http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8952
Последовательность проведения АСДНР в зоне бедствия во многом зависит от характера сложившейся обстановки и определяется председателем комиссии ГОЧС.
Анализ проведения АСДНР при ликвидации последствий ЧС в различных зонах бедствия (очагах поражения) показывает, что все задачи выполняются поэтапно (три этапа) в определенной последовательности и в минимально короткие сроки.
На первом этапе решаются задачи по экстренной защите персонала объектов и населения, предотвращению развития или уменьшению воздействия последствий аварий (катастроф) и подготовке к проведению (выполнению) АСДНР. В первую очередь осуществляется оповещение персонала объекта и населения о ЧС.
На втором этапе основной задачей является непосредственное выполнение АСДНР. Одновременно продолжается выполнение задач первого этапа. В первоочередном порядке проводятся работы по устройству проездов и проходов в завалах к защитным сооружениям, поврежденным и разрушенным зданиям и сооружениям, где могут находиться пострадавшие, местам аварий, которые препятствуют или затрудняют проведение АСДНР.
Проезд (проход) при местных незначительных завалах устраивается путем расчистки проезжей части от обломков, а при сплошных завалах высотой более 1м — прокладыванием проезда по завалу. Проезды устраиваются шириной 3-3,5м для одностороннего и 6-6,5м для двустороннего движения. При одностороннем движении через каждые 150-200 м делаются разъезды протяженностью 15-20 м. Для устройства проездов (проходов) используются формирования механизации, имеющие автокраны и бульдозеры.
среда, 27 декабря 2017 г.
Ланцюгові передачі та технологічні підходи їх виготовленя
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8951
Вступ
1. РОЗДІЛ. Загальні характеристики
1.1. Суть ланцюгових передач
1.2. Призначення ланцюгових передач
1.3. Переваги та недоліки ланцюгових передач
2. РОЗДІЛ. Силові характеристики
2.1. Обгрунтування використання ланцюгових передач для швидкісних силових та точних передач
2.2. Причина виходу з ладу ланцюгових передач
3. РОЗДІЛ. Методи розрахунку ланцюгових передач
3.1. Розрахунок на зносостійкість, надійність та довговічність ланцюгових передач
3.2. Приклад розрахунку ланцюгової передачі з роликовим ланцюгом
4. РОЗДІЛ. Застосування та експлуатація ЛП з полімерних матеріалів
4.1. Дослідження динаміки ланцюгового привода
4.1.1. Теоретичні дослідження динаміки ланцюгового привода
4.1.2. Експериментальні дослідження динаміки ланцюгового привода
4.2. Застосування полімерних матеріалів для виготовлення деталей ланцюгової передачі
4.3. Дослідження впливу параметрів двигуна на характеристику роботи ланцюгового привода
4.4. Автоматизація розрахунків ланцюгових передач і приводів
5. РОЗДІЛ. Теоретичні дослідження кінематики та динаміки багатомасового ЛП в металевому та полімерному виконанні деталей передач
5.1. Алгоритм розрахунку та підбору оптимальних параметрів багатомасової ланцюгової передачі
5.2. Методика побудови об ємної моделі багатомасової ланцюгової передачі
5.2.1. Побудова об ємних елементів ланцюгової передачі
5.2.2. Алгоритм побудови об ємної моделі ланцюгової передачі
5.3. Використання математичного апарату для комплексного дослідження кінематики та динаміки багатомасового ланцюгового привода
5.4. Дослідження та порівняльний аналіз кінематики та динаміки 2-х, 3-х та 6-ти масових ланцюгових передач в металевому та полімерному виконанні їх елементів
5.5. Дослідження та порівняльний аналіз динаміки напружено-деформованого стану елементів ланцюгових передач у металевому та полімерному їх виконанні
5.6. Висновки до розділу
Висновок
Література
Додатки
Вступ
1. РОЗДІЛ. Загальні характеристики
1.1. Суть ланцюгових передач
1.2. Призначення ланцюгових передач
1.3. Переваги та недоліки ланцюгових передач
2. РОЗДІЛ. Силові характеристики
2.1. Обгрунтування використання ланцюгових передач для швидкісних силових та точних передач
2.2. Причина виходу з ладу ланцюгових передач
3. РОЗДІЛ. Методи розрахунку ланцюгових передач
3.1. Розрахунок на зносостійкість, надійність та довговічність ланцюгових передач
3.2. Приклад розрахунку ланцюгової передачі з роликовим ланцюгом
4. РОЗДІЛ. Застосування та експлуатація ЛП з полімерних матеріалів
4.1. Дослідження динаміки ланцюгового привода
4.1.1. Теоретичні дослідження динаміки ланцюгового привода
4.1.2. Експериментальні дослідження динаміки ланцюгового привода
4.2. Застосування полімерних матеріалів для виготовлення деталей ланцюгової передачі
4.3. Дослідження впливу параметрів двигуна на характеристику роботи ланцюгового привода
4.4. Автоматизація розрахунків ланцюгових передач і приводів
5. РОЗДІЛ. Теоретичні дослідження кінематики та динаміки багатомасового ЛП в металевому та полімерному виконанні деталей передач
5.1. Алгоритм розрахунку та підбору оптимальних параметрів багатомасової ланцюгової передачі
5.2. Методика побудови об ємної моделі багатомасової ланцюгової передачі
5.2.1. Побудова об ємних елементів ланцюгової передачі
5.2.2. Алгоритм побудови об ємної моделі ланцюгової передачі
5.3. Використання математичного апарату для комплексного дослідження кінематики та динаміки багатомасового ланцюгового привода
5.4. Дослідження та порівняльний аналіз кінематики та динаміки 2-х, 3-х та 6-ти масових ланцюгових передач в металевому та полімерному виконанні їх елементів
5.5. Дослідження та порівняльний аналіз динаміки напружено-деформованого стану елементів ланцюгових передач у металевому та полімерному їх виконанні
5.6. Висновки до розділу
Висновок
Література
Додатки
Забезпечення ресурсу експлуатації зварних металоконструкцій з технологічними дефектами при їх циклічному навантаженні
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8950
Зміст
Введення
1. Технічне зварювання
1.1. Зварні конструкції в народному господарстві
1.1.1. Значення зварювання у народному господарстві
1.1.2. Технологія виробництва зварних конструкцій — особливості та основні етапи
1.1.2.1. Особливості зварних конструкцій.
1.1.2.2. Технологія виготовлення зварних конструкцій.
1.2. Методи зварювання. Обладнання та інструмент
1.2.1. Газове зварювання металів
1.2.2. Електрошлакове зварювання
1.2.3. Точкове зварювання
1.2.4. Ударне зварювання
1.2.5. Лазерне зварювання
1.2.6. Зварювання ультразвукове
1.2.7. Зварювання тертям
1.3. Сили, розрахунки сил, які навантажують зварні конструкції
1.3.1. Розрахунок зварних стикових з’єднань
1.3.2. Розрахунок кутових зварних з’єднань
1.3.3. Конструктивні вимоги до зварних з’єднань
2. Проблеми експлуатації зварних конструкцій пов’язаних з технологією виготовлення
2.1. Тріщини (гарячі, холодні), не проварні, не правельні матеріали та інше
2.2. Розвиток дефектів зварних з’єднань в процесі циклічного і статичного навантаження. Планова циклічна довговічність зварних з’єднань (наприклад: шпильок кріплення мостового полотна залізничних мостів)
2.3. Висновки по розділу
3. Методи розрахунку ресурсу зварних з’єднань металоконструкцій
3.1. Розрахунок зварних з’єднань при статичному навантаженні з урахуванням дефектів і без дефектів
3.2. Розрахунок зварних з’єднань при циклічному та динамічному навантаженні з урахуванням дефектів і без дефектів
4. Поєднання процесів зварювання та паяння для ремонту і підвищення експлуатаційних характеристик рамних конструкцій при циклічному навантаженні
4.1. Вплив заліковування тріщин мідними сплавами на міцність рамних конструкцій
4.2. Комбінованні технологій ремонту тріщин рамних конструкцій
4.3. Інженерна методика виконання робіт з підсилення або ремонту рамних конструкцій
4.4. Витривалість нових та відремонтованих рамних конструкцій
4.5. Висновки до розділу
Висновок
Література
Зміст
Введення
1. Технічне зварювання
1.1. Зварні конструкції в народному господарстві
1.1.1. Значення зварювання у народному господарстві
1.1.2. Технологія виробництва зварних конструкцій — особливості та основні етапи
1.1.2.1. Особливості зварних конструкцій.
1.1.2.2. Технологія виготовлення зварних конструкцій.
1.2. Методи зварювання. Обладнання та інструмент
1.2.1. Газове зварювання металів
1.2.2. Електрошлакове зварювання
1.2.3. Точкове зварювання
1.2.4. Ударне зварювання
1.2.5. Лазерне зварювання
1.2.6. Зварювання ультразвукове
1.2.7. Зварювання тертям
1.3. Сили, розрахунки сил, які навантажують зварні конструкції
1.3.1. Розрахунок зварних стикових з’єднань
1.3.2. Розрахунок кутових зварних з’єднань
1.3.3. Конструктивні вимоги до зварних з’єднань
2. Проблеми експлуатації зварних конструкцій пов’язаних з технологією виготовлення
2.1. Тріщини (гарячі, холодні), не проварні, не правельні матеріали та інше
2.2. Розвиток дефектів зварних з’єднань в процесі циклічного і статичного навантаження. Планова циклічна довговічність зварних з’єднань (наприклад: шпильок кріплення мостового полотна залізничних мостів)
2.3. Висновки по розділу
3. Методи розрахунку ресурсу зварних з’єднань металоконструкцій
3.1. Розрахунок зварних з’єднань при статичному навантаженні з урахуванням дефектів і без дефектів
3.2. Розрахунок зварних з’єднань при циклічному та динамічному навантаженні з урахуванням дефектів і без дефектів
4. Поєднання процесів зварювання та паяння для ремонту і підвищення експлуатаційних характеристик рамних конструкцій при циклічному навантаженні
4.1. Вплив заліковування тріщин мідними сплавами на міцність рамних конструкцій
4.2. Комбінованні технологій ремонту тріщин рамних конструкцій
4.3. Інженерна методика виконання робіт з підсилення або ремонту рамних конструкцій
4.4. Витривалість нових та відремонтованих рамних конструкцій
4.5. Висновки до розділу
Висновок
Література
Порядок организации и осуществления аварийно-спасательных и других неотложных работ
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8949
Ликвидация ЧС организуется и осуществляется в соответствии с решением руководителя ликвидации ЧС и решениями комиссий по ЧС, которые являются обязательными для всех граждан и организаций, находящихся в зоне возникшей ЧС.
На отдельных участках зоны ЧС в ходе АСДНР решения в соответствии с поставленными задачами и выводами из оценки обстановки, сложившейся на участках их действий, принимают командиры (начальники) действующих там формирований (подразделений). Руководители всех уровней несут личную ответственность за принимаемые решения, использование подчиненных сил и результаты работ.
Ликвидация ЧС организуется и осуществляется в соответствии с решением руководителя ликвидации ЧС и решениями комиссий по ЧС, которые являются обязательными для всех граждан и организаций, находящихся в зоне возникшей ЧС.
На отдельных участках зоны ЧС в ходе АСДНР решения в соответствии с поставленными задачами и выводами из оценки обстановки, сложившейся на участках их действий, принимают командиры (начальники) действующих там формирований (подразделений). Руководители всех уровней несут личную ответственность за принимаемые решения, использование подчиненных сил и результаты работ.
Состав спасательных и других неотложных работ
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8948
Аварийно - спасательные и другие неотложные работы (АСДНР) представляют собой совокупность первоочередных работ в зоне ЧС, заключающихся в спасении и оказании помощи людям, локализации и подавлении очагов поражающих воздействий, предотвращении возникновения вторичных поражающих факторов, защите и спасении материальных и культурных ценностей, восстановлении минимально необходимого жизнеобеспечения.
Аварийно - спасательные и другие неотложные работы (АСДНР) представляют собой совокупность первоочередных работ в зоне ЧС, заключающихся в спасении и оказании помощи людям, локализации и подавлении очагов поражающих воздействий, предотвращении возникновения вторичных поражающих факторов, защите и спасении материальных и культурных ценностей, восстановлении минимально необходимого жизнеобеспечения.
На железнодорожной станции, расположенной в крупном городе, в наиболее напряженные часы суток находится в обработке (погрузка, разгрузка, маневр) до 150 грузовых вагонов и 2 пассажирских состава (40 вагонов). С этой станции отправляется около 2,5 тыс. тонн грузов и около 2 тыс. пассажиров. Оценить возможный объем отправления грузов и пассажиров с этой станции, которая оказалась в зоне действия поражающих факторов ядерного взрыва
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8947
На железнодорожной станции, расположенной в крупном городе, в наиболее напряженные часы суток находится в обработке (погрузка, разгрузка, маневр) до 150 грузовых вагонов и 2 пассажирских состава (40 вагонов). С этой станции отправляется около 2,5 тыс. тонн грузов и около 2 тыс. пассажиров. Оценить возможный объем отправления грузов и пассажиров с этой станции, которая оказалась в зоне действия поражающих факторов ядерного взрыва с
Решение:
Определив, что средние повреждения вагоны получат при , получим показатель
По графику на рисунке 2.4., становится ясно, что при вероятность сильных разрушений вагонов Р3=0,27, полных Р4=0,5. Суммарная вероятность выхода из строя вагонов составит
а вероятность сохранения вагонов составит
Следовательно, из 150 грузовых вагонов можно ожидать сохранения только
вагонов,
а пассажирских
вагонов.
При средней норме перевозки в одном грузовом вагоне 16 т, а в пассажирском - 50 чел., получим, что после воздействия ВУВ объем отгружаемых материалов и изделий составит
а количество отправляемых пассажиров составляет
Следовательно, производственные возможности железнодорожной станции по перевозке грузов будут
а по перевозке пассажиров:
На железнодорожной станции, расположенной в крупном городе, в наиболее напряженные часы суток находится в обработке (погрузка, разгрузка, маневр) до 150 грузовых вагонов и 2 пассажирских состава (40 вагонов). С этой станции отправляется около 2,5 тыс. тонн грузов и около 2 тыс. пассажиров. Оценить возможный объем отправления грузов и пассажиров с этой станции, которая оказалась в зоне действия поражающих факторов ядерного взрыва с
Решение:
Определив, что средние повреждения вагоны получат при , получим показатель
По графику на рисунке 2.4., становится ясно, что при вероятность сильных разрушений вагонов Р3=0,27, полных Р4=0,5. Суммарная вероятность выхода из строя вагонов составит
а вероятность сохранения вагонов составит
Следовательно, из 150 грузовых вагонов можно ожидать сохранения только
вагонов,
а пассажирских
вагонов.
При средней норме перевозки в одном грузовом вагоне 16 т, а в пассажирском - 50 чел., получим, что после воздействия ВУВ объем отгружаемых материалов и изделий составит
а количество отправляемых пассажиров составляет
Следовательно, производственные возможности железнодорожной станции по перевозке грузов будут
а по перевозке пассажиров:
Методика оценки производственных возможностей объекта экономики в условиях воздействия поражающих факторов ЧС
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8946
Рассмотрим наиболее часто используемый при расчетах поражающий фактор - воздушную ударную волну. Этот фактор характерен для ЧС, источниками которых являются взрывы конденсированных взрывчатых веществ, газо-, паро-, пылевоздушных смесей, а также применение обычных и ядерных средств поражения в условиях военного времени.
При воздействии ударной волны взрыва с конкретным значением давления во фронте здание или технологическое оборудование может быть не разрушенным (не поврежденным) или получить различную степень разрушения (повреждения) слабую, среднюю, сильную, полную. Численные значения давлений, при которых могут быть получены разрушения, получены экспериментальным путем и представлены в таблице 2.3.
Рассмотрим наиболее часто используемый при расчетах поражающий фактор - воздушную ударную волну. Этот фактор характерен для ЧС, источниками которых являются взрывы конденсированных взрывчатых веществ, газо-, паро-, пылевоздушных смесей, а также применение обычных и ядерных средств поражения в условиях военного времени.
При воздействии ударной волны взрыва с конкретным значением давления во фронте здание или технологическое оборудование может быть не разрушенным (не поврежденным) или получить различную степень разрушения (повреждения) слабую, среднюю, сильную, полную. Численные значения давлений, при которых могут быть получены разрушения, получены экспериментальным путем и представлены в таблице 2.3.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)