http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1456
В суспільстві постійно здійснюється розвиток і зміна явищ матеріальної і духовної культури у взаємодії їх змісту та форми. Людина відображає реальну дійсність у єдності і протилежності не тільки раціонально, за допомогою узагальнень і понять, а й емоційно, шляхом створення художніх образів. Їх естетичне ставлення характеризується категоріями прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного, потворного. Естетика як наука вивчає суть і закономірності розвитку естетичних явищ в природі, суспільстві і людській діяльності. Реально оцінити оточуючі явища, дати їм свою оцінку зможе тільки людина з високим рівнем сформованості естетичної культури. Термін “культура”[1], специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, уявлень в продуктах матеріальної і духовної праці, в системі соціальних норм і закладів, в духовних цінностях, в сукупності ставлення людей до природи, між собою і до самих себе. Культура характеризує також особливості свідомості, поведінки й діяльності людей в конкретних сферах суспільного життя (“культура праці, екологічна культура, політична культура”), - так тлумачить це поняття Е.С. Брускова і О.І. Шевченко [17]. В культурі може фіксуватися спосіб життєдіяльності всього суспільства в цілому (суспільна культура), соціальної групи (наприклад культура класу), чи спосіб життєдіяльності окремого індивіду (особиста культура).
суббота, 9 января 2016 г.
Добре світло “Радуги”, або дні Афанасія Лунєва
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1455
“Кожен з нас має як найменше середню освіту, а ось відчувати насправді може, можливо, один з тисячі! – любив повторювати Афанасій Федорович. – Здатність до глибоких почуттів – це головна умова для розвитку мистецтва…” 25 Саме за допомогою його роботи в серцях багатьох людей народилося кохання до прекрасного.
“Кожен з нас має як найменше середню освіту, а ось відчувати насправді може, можливо, один з тисячі! – любив повторювати Афанасій Федорович. – Здатність до глибоких почуттів – це головна умова для розвитку мистецтва…” 25 Саме за допомогою його роботи в серцях багатьох людей народилося кохання до прекрасного.
Борис Неменський запрошує до діалогу
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1454
Борис Неменський казав: “І навіть прикрашаючи кімнату, ми вже займаємося творчістю”. Він завжди запрошує до діалогу. Він говорить до нас через свої роботи, його картини можна назвати “філософськими притчами”, - це розмова і кожний споглядач для нього – це співрозмовник.
Борис Неменський казав: “І навіть прикрашаючи кімнату, ми вже займаємося творчістю”. Він завжди запрошує до діалогу. Він говорить до нас через свої роботи, його картини можна назвати “філософськими притчами”, - це розмова і кожний споглядач для нього – це співрозмовник.
Органічна художня цілісність, як основа розвитку естетичних потреб підлітків
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1453
Сучасна система мистецтв складається на основі двох тенденцій розвитку – тенденції синтезу, взаємозбагачення різних видів художньої практики і тенденції самовизначення, виділення різноманітних видів мистецтв. Розвиток художньої практики, естетики і естетичних потреб суспільства зумовлює синтез окремих видів мистецтв, які кожний окремо не мають синтетичного характеру (наприклад, архітектура та живопис в їхньому синтезі).
Сучасна система мистецтв складається на основі двох тенденцій розвитку – тенденції синтезу, взаємозбагачення різних видів художньої практики і тенденції самовизначення, виділення різноманітних видів мистецтв. Розвиток художньої практики, естетики і естетичних потреб суспільства зумовлює синтез окремих видів мистецтв, які кожний окремо не мають синтетичного характеру (наприклад, архітектура та живопис в їхньому синтезі).
Педагогічні умови розвитку естетичних потреб підлітків засобами образотворчого мистецтва
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1452
Формування естетичних потреб підлітків - це процес цілеспрямованого розвитку здатності особистості до повноцінного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві й дійсності [30. – С.263]. Він передбачає вироблення системи художніх уявлень, поглядів і переконань, забезпечує задоволення від того, що є дійсно естетично цінним. Одночасно з цим у школярів виховується прагнення й уміння вносити елементи прекрасного в усі сторони буття, боротись проти всього потворного, низького, а також готовність до посильного виявлення себе у мистецтві.
Формування естетичних потреб підлітків - це процес цілеспрямованого розвитку здатності особистості до повноцінного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві й дійсності [30. – С.263]. Він передбачає вироблення системи художніх уявлень, поглядів і переконань, забезпечує задоволення від того, що є дійсно естетично цінним. Одночасно з цим у школярів виховується прагнення й уміння вносити елементи прекрасного в усі сторони буття, боротись проти всього потворного, низького, а також готовність до посильного виявлення себе у мистецтві.
Особливості розвитку естетичних потреб у підлітковому віці
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1451
Підлітковий період – це відрізок життя між дитинством і зрілістю. В античності та середньовічності він був доволі коротким, а сьогодні під впливом науково-технічного прогресу і збільшення термінів навчання він постійно розтягується. Не існує чітких підходів до визначення його тривалості, більшість дослідників схиляються до думки про те, що це вік із 13 до 19 років. Їх думки однозначні стосовно того, що це проміжна стадія між дитинством і дорослим життям. Причому проходять її по-різному, але в кінці кінців, більшість підлітків стає дорослими. Цей час цікавий, але і водночас дуже драматичний. Драматизм підлітків полягає у тому, що зміни в організмі то відстають то випереджують духовний розвиток. Ламаються характери, світогляд, формуються нові погляди та ідеї. Відомо, що підлітковий період – „важкий вік” – перш за все це криза, яка проявляється як на біологічному, так і на психологічному рівні. Вагомі гормональні і вегетативні зміни потрясають організм підлітка, він швидко втомлюється, стає дуже дратівливим, а нерідко і агресивним. Низький тонус, невпевненість у собі, висока тривожність на фоні загального недомагання – часті супутники підліткового періоду. До всіх описаних бід можна добавити також і невизначеність соціального становища: ще не дорослий, але вже й не дитина, майже не школяр, але й ще не студент; батьки з кожним днем все більше віддаляються, а своя сім’я ще нескоро з’явиться.
Підлітковий період – це відрізок життя між дитинством і зрілістю. В античності та середньовічності він був доволі коротким, а сьогодні під впливом науково-технічного прогресу і збільшення термінів навчання він постійно розтягується. Не існує чітких підходів до визначення його тривалості, більшість дослідників схиляються до думки про те, що це вік із 13 до 19 років. Їх думки однозначні стосовно того, що це проміжна стадія між дитинством і дорослим життям. Причому проходять її по-різному, але в кінці кінців, більшість підлітків стає дорослими. Цей час цікавий, але і водночас дуже драматичний. Драматизм підлітків полягає у тому, що зміни в організмі то відстають то випереджують духовний розвиток. Ламаються характери, світогляд, формуються нові погляди та ідеї. Відомо, що підлітковий період – „важкий вік” – перш за все це криза, яка проявляється як на біологічному, так і на психологічному рівні. Вагомі гормональні і вегетативні зміни потрясають організм підлітка, він швидко втомлюється, стає дуже дратівливим, а нерідко і агресивним. Низький тонус, невпевненість у собі, висока тривожність на фоні загального недомагання – часті супутники підліткового періоду. До всіх описаних бід можна добавити також і невизначеність соціального становища: ще не дорослий, але вже й не дитина, майже не школяр, але й ще не студент; батьки з кожним днем все більше віддаляються, а своя сім’я ще нескоро з’явиться.
пятница, 8 января 2016 г.
Сутність та зміст естетичних потреб у розвитку особистості
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1450
Раціональна частина естетичної свідомості особистості дозволяє людині інтелектуально пояснити й обґрунтувати своє чуттєве сприймання світу, дати йому оцінку, виробити ідеальний теоретичний образ сприйнятого об`єкту. Найбільш повно і специфічно ця частина естетичної свідомості виявляється в умінні визначати закономірний зв`язок кількісних і якісних сторін предметів і явищ. Причому суспільна практика сама виступає важливим джерелом мислення, всієї пізнавальної діяльності людини, основним критерієм її істинності. Розумна людина, за словами Іммануїла Канта – це людина, яка вміє думати, розмірковувати, самостійно робити висновки про речі, людей, події, факти з точки зору вищих норм і критеріїв людської духовної культури, виявляти “силу судження”. Порівняємо це трактування, з тим, що у філософському словнику: потреба – об’єктивна необхідність живого організму людської особистості, соціальної групи чи суспільства вцілому, що відображає характер та зміст об’єктивного зв’язку (природного та соціального) суб’єкта потреби і навколишнього середивища [див]. Цей зв’язок, що залежить від середовища і спонукає об’єект потреби до активності. Задоволення потреб людиною має складний характер іобумовлюється цілеспрямованою діяльністю по виробленю та споживанню предметів потреби. Люди в процесі праці самі виготовляють потрібні їм продукти для задоволення потреб. Стан матеріальних, духовних потреб людини свідчить про рівень, зміст і проблеми соціальної діяльності в певному суспільстві, про рівень виробництва та споживання в ньому, про тип культури і навпаки, використовуючи принцип “Від кожного – за здібностями, кожному – за потребами”[див ст 510-511].
Раціональна частина естетичної свідомості особистості дозволяє людині інтелектуально пояснити й обґрунтувати своє чуттєве сприймання світу, дати йому оцінку, виробити ідеальний теоретичний образ сприйнятого об`єкту. Найбільш повно і специфічно ця частина естетичної свідомості виявляється в умінні визначати закономірний зв`язок кількісних і якісних сторін предметів і явищ. Причому суспільна практика сама виступає важливим джерелом мислення, всієї пізнавальної діяльності людини, основним критерієм її істинності. Розумна людина, за словами Іммануїла Канта – це людина, яка вміє думати, розмірковувати, самостійно робити висновки про речі, людей, події, факти з точки зору вищих норм і критеріїв людської духовної культури, виявляти “силу судження”. Порівняємо це трактування, з тим, що у філософському словнику: потреба – об’єктивна необхідність живого організму людської особистості, соціальної групи чи суспільства вцілому, що відображає характер та зміст об’єктивного зв’язку (природного та соціального) суб’єкта потреби і навколишнього середивища [див]. Цей зв’язок, що залежить від середовища і спонукає об’єект потреби до активності. Задоволення потреб людиною має складний характер іобумовлюється цілеспрямованою діяльністю по виробленю та споживанню предметів потреби. Люди в процесі праці самі виготовляють потрібні їм продукти для задоволення потреб. Стан матеріальних, духовних потреб людини свідчить про рівень, зміст і проблеми соціальної діяльності в певному суспільстві, про рівень виробництва та споживання в ньому, про тип культури і навпаки, використовуючи принцип “Від кожного – за здібностями, кожному – за потребами”[див ст 510-511].
Подписаться на:
Сообщения (Atom)