0,5 мм) і осцилюючим рухом втулки. При невеликих масах плунжера його осцилюючий рух здійснюється подачею на вхід у керуючий електромагніт одночасно з керуючим сигналом перемінного струму частотою 50–100 Гц, що не тільки збуджує осцилюючий рух плунжера з амплітудою 0,3–0,5 мм, але і звужує петлю гістерезису електромагніта.
Відзначено, що реалізація золотника з нульовим перекриттям практично утруднена, і в ряді випадків, керуючий золотник виконують з невеликим позитивним перекриттям (0,1–0,5 мм) і осцилюючим рухом втулки. При невеликих масах плунжера його осцилюючий рух здійснюється подачею на вхід у керуючий електромагніт одночасно з керуючим сигналом перемінного струму частотою 50–100 Гц, що не тільки збуджує осцилюючий рух плунжера з амплітудою 0,3–0,5 мм, але і звужує петлю гістерезису електромагніта.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)