Основні вимоги до сировини - цемент

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=2670

Вони широко поширені в природі, яка сприяє розвитку на їх основі виробництва цементу. З карбонатних порід використовують вапняк, крейда, вапняк-черепашник, мармур, вапняний туф, мергелі та ін. Всі ці породи містять в основному вуглекислий кальцит CaCO3. Вапняки складаються з кристалів кальциту різних розмірів. Мел є пухким, слабо зцементований породою з землистим мулом. Якість карбонатної сировини залежить від його структури, кількості домішок, рівномірності їх розподілу в масі сировини. Для виробництва цементу придатні карбонатні породи при вмісті 40-43,5% CaО і 3, 2-3,7% Mg. Бажано, щоб вміст Na2O і К2О в сумі не перевищувало 1%, а SO 3-3,5-1,7%. Більш підходящі для виробництва породи з постійним хімічним складом і однорідної мелкокрісталіческой структурою. Корисні домішки тонкодисперсних глин і аморфного кремнезему при рівномірному їх розподілі в карбонатній породі. Особливим типом карбонатної сировини є мергель - перехідна гірська порода від вапняків до глин. Мергель є природною Тонкодисперсні сумішшю осадового походження глинисто-пісочних порід (20-50%) і вуглекислий кальцію (50-80%). Залежно від вмісту CaCO3 мергелю підрозділяються на піщані, глинисті і вапняні. Найбільш цінна сировина - вапняний мергель, який містить 75-80% CaCO3 і 20-25% глини. За хімічним складом він близький до Портландцементний сировинної суміші. Такий склад сировини істотно спрощує технологію виробництва. Мергелі, в яких вміст CaCO3 відповідає складу портландцементного сировинної суміші, називають натуральною. Від якості сировини залежать температура отжиг, продуктивність печей і властивості кінцевого продукту. Чим вище щільність вапняків, тим важче йде процес вотжіг. Властивості сировини впливають на вибір теплового агрегату.

Технологічна схема виготовлення цементу

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=2669

Отримана сировинна мука після коригування і усереднення до заданого хімічним складом обпалюється в обертових печах або шахтних печах. Мокрий спосіб має наступні переваги перед сухим: 1) краще перемішування і більша однорідність одержуваної суміші; 2) менше потрібно потужності сили при помелі і менше зношуються млини; 3) немає витрати на опалення сушив і на їх ремонт; 4) з мокрими матеріалами зручніше працювати, ніж з сухими, і немає пилу, від якої важко дішіться при сухому способі, який впливає на гігієну роботи - дуже важливого показника в наш час. Сухий спосіб, у свою чергу, дозволяє точніше дотримуватися встановлених для суміші пропорції вапняку і глини, оскільки неминучі коливання їх вологості, залежні навіть від погоди, при відсутності висушування відбиваються на вазі матеріалу; витрати на сушку сирих матеріалів до певної міри компенсується зменшенням витрати на сушку сирцю, який містить при сухому способі мінімальну кількість вологи. Доброго перемішування безперечне краще досягається при мокрому способі, оскільки в цьому випадку змішуванню сприяє і кінетична енергія наведеної в рух води; крім того, вода сама по собі сприяє розбухання і подрібнення глини. Зрештою, і закони дифузії тягнуться не тільки на дійсні розчини, але й на суспензії, хоча останні дифундують, звичайно, повільніше за справжні розчини. Від мокрого способу необхідно відмовитися в тих випадках, коли в розпорядженні немає достатньої кількості води, або вона містить багато солей, а також у тому випадку, якщо вода виявляє на складові частини суміші небажану дію - наприклад., При вживанні, замість глини доменних шлаків , які, будучи гідравлічними самі по собі, можуть від дії води почати схоплюватися, - що, хоча і повільно відбувається, але, напр., при перервах в заводській роботі, може викликати великі труднощі.

Технологическая часть. Проектирование технологического процесса изготовления оси ролика устройства натяжения приводных цепей асфальтоукладчика ДС-143А

http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=5018

3 Технологическая часть
3.1 Проектирование технологического процесса изготовления оси ролика устройства натяжения приводных цепей асфальтоукладчика ДС-143А
3.1.1 Расчет припусков на механическую обработку
3.1.2 Расчет припусков на точение
3.1.3 Оценка эффективности использования металла
3.2 Расчет режимов резания
3.2.1 Определение скорости резания для чернового точения
3.2.2 Определение скорости резания для чистового точения
3.2.3 Расчет необходимой частоты вращения
3.2.4 Расчет силы резания
3.2.5 Расчет необходимой мощности станка
3.2.6 Нормирование технологического процесса

Расчет гидросистемы управления асфальтоукладчика

http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=5017

Гидроцилиндры Ц1 и ЦЗ (рисунок 2.15) подъема рабочего органа выбираются из условия, что они должны преодолеть вес рабочих органов и механизмов, воздействующих на покрытие через выглаживающую плиту. Так как это статическая выглаживающая плита, то используется формула (2.15).

Расчет гидросистемы привода трамбующего бруса

http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=5016

Исходными данными для расчета гидросистемы привода трамбующего бруса являются: скорость вращения вала гидромотора, крутящий момент, номинальное давление в гидросистеме, граничные температуры окружающего воздуха и режим работы гидропривода.
Учитывая, что асфальтоукладчики работают при плюсовых температурах, рекомендуется в качестве рабочей жидкости использовать масло МГ-30, Дп-11, веретенное АУ или ДМГ-10.

Режим работы гидропривода определяется в зависимости от использования номинального давления, продолжительности работы под нагрузкой, а также числа включений в час. Гидропривод трамбующего бруса можно рассматривать как работающий непрерывно с коэффициентом использования номинального давления, равным 0,7...О,9, но число включений в час невелико, поэтому режим работы назначается тяжелый.

В современных асфальтоукладчиках номинальное давление в системе привода трамбующего бруса принимается равным Рн= 10...16 МПа.

Расчет мощности двигателя асфальтоукладчика

http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=5015

Расчет мощности двигателя асфальтоукладчика

Тяговый расчет асфальтоукладчика

http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=5014

Тяговый расчет асфальтоукладчика