понедельник, 11 января 2016 г.

Методики дослідження рівня тривоги у післяопераційних хворих

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1499

Крім клінічного інтерв ю, для дослідження проявів тривоги у пацієнтів в післяопераційний період використовують наступні методики: шкалу реактивної і особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, госпітальну шкала тривоги і депресії HADS, методику диференційної діагностики депресивних станів Зунге (адаптація Т. І. Балашової), методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Холмса - Раге). Розглянемо зміст цих методик більш детально.

Метод клінічного інтерв ю у роботі з пацієнтами в післяопераційному періоді

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1498

Клінічне інтерв ю або клінічна бесіда у роботі з пацієнтами в післяопераційному періоді, зазвичай включає вислуховування скарг пацієнта, збір анамнестичних даних, спостереження за ним, формування первинної гіпотези наявних розладів.

Методи і методики дослідження емоційних станів післяопераційних хворих

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1497

Емоційний стан пацієнтів хірургічного відділення в післяопераційному відділенні потребує вивчення і психологічного дослідження. В зв язку з гострим початком захворювання або тривалої хронифікації патології , ймовірність виникнення ускладнень дуже велика, що в свою чергу призведе до виникнення емоційних порушень у пацієнтів. Оскільки пацієнти в післяопераційному періоді переживають операційний стрес, дуже важливо вивчати протікання емоційних процесів у них, що допоможе ефективно надавати психологічну і медичну допомогу. Основним інструментом в практичній діяльності психолога з хворими в післяопераційному періоді є проведення експериментально психологічного дослідження з використанням психодіагностичних методик [39].

Тривога, як основний прояв операційного стресу у післяопераційних хворих

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1496

Б.Д. Карвасарський зазначає, що операційний стрес викликає найбільш могутній прояв емоцій та комплексну фізіологічну реакцію. Виявилося, що на несприятливі впливи різного роду — холод, утома, страх, приниження, біль та інш. – організм відповідає не тільки захисною реакцією на даний вплив, але і загальним, однотипним комплексним проявом не залежно від того, який саме подразник діє на організм в даний момент. Він підкреслює, що інтенсивність адаптаційної активності, що розвивається, залежить не від фізичної сили впливу, а від особистісної значимості діючого фактора [25].

Емоційна сфера пацієнтів з хірургічною патологією

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1495

Відомо, що емоції, що супроводжують життя людини з моменту її народження й всю наступну навчальну, трудову, суспільну діяльність, несуть яскраве суб єктивне фарбування, оцінку навколишніх подій, кінцевих результатів його діяльності. У той же час емоційна реакція містить чіткі об єктивні фізіологічні компоненти.

Психологія емоційної сфери людини

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1494

Пізнаючи дійсність людина так чи інакше визначає своє ставлення до предметів, явищ, подій, до інших людей, до власної особистості: одне викликає в ній радість, інше - засмучує, третє - ображає. Радість, сум, образа, гнів, страх та інше - все це різні види суб єктивного відношення людини до дійсності.

Теоретичний аналіз проблеми особливостей емоційної сфери післяопераційних хворих

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1493

Проблема емоційного стану хворих з хірургічною патологією обговорюється в багатьох наукових працях. Тому, в роботі психолога з пацієнтами, які потребують або перенесли оперативне втручання, визначення вихідних теоретичних позицій, підходів та концепцій набувають особливого значення.