http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8247
СОДЕРЖАНИЕ
ВВЕДЕНИЕ
1. ПОНЯТИЕ, ВИДЫ И СУЩНОСТЬ ОПЦИОНОВ
2. МОДЕЛИ ОЦЕНКИ ОПЦИОНОВ
3. ИНТЕГРИРОВАННАЯ МОДЕЛЬ ДИСКОНТИРОВАННЫХ ДЕНЕЖНЫХ ПОТОКОВ И ОПЦИОНОВ
4. АНАЛИЗ И ОЦЕНКА РЕАЛЬНЫХ ОПЦИОНОВ, СВЯЗАННЫХ С ИНВЕСТИЦИЯМИ В РАЗВИТИЕ БИЗНЕСА
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
К первому поколению дериватов специалисты относят опционы, обращающиеся на организованных рынках (биржах) в форме стандартизированных контрактов, а также распространенные на внебиржевом рынке валютные свопы, опционы и межбанковские соглашения по поводу будущей процентной ставки (forward rate agreement).
С самого начала главная функция дериватов состояла в том, чтобы обеспечить распределение между участниками сделки рисков, связанных с изменением сырьевых цен, валютных курсов, процентных ставок, курсов акций, биржевых индексов и т.д. Операции с дериватами и сегодня являются главным средством страхования от различных рисков и управления рисками.
Существует большое разнообразие контрактов, имеющих черты опционов. Однако так сложилось, что только к определенным инструментам используют термин опционы .
Опционом (option) называют контракт, заключенный между двумя лицами, в соответствии с которым одно лицо предоставляет другому лицу право купить определенный актив по определенной цене в рамках определенного периода времени или предоставляет право продать определенный актив по определенной цене в рамках определенного периода времени.
Любой покупатель опциона хотел бы иметь гарантию, что продавец выполнит свои обязательства при исполнении опциона. Покупатель опциона колл хочет получить гарантию того, что продавец способен поставить требуемые акции, а покупатель опциона пут желает иметь гарантию, что продавец в состоянии заплатить необходимую сумму денег. Поэтому биржи устанавливают при торговле опционами залоговые требования - систему защиты от действий продавца, известную под названием маржа . Брокерским фирмам разрешено устанавливать по их желанию еще более строгие требования к их клиентам.
Стратегический анализ опционов или анализ стратегических опционов обеспечивает более широкий и более реалистический взгляд на инвестиционные решения. Он дает возможность осознать, что инвестиции могут быть отсрочены или схема их реализации может быть изменена по мере того, как условия, в которых действует фирма, меняются, или по мере того, как появляется новая информация. И что более важно - этот подход осознает тот факт, что менеджеры являются специалистами по принятию решений, и даже тогда, когда проект реализуется и уже утвержден, он все равно может быть модифицирован и реализован в несколько ином варианте.
Сочетание качественного анализа стратегических опционов и количественного анализа, связанного с рассмотрением дисконтирования денежных потоков, дает менеджерам широкие основания и широкую базу информации, на основе которой они могут принимать решения.
Цель курсовой работы - проанализировать модели оценки опционов, их роль в инвестиционном анализе.
Задачи курсовой работы:
изучить понятие опцион, его виды и сущность;
методы оценки опционов;
анализ реальных опционов.
Практический опыт управления, при всей его противоречивости, дает сегодня множество примеров плодотворной работы в самых различных по форме собственности, размерам, видам организациях и фирмах.
вторник, 21 ноября 2017 г.
Оценка платежеспособности клиентов банка
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8246
Содержание
Введение
Глава 1. Теоретические аспекты оценки платежеспособности заемщика
1.1 Понятие платежеспособности и кредитоспособности заемщика
1.2 Методика определения платежеспособности физических лиц
1.3 Правовое регулирование операций предоставления и погашения кредитов в РФ
Глава 2. Оценка платежеспособности физических лиц в Сбербанке РФ
2.1 Краткая характеристика Уральского Сбербанка РФ
2.2 Практические расчеты определения платежеспособности физических лиц в Сбербанке РФ
2.3 Учёт операций по предоставлению и погашению кредитов
Глава 3. Рекомендации по совершенствованию методики оценки платежеспособности физических лиц
3.1 Усовершенствование методик оценки качества платёжеспособности
3.2 Зарубежный опыт оценки платежеспособности
Заключение
Список используемой литературы
Приложения
Содержание
Введение
Глава 1. Теоретические аспекты оценки платежеспособности заемщика
1.1 Понятие платежеспособности и кредитоспособности заемщика
1.2 Методика определения платежеспособности физических лиц
1.3 Правовое регулирование операций предоставления и погашения кредитов в РФ
Глава 2. Оценка платежеспособности физических лиц в Сбербанке РФ
2.1 Краткая характеристика Уральского Сбербанка РФ
2.2 Практические расчеты определения платежеспособности физических лиц в Сбербанке РФ
2.3 Учёт операций по предоставлению и погашению кредитов
Глава 3. Рекомендации по совершенствованию методики оценки платежеспособности физических лиц
3.1 Усовершенствование методик оценки качества платёжеспособности
3.2 Зарубежный опыт оценки платежеспособности
Заключение
Список используемой литературы
Приложения
Анализ системы ипотечного кредитования в Нефтекамском отделении №4891 Сбербанка России и выявление основных проблем, сдерживающих ее развитие на современном этапе и возможностей их решения
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8245
Содержание
Введение
1Теоретические аспекты ипотечного кредитования в современной России
1.1 Понятие ипотеки и ипотечного кредитования
1.2Современное состояние ипотечного кредитования в России
1.3 Методика предоставления ипотечного кредита
2 Анализ системы ипотечного кредитования Нефтекамского отделения №4891 Сбербанка России8
2.1 Основные характеристики ОАО Сбербанка России8
2.2 Анализ ипотечного кредитования в Нефтекамском отделении №4891 Сбербанка России
2.3 Оценка ипотечного портфеля рынка жилья г. Нефтекамска
3Проблемы и пути оптимизации системы ипотечного кредитования
3.1 Влияние кредитных рисков на ипотечное кредитование в ОАО Сбербанке России
3.2 Проблемы ипотечного кредитования в России
3.3 Пути оптимизации ипотечной деятельности в России
Заключение
Список использованных источников и литературы
Приложение А Схема аннуитетных платежей
Приложение Б Схема дифференцированных платежей
Приложение В Удельный вес проблемных кредитов за 2006-2009гг.
Нефтекамского отделения №4891 Сбербанка России
Приложение Г Оценка темпов роста стоимости недвижимости за 2007–2009 гг по Республике Татарстан в % к предыдущему кварталу
Обеспечение населения жильем является важнейшей социально-политической и экономической проблемой. От выбора тех или иных подходов к решению этой проблемы в значительной мере зависит общий масштаб и темпы жилищного строительства, реальное благосостояние людей, их моральное и физическое самочувствие, политические оценки и мотивация поведения.
Сложившаяся проблемная ситуация в экономике серьезно ухудшает положение и населения, и предпринимателей, и финансистов, и государства, интересы которых сейчас более, чем когда-либо ранее, сходятся в том, что в основе решения жилищной проблемы лежит создание и развитие национальной системы ипотечного кредитования.
Становление ипотеки и системы ипотечного кредитования в России осложнено такими факторами, как:
- недостаток ресурсов коммерческих банков для долгосрочного инвестирования;
- отсутствие государственной поддержки и льготного налогообложения для инвесторов, предоставляющих долгосрочные кредиты;
- недостаточная разработка законодательной базы ипотечного кредитования;
- отсутствие вторичного рынка закладных.
Самым существенным недостатком ипотеки является так называемая «переплата» за квартиру, которая может достигать 100 процентов и более. «Переплата» по ипотеке включает в себя проценты по ипотечному кредиту и ежегодные суммы обязательного страхования. Кроме того, в процессе получения ипотечного кредита заемщику приходится нести еще некоторые дополнительные расходы, такие как оплата услуг оценочной компании и нотариуса, плата банку за рассмотрение заявки на кредит, сбор за ведение ссудного счета и т.п. Накладные расходы в совокупности могут достигать 10% первоначального взноса на приобретение жилья.
Еще один «минус» ипотеки - большое количество требований ипотечных банков к заемщикам:
- документальное подтверждение доходов,
- определенный стаж работы на одном месте,
- возможность представить поручителей по кредиту и т.д.
Найти идеальный компромисс между преимуществами и недостатками ипотеки каждому предстоит самостоятельно. На сегодня выбор банков и их ипотечных программhttp://www.allcredits.com.ua/ipotechniy.html достаточно широк, и любой желающий решить свои жилищные проблемы с помощью ипотеки может подобрать себе достойного партнера.
Главным преимуществом ипотеки является то, что, вместо многолетнего накапливания необходимой суммы на покупку жилья, возникает возможность уже сейчас жить в новой квартире (или доме). При этом жилье, приобретенное по ипотеке, сразу является собственностью заемщика ипотечного кредита. В новом жилье можно зарегистрироваться заемщику и членам его семьи. Безопасность операции обеспечивается страхованием рисков утраты права собственности на квартиру и ее повреждения, а так же потери заемщиком трудоспособности. Кроме того, у ипотеки есть еще ряд «плюсов»:
- заемщику ипотечного кредита предоставляется имущественный налоговый вычет, который фактически снижает процентную ставку по ипотеке за счет того, что заемщик не будет платить подоходный налог с суммы, потраченной на покупку жилья и с процентов по ипотеке;
- длительный срок кредитования делает платежи по ипотеке не слишком большими и, следовательно, не слишком обременительными.
В настоящее время ни одна из зарубежных систем не является достаточно адаптированной к российским условиям. Для современного уровня развития отечественной экономики необходимо выработать переходные режимы, которые позволят создать минимально необходимые институциональные основы: сформировать рынок первичной ипотеки, создать надежную систему сбережений для населения, укрепить и расширить финансовый рынок, сформировать вторичный рынок жилищных облигаций. На этапе возрождения и становления ипотечных отношений нужна переходная система ипотечного кредитования, с последующим ее перерождением в классические формы.
Проанализировав систему ипотечного кредитования в Нефтекамском отделении №4891 Сбербанка России, можно сказать, что данный вид продукта занимает значительное место в кредитном портфеле. Наиболее благоприятный рост ипотечных кредитов наблюдается в 2008г. (в первом квартале составил 117 569 тыс. руб.), однако к 2009г. (в первом квартале – 38 436 тыс. руб.) объем выданных кредитов по данному виду кредита резко снижается. Это связано с тем, что в предыдущем году в стране возникла кризисная ситуация, в результате которой доходы у большинства населения сократились, многие остались без рабочих мест за счет сокращений на предприятиях. Банки ужесточили требования по ипотечным кредитам, что привело к тому, что у многих жителей страны уменьшилась вероятность приобретения жилья. Для снижения рисков, Сбербанк России проводит ежеквартальную оценку стоимости недвижимости. В связи с тем, что наблюдался спад цен на недвижимость, Сбербанк в качестве обеспечения по ипотечному кредиту помимо залога приобретаемой недвижимости дополнительно принимал поручительство физических лиц. Но уже буквально к концу 2009 года все начало постепенно меняться в лучшую сторону. В Сбербанке существует две схемы платежей: это аннуитетная и дифференцированная. Сравнивая данные схемы платежей с одинаковыми условиями (к примеру, при сумме 990 360 руб., 15,%, на 15 лет) можно сделать выводы о том, что аннуитетная форма платежей является более выгодной для банка, так как доходность здесь составит на 383 937 руб. больше, чем по схеме дифференцированных платежей. Поэтому для эффективного ипотечного кредитования необходимо банком использовать преимущественно схему аннуитетных платежей. Основным преимуществом аннуитетной формы для заемщика является неизменная сумма ежемесячных выплат на протяжении всего срока погашения кредита, а также эта схема подходит для заемщиков, желающему получить максимальную сумму кредита при не самых высоких заработках.
Масштаб проблем развития жилищного строительства и ипотечного жилищного кредитования, а также их сложность и комплексность требуют при их решении использовать программный подход, предпринимать максимально быстрые действия и всемерно использовать мировой опыт, опираясь на международное сотрудничество.
В целях развития ипотеки в России необходимо создавать системы ипотечного кредитования и системы управления рисками как альтернативного способа страховой защиты от рисков, возникающих при ипотечных операциях.
Организация управления рисками необходима для равномерного распределения бремени финансовых расходов по защите от рисков между субъектами, принимающими участие в ипотечных правоотношениях. Сейчас, в различных ипотечных программах явно просматривается стремление кредиторов переложить риски на плечи заемщиков и при этом защиту от них осуществлять в основном посредством страхования. В результате значительно увеличиваются издержки (помимо основного кредитного долга) заемщика.
Необходимо выработать общие требования к режиму работы рынка ипотечного кредитования на этапе его становления на первое время. Важно и то, что выбор тех или иных схем ипотечного кредитования (у каждой из них могут быть свои специфические ограничения) зависит от особенностей налоговой системы. Различные изменения вынуждают вносить соответствующие коррективы в ипотечную программу. В связи с этим необходимо пересмотреть принципы налогообложения доходов от продажи недвижимого имущества, а также ставки налогов, государственных пошлин и иных сборов при оформлении таких сделок.
Многое зависит и от Центрального банка РФ. Должна быть создана система специального лицензирования ипотечных банков (законодательное установление статуса ипотечных банков по аналогии с инвестиционными). Отобранным для участия в системе ипотечного кредитования банкам могут быть предоставлены определенные льготы в осуществлении их деятельности.
Только в условиях правовой защиты институтов ипотечного кредитования и их клиентов, а также при наличии рационального государственного регулирования системы ипотечного кредитования российские ипотечные банки, используя свою методологическую базу и отработанные кредитные инструменты, зарубежный опыт, смогут работать так же, как работают ипотечные банки развитых стран. Создание системы ипотечного кредитования и вторичного рынка закладных могло бы стать очередным шагом в развитии рыночных отношений в России, а также способствовать укреплению банковской системы страны, развитию сферы жилищного строительства и, следовательно, улучшению жилищных условий населения России в целом.
Содержание
Введение
1Теоретические аспекты ипотечного кредитования в современной России
1.1 Понятие ипотеки и ипотечного кредитования
1.2Современное состояние ипотечного кредитования в России
1.3 Методика предоставления ипотечного кредита
2 Анализ системы ипотечного кредитования Нефтекамского отделения №4891 Сбербанка России8
2.1 Основные характеристики ОАО Сбербанка России8
2.2 Анализ ипотечного кредитования в Нефтекамском отделении №4891 Сбербанка России
2.3 Оценка ипотечного портфеля рынка жилья г. Нефтекамска
3Проблемы и пути оптимизации системы ипотечного кредитования
3.1 Влияние кредитных рисков на ипотечное кредитование в ОАО Сбербанке России
3.2 Проблемы ипотечного кредитования в России
3.3 Пути оптимизации ипотечной деятельности в России
Заключение
Список использованных источников и литературы
Приложение А Схема аннуитетных платежей
Приложение Б Схема дифференцированных платежей
Приложение В Удельный вес проблемных кредитов за 2006-2009гг.
Нефтекамского отделения №4891 Сбербанка России
Приложение Г Оценка темпов роста стоимости недвижимости за 2007–2009 гг по Республике Татарстан в % к предыдущему кварталу
Обеспечение населения жильем является важнейшей социально-политической и экономической проблемой. От выбора тех или иных подходов к решению этой проблемы в значительной мере зависит общий масштаб и темпы жилищного строительства, реальное благосостояние людей, их моральное и физическое самочувствие, политические оценки и мотивация поведения.
Сложившаяся проблемная ситуация в экономике серьезно ухудшает положение и населения, и предпринимателей, и финансистов, и государства, интересы которых сейчас более, чем когда-либо ранее, сходятся в том, что в основе решения жилищной проблемы лежит создание и развитие национальной системы ипотечного кредитования.
Становление ипотеки и системы ипотечного кредитования в России осложнено такими факторами, как:
- недостаток ресурсов коммерческих банков для долгосрочного инвестирования;
- отсутствие государственной поддержки и льготного налогообложения для инвесторов, предоставляющих долгосрочные кредиты;
- недостаточная разработка законодательной базы ипотечного кредитования;
- отсутствие вторичного рынка закладных.
Самым существенным недостатком ипотеки является так называемая «переплата» за квартиру, которая может достигать 100 процентов и более. «Переплата» по ипотеке включает в себя проценты по ипотечному кредиту и ежегодные суммы обязательного страхования. Кроме того, в процессе получения ипотечного кредита заемщику приходится нести еще некоторые дополнительные расходы, такие как оплата услуг оценочной компании и нотариуса, плата банку за рассмотрение заявки на кредит, сбор за ведение ссудного счета и т.п. Накладные расходы в совокупности могут достигать 10% первоначального взноса на приобретение жилья.
Еще один «минус» ипотеки - большое количество требований ипотечных банков к заемщикам:
- документальное подтверждение доходов,
- определенный стаж работы на одном месте,
- возможность представить поручителей по кредиту и т.д.
Найти идеальный компромисс между преимуществами и недостатками ипотеки каждому предстоит самостоятельно. На сегодня выбор банков и их ипотечных программhttp://www.allcredits.com.ua/ipotechniy.html достаточно широк, и любой желающий решить свои жилищные проблемы с помощью ипотеки может подобрать себе достойного партнера.
Главным преимуществом ипотеки является то, что, вместо многолетнего накапливания необходимой суммы на покупку жилья, возникает возможность уже сейчас жить в новой квартире (или доме). При этом жилье, приобретенное по ипотеке, сразу является собственностью заемщика ипотечного кредита. В новом жилье можно зарегистрироваться заемщику и членам его семьи. Безопасность операции обеспечивается страхованием рисков утраты права собственности на квартиру и ее повреждения, а так же потери заемщиком трудоспособности. Кроме того, у ипотеки есть еще ряд «плюсов»:
- заемщику ипотечного кредита предоставляется имущественный налоговый вычет, который фактически снижает процентную ставку по ипотеке за счет того, что заемщик не будет платить подоходный налог с суммы, потраченной на покупку жилья и с процентов по ипотеке;
- длительный срок кредитования делает платежи по ипотеке не слишком большими и, следовательно, не слишком обременительными.
В настоящее время ни одна из зарубежных систем не является достаточно адаптированной к российским условиям. Для современного уровня развития отечественной экономики необходимо выработать переходные режимы, которые позволят создать минимально необходимые институциональные основы: сформировать рынок первичной ипотеки, создать надежную систему сбережений для населения, укрепить и расширить финансовый рынок, сформировать вторичный рынок жилищных облигаций. На этапе возрождения и становления ипотечных отношений нужна переходная система ипотечного кредитования, с последующим ее перерождением в классические формы.
Проанализировав систему ипотечного кредитования в Нефтекамском отделении №4891 Сбербанка России, можно сказать, что данный вид продукта занимает значительное место в кредитном портфеле. Наиболее благоприятный рост ипотечных кредитов наблюдается в 2008г. (в первом квартале составил 117 569 тыс. руб.), однако к 2009г. (в первом квартале – 38 436 тыс. руб.) объем выданных кредитов по данному виду кредита резко снижается. Это связано с тем, что в предыдущем году в стране возникла кризисная ситуация, в результате которой доходы у большинства населения сократились, многие остались без рабочих мест за счет сокращений на предприятиях. Банки ужесточили требования по ипотечным кредитам, что привело к тому, что у многих жителей страны уменьшилась вероятность приобретения жилья. Для снижения рисков, Сбербанк России проводит ежеквартальную оценку стоимости недвижимости. В связи с тем, что наблюдался спад цен на недвижимость, Сбербанк в качестве обеспечения по ипотечному кредиту помимо залога приобретаемой недвижимости дополнительно принимал поручительство физических лиц. Но уже буквально к концу 2009 года все начало постепенно меняться в лучшую сторону. В Сбербанке существует две схемы платежей: это аннуитетная и дифференцированная. Сравнивая данные схемы платежей с одинаковыми условиями (к примеру, при сумме 990 360 руб., 15,%, на 15 лет) можно сделать выводы о том, что аннуитетная форма платежей является более выгодной для банка, так как доходность здесь составит на 383 937 руб. больше, чем по схеме дифференцированных платежей. Поэтому для эффективного ипотечного кредитования необходимо банком использовать преимущественно схему аннуитетных платежей. Основным преимуществом аннуитетной формы для заемщика является неизменная сумма ежемесячных выплат на протяжении всего срока погашения кредита, а также эта схема подходит для заемщиков, желающему получить максимальную сумму кредита при не самых высоких заработках.
Масштаб проблем развития жилищного строительства и ипотечного жилищного кредитования, а также их сложность и комплексность требуют при их решении использовать программный подход, предпринимать максимально быстрые действия и всемерно использовать мировой опыт, опираясь на международное сотрудничество.
В целях развития ипотеки в России необходимо создавать системы ипотечного кредитования и системы управления рисками как альтернативного способа страховой защиты от рисков, возникающих при ипотечных операциях.
Организация управления рисками необходима для равномерного распределения бремени финансовых расходов по защите от рисков между субъектами, принимающими участие в ипотечных правоотношениях. Сейчас, в различных ипотечных программах явно просматривается стремление кредиторов переложить риски на плечи заемщиков и при этом защиту от них осуществлять в основном посредством страхования. В результате значительно увеличиваются издержки (помимо основного кредитного долга) заемщика.
Необходимо выработать общие требования к режиму работы рынка ипотечного кредитования на этапе его становления на первое время. Важно и то, что выбор тех или иных схем ипотечного кредитования (у каждой из них могут быть свои специфические ограничения) зависит от особенностей налоговой системы. Различные изменения вынуждают вносить соответствующие коррективы в ипотечную программу. В связи с этим необходимо пересмотреть принципы налогообложения доходов от продажи недвижимого имущества, а также ставки налогов, государственных пошлин и иных сборов при оформлении таких сделок.
Многое зависит и от Центрального банка РФ. Должна быть создана система специального лицензирования ипотечных банков (законодательное установление статуса ипотечных банков по аналогии с инвестиционными). Отобранным для участия в системе ипотечного кредитования банкам могут быть предоставлены определенные льготы в осуществлении их деятельности.
Только в условиях правовой защиты институтов ипотечного кредитования и их клиентов, а также при наличии рационального государственного регулирования системы ипотечного кредитования российские ипотечные банки, используя свою методологическую базу и отработанные кредитные инструменты, зарубежный опыт, смогут работать так же, как работают ипотечные банки развитых стран. Создание системы ипотечного кредитования и вторичного рынка закладных могло бы стать очередным шагом в развитии рыночных отношений в России, а также способствовать укреплению банковской системы страны, развитию сферы жилищного строительства и, следовательно, улучшению жилищных условий населения России в целом.
Рынок ценных бумаг
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8244
Содержание
Введение
1. Теоретические основы российского рынка ценных бумаг
1.1 Из истории рынка ценных бумаг России
1.2 Совершенствование государственного регулирования фондового рынка России
2. Анализ рынка ценных бумаг России
2.1 Анализ российского рынка: волны падения
3. Проблемы и перспективы развития российского рынка ценных бумаг
3.1 Проблемы развития рынка ценных бумаг
3.2 Перспективы развития российского фондового рынка до 2012 года
Заключение
Список используемых источников
Содержание
Введение
1. Теоретические основы российского рынка ценных бумаг
1.1 Из истории рынка ценных бумаг России
1.2 Совершенствование государственного регулирования фондового рынка России
2. Анализ рынка ценных бумаг России
2.1 Анализ российского рынка: волны падения
3. Проблемы и перспективы развития российского рынка ценных бумаг
3.1 Проблемы развития рынка ценных бумаг
3.2 Перспективы развития российского фондового рынка до 2012 года
Заключение
Список используемых источников
КУРСОВАЯ РАБОТА на тему: ОЦЕНКА СТОИМОСТИ ГУДВИЛЛА (на материалах ОАО “УРСА банк”)
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8243
ОГЛАВЛЕНИЕ
ВВЕДЕНИЕ
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ОЦЕНКИ ГУДВИЛЛА КОМПАНИИ
1.1. Различные подходы к трактовке понятия «гудвилл»
1.2. Классификация гудвилла как экономической категории
1.3. Методические основы оценки гудвилла компании
ГЛАВА 2. АНАЛИЗ И ОЦЕНКА ФИНАНСОВО-ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ
2.1. Организационные и экономические характеристики ОАО «УРСА банк»
2.1.1. Общеэкономические характеристики банка
2.1.2. История и структура акционерного капитала ОАО «УРСА банк»
2.1.3. Стратегия развития ОАО «УРСА банк»
2.2. Анализ финансово-хозяйственной деятельности банка
2.2.1. Анализ структуры и динамики изменения основных показателей деятельности банка
2.2.2. Анализ ликвидности ОАО «УРСА банк»
2.2.3. Анализ финансовых результатов
ГЛАВА 3 ОБОСНОВАНИЕ РЫНОЧНОЙ СТОИМОСТИ ГУДВИЛЛА ОАО «УРСА БАНК»
3.1. Оценка гудвилла как оценка разности между рыночной стоимостью компании и стоимостью всех ее активов
3.2. Экономическая целесообразность оценки гудвилла ОАО «УРСА банк»
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
ПРИЛОЖЕНИЕ
ОГЛАВЛЕНИЕ
ВВЕДЕНИЕ
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ОЦЕНКИ ГУДВИЛЛА КОМПАНИИ
1.1. Различные подходы к трактовке понятия «гудвилл»
1.2. Классификация гудвилла как экономической категории
1.3. Методические основы оценки гудвилла компании
ГЛАВА 2. АНАЛИЗ И ОЦЕНКА ФИНАНСОВО-ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ
2.1. Организационные и экономические характеристики ОАО «УРСА банк»
2.1.1. Общеэкономические характеристики банка
2.1.2. История и структура акционерного капитала ОАО «УРСА банк»
2.1.3. Стратегия развития ОАО «УРСА банк»
2.2. Анализ финансово-хозяйственной деятельности банка
2.2.1. Анализ структуры и динамики изменения основных показателей деятельности банка
2.2.2. Анализ ликвидности ОАО «УРСА банк»
2.2.3. Анализ финансовых результатов
ГЛАВА 3 ОБОСНОВАНИЕ РЫНОЧНОЙ СТОИМОСТИ ГУДВИЛЛА ОАО «УРСА БАНК»
3.1. Оценка гудвилла как оценка разности между рыночной стоимостью компании и стоимостью всех ее активов
3.2. Экономическая целесообразность оценки гудвилла ОАО «УРСА банк»
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
ПРИЛОЖЕНИЕ
Фінансова діяльність ХФ АКБ “Правекс-Банк”
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8242
ЗМІСТ
Вступ
1. Теоретичні та правові основи забезпечення фінансової стійкості
комерційного банку
1.1 Сутність фінансової стійкості як економічна категорія
1.2 Система економічних показників оцінки фінансового стану комерційного банку
1.3 Вплив достатності капіталу на показники стійкості комерційного банку
1.4 Характеристика діяльності ХФ АКБ «Правекс-Банк»
2. Фінансовий аналіз діяльності банку
2.1 Аналіз фінансової стійкості комерційного банку
2.2 Аналіз впливу рівня ліквідності на прибутковість комерційного банку
2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності банку
3. Удосконалення фінансової діяльності ХФ АКБ „Правекс-Банк”
3.1 Універсальна система оцінки та управління кредитним ризиком у комерційному банку
3.2 Декомпозиційний аналіз норми прибутку на власний капітал комерційного банку
3.3 Удосконалення підходів щодо механізму здійснення кредитних операцій
4. Охорона праці
4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні кредитного відділу ХФ АКБ „Правекс-Банк”
4.2 Техніка безпеки в кредитному відділі ХФ АКБ „Правекс-Банк”
4.3 Пожежна профілактика банку
Висновки
Використана література
Додатки
Проведений аналіз фінансової стійкості комерційного банку та шляхів її зміцнення дає підстави зробити наступні висновки й пропозиції.
Фінансова стійкість комерційного банку ще не стала об єктом комплексного наукового дослідження у вітчизняній літературі, хоча потреба в таких дослідженнях є значною.
У процесі аналізу структури банківських ресурсів і задля виявлення значення їх основних складових для забезпечення фінансової стійкості банку необхідно невласні ресурси розмежовувати на залучені й запозичені. Це дозволяє враховувати специфіку власності й джерел походження різних елементів ресурсів, що використовуються банком, але йому не належать, застосовувати до них конкретні прийоми
Для зміцнення фінансової стійкості комерційного банку істотне значення має зростання його доходів, насамперед прибутку як джерела збільшення власного капіталу.
Валовий операційний дохід комерційних банків залежить від норми прибутку по активних операціях, розміру плати, що береться за надані послуги, величини й структури активів. Кожен з цих факторів вимагає застосування специфічних прийомів дослідження.
Для забезпечення зростання дохідності комерційного банку та підвищення його фінансової стійкості важливе значення має кількісний та якісний аналіз кожного джерела доходів з метою встановлення вигідних для банку напрямів здійснення операцій.
Збільшенню дохідності комерційних банків, крім підвищення прибутку від здійснюваних операцій та послуг, що надаються, сприяє й скорочення витрат на їх обслуговування Це вимагає проведення постійного аналізу витратності банківських операцій та послуг і визначення можливостей їх зменшення, що позитивно впливає на фінансову стійкість банку.
Узагальнюючими показниками оцінки фінансової стійкості банку є його платоспроможність і ліквідність. Ці показники тісно взаємопов язані. Основою платоспроможності банку є його ліквідність. Однак платоспроможність залежить не лише від ліквідності, а й від ряду інших факторів політичної й економічної ситуації в країні чи регіоні, стану грошово-кредитного ринку, можливості рефінансування в НБУ, розвинутості ринку цінних паперів, наявності й досконалості заставного законодавства, забезпеченості банку власним капіталом, надійності клієнтів й банків-партнерів, спеціалізації й різноманітності банківських послуг даного фінансово-кредитного закладу та інших факторів. Потрібний аналіз впливу кожного з них на платоспроможність банку і його фінансову стійкість.
Для створення умов, які б сприяли встановленню и зміцненню фінансової стійкості комерційних банків, держава повинна вжити заходів законодавчого й нормативного характеру
- створити спеціальне незалежне відомство, яке б займалося визначенням рейтингу комерційних банків і знайомило з ним усіх зацікавлених осіб;
- створити при Асоціації українських банків банк даних про позичальників вітчизняних комерційних банків, в якому зберігалась би інформація про фінансовий стан суб єктів господарювання, їх спроможність виплачувати проценти і погашати борги, а також реєстр гарантій і застав;
- сприяти усуненню законодавчих обмежень щодо участі банків у створенні інших фінансово-кредитних інститутів та промислово-фінансових груп шляхом злиття банківського, фінансового та промислового капіталу, утворення дочірніх банків. Це зумовить кардинальні зміни у банківському секторі України, прискорений розвиток ринку цінних паперів та виникнення зацікавленості у банків щодо участі в оздоровленні інших комерційних банків, санації як їх, так й інших суб єктів господарювання;
- ввести у законодавчому порядку більш повну відповідальність акціонерів (учасників) банку за використання залучених банками коштів, тому що на сьогодні вони несуть відповідальність лише в межах свого внеску, як це передбачено законом України Про господарські товариства ;
- внести зміни в нормативну базу щодо можливості відкриття кожним банком окремого субкореспондентського розрахункового рахунку, на якому були б сконцентровані лише власні кошти банку Це унеможливить випадки блокування коштів клієнтів, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку, і проведення розрахунково-касових операцій при виконанні рішень арбітражних судів про стягнення з власних коштів банку певних сум на користь позивачів
Звичайно, й самі банки для забезпечення власної фінансової стійкості повинні організаційно перебудовувати свою організаційну, діяльність. Для цього їм необхідно:
- організувати підрозділи (якщо вони ще не організовані) управління кредитними ризиками (кредитні комітети чи інші підрозділи);
- провести заходи щодо подальшого всебічного розвитку внутрішнього аудиту і використовувати його висновки в поточному й стратегічному управлінні фінансовою стійкістю,
- запровадити планування і прогнозування роботи по залученню й розміщенню ресурсів, забезпечити вчасне доведення планів і лімітів до установ банків (філій, представництв тощо);
- посилити політику диверсифікації активів і пасивів, виходячи з того, що розмір максимального ризику на одного позичальника не повинен реально перевищувати 10 % власних коштів банку,
- розгорнути роботу по розширенню кола вкладників і не допускати концентрації залишків коштів на депозитних і вкладних рахунках обмеженої кількості вкладників,
- намагатись переорієнтувати діяльність банку на розширення асортименту банківських послуг Проводити політику збільшення доходів банку за рахунок розширення банківських послуг та операцій, в тому числі за рахунок здійснення розрахунків як найменш ризикових операцій.
Важливою умовою забезпечення фінансової стійкості комерційних банків с надійність джерел і гарантій погашення виданих кредитів. Цю проблему слід опрацювати законодавчо за участю Фонду державного майна. Зокрема, потребують вирішення питання про надання в заставу видачі кредиту виробничих га інших споруд підприємств, про механізм реалізації цієї застави, про надання в заставу контрольних пакетів акцій корпоративних підприємств. Гарантіями повернення кредитів щодо державних підприємств можуть бути і спеціально випущені казначейські зобов язання (векселі) з наданням їм чинності вільно оборотних платіжних коштів
З метою спонукання комерційних банків надання кредитів на стабілізацію і розвиток виробництва пропонується:
- дозволити видавати довгострокові кредити під розроблені стабілізаційні програми за рахунок скорочення на 50 % обов язкових резервів,
- встановити процентну ставку за кредити, що видаються за рахунок пільги щодо резервів, на рівні 10 % річних,
- звільнити від оподаткування доходи, одержані комерційними банками від надання довгострокових кредитів,
- встановити, що на погашення довгострокових кредитів першочергово (щодо оподаткування) використовується прибуток, одержаний від заходу, на який було видано кредит.
ЗМІСТ
Вступ
1. Теоретичні та правові основи забезпечення фінансової стійкості
комерційного банку
1.1 Сутність фінансової стійкості як економічна категорія
1.2 Система економічних показників оцінки фінансового стану комерційного банку
1.3 Вплив достатності капіталу на показники стійкості комерційного банку
1.4 Характеристика діяльності ХФ АКБ «Правекс-Банк»
2. Фінансовий аналіз діяльності банку
2.1 Аналіз фінансової стійкості комерційного банку
2.2 Аналіз впливу рівня ліквідності на прибутковість комерційного банку
2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності банку
3. Удосконалення фінансової діяльності ХФ АКБ „Правекс-Банк”
3.1 Універсальна система оцінки та управління кредитним ризиком у комерційному банку
3.2 Декомпозиційний аналіз норми прибутку на власний капітал комерційного банку
3.3 Удосконалення підходів щодо механізму здійснення кредитних операцій
4. Охорона праці
4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні кредитного відділу ХФ АКБ „Правекс-Банк”
4.2 Техніка безпеки в кредитному відділі ХФ АКБ „Правекс-Банк”
4.3 Пожежна профілактика банку
Висновки
Використана література
Додатки
Проведений аналіз фінансової стійкості комерційного банку та шляхів її зміцнення дає підстави зробити наступні висновки й пропозиції.
Фінансова стійкість комерційного банку ще не стала об єктом комплексного наукового дослідження у вітчизняній літературі, хоча потреба в таких дослідженнях є значною.
У процесі аналізу структури банківських ресурсів і задля виявлення значення їх основних складових для забезпечення фінансової стійкості банку необхідно невласні ресурси розмежовувати на залучені й запозичені. Це дозволяє враховувати специфіку власності й джерел походження різних елементів ресурсів, що використовуються банком, але йому не належать, застосовувати до них конкретні прийоми
Для зміцнення фінансової стійкості комерційного банку істотне значення має зростання його доходів, насамперед прибутку як джерела збільшення власного капіталу.
Валовий операційний дохід комерційних банків залежить від норми прибутку по активних операціях, розміру плати, що береться за надані послуги, величини й структури активів. Кожен з цих факторів вимагає застосування специфічних прийомів дослідження.
Для забезпечення зростання дохідності комерційного банку та підвищення його фінансової стійкості важливе значення має кількісний та якісний аналіз кожного джерела доходів з метою встановлення вигідних для банку напрямів здійснення операцій.
Збільшенню дохідності комерційних банків, крім підвищення прибутку від здійснюваних операцій та послуг, що надаються, сприяє й скорочення витрат на їх обслуговування Це вимагає проведення постійного аналізу витратності банківських операцій та послуг і визначення можливостей їх зменшення, що позитивно впливає на фінансову стійкість банку.
Узагальнюючими показниками оцінки фінансової стійкості банку є його платоспроможність і ліквідність. Ці показники тісно взаємопов язані. Основою платоспроможності банку є його ліквідність. Однак платоспроможність залежить не лише від ліквідності, а й від ряду інших факторів політичної й економічної ситуації в країні чи регіоні, стану грошово-кредитного ринку, можливості рефінансування в НБУ, розвинутості ринку цінних паперів, наявності й досконалості заставного законодавства, забезпеченості банку власним капіталом, надійності клієнтів й банків-партнерів, спеціалізації й різноманітності банківських послуг даного фінансово-кредитного закладу та інших факторів. Потрібний аналіз впливу кожного з них на платоспроможність банку і його фінансову стійкість.
Для створення умов, які б сприяли встановленню и зміцненню фінансової стійкості комерційних банків, держава повинна вжити заходів законодавчого й нормативного характеру
- створити спеціальне незалежне відомство, яке б займалося визначенням рейтингу комерційних банків і знайомило з ним усіх зацікавлених осіб;
- створити при Асоціації українських банків банк даних про позичальників вітчизняних комерційних банків, в якому зберігалась би інформація про фінансовий стан суб єктів господарювання, їх спроможність виплачувати проценти і погашати борги, а також реєстр гарантій і застав;
- сприяти усуненню законодавчих обмежень щодо участі банків у створенні інших фінансово-кредитних інститутів та промислово-фінансових груп шляхом злиття банківського, фінансового та промислового капіталу, утворення дочірніх банків. Це зумовить кардинальні зміни у банківському секторі України, прискорений розвиток ринку цінних паперів та виникнення зацікавленості у банків щодо участі в оздоровленні інших комерційних банків, санації як їх, так й інших суб єктів господарювання;
- ввести у законодавчому порядку більш повну відповідальність акціонерів (учасників) банку за використання залучених банками коштів, тому що на сьогодні вони несуть відповідальність лише в межах свого внеску, як це передбачено законом України Про господарські товариства ;
- внести зміни в нормативну базу щодо можливості відкриття кожним банком окремого субкореспондентського розрахункового рахунку, на якому були б сконцентровані лише власні кошти банку Це унеможливить випадки блокування коштів клієнтів, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку, і проведення розрахунково-касових операцій при виконанні рішень арбітражних судів про стягнення з власних коштів банку певних сум на користь позивачів
Звичайно, й самі банки для забезпечення власної фінансової стійкості повинні організаційно перебудовувати свою організаційну, діяльність. Для цього їм необхідно:
- організувати підрозділи (якщо вони ще не організовані) управління кредитними ризиками (кредитні комітети чи інші підрозділи);
- провести заходи щодо подальшого всебічного розвитку внутрішнього аудиту і використовувати його висновки в поточному й стратегічному управлінні фінансовою стійкістю,
- запровадити планування і прогнозування роботи по залученню й розміщенню ресурсів, забезпечити вчасне доведення планів і лімітів до установ банків (філій, представництв тощо);
- посилити політику диверсифікації активів і пасивів, виходячи з того, що розмір максимального ризику на одного позичальника не повинен реально перевищувати 10 % власних коштів банку,
- розгорнути роботу по розширенню кола вкладників і не допускати концентрації залишків коштів на депозитних і вкладних рахунках обмеженої кількості вкладників,
- намагатись переорієнтувати діяльність банку на розширення асортименту банківських послуг Проводити політику збільшення доходів банку за рахунок розширення банківських послуг та операцій, в тому числі за рахунок здійснення розрахунків як найменш ризикових операцій.
Важливою умовою забезпечення фінансової стійкості комерційних банків с надійність джерел і гарантій погашення виданих кредитів. Цю проблему слід опрацювати законодавчо за участю Фонду державного майна. Зокрема, потребують вирішення питання про надання в заставу видачі кредиту виробничих га інших споруд підприємств, про механізм реалізації цієї застави, про надання в заставу контрольних пакетів акцій корпоративних підприємств. Гарантіями повернення кредитів щодо державних підприємств можуть бути і спеціально випущені казначейські зобов язання (векселі) з наданням їм чинності вільно оборотних платіжних коштів
З метою спонукання комерційних банків надання кредитів на стабілізацію і розвиток виробництва пропонується:
- дозволити видавати довгострокові кредити під розроблені стабілізаційні програми за рахунок скорочення на 50 % обов язкових резервів,
- встановити процентну ставку за кредити, що видаються за рахунок пільги щодо резервів, на рівні 10 % річних,
- звільнити від оподаткування доходи, одержані комерційними банками від надання довгострокових кредитів,
- встановити, що на погашення довгострокових кредитів першочергово (щодо оподаткування) використовується прибуток, одержаний від заходу, на який було видано кредит.
Дослідження фінансового менеджменту банку
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8241
РЕФЕРАТ
Дипломна робота: 143 с., 23 табл., 26 рис., 60 джерел, 35 формул, 9 додатків.
Мета роботи – дослідження фінансового менеджменту банку.
Об’єкт дослідження – методи фінансового менеджменту банку.
Предмет дослідження – менеджмент операцій комерційного банку.
Методи дослідження – порівняльний, коефіцієнтний, вертикальний і горизонтальний фінансовий аналіз.
У першому розділі розглянуті фінансовий менеджмент банку, процес планування в банку, система і методи фінансового аналізу, системи і методи внутрішнього фінансового контролю.
У другому розділі розглянуті сутність і управління активів і пасивів банку, менеджмент кредитного портфеля банку, управління інвестиційним портфелем банку, управління банківськими ризиками, управління ліквідністю банку, управління прибутком банку.
У третьому розділі розглянуто фінансовий менеджмент (на прикладі АКБ Правекс-Банку ).
У четвертому розділі розглянуто охорону праці.
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ, ПЛАНУВАННЯ, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ, АКТИВИ І ПАСИВИ, КРЕДИТНИЙ І ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛІ, БАНКІВСЬКИЙ РИЗИК, ЛІКВІДНІСТЬ, РОЗДРІБНИЙ І МІЖБАНКІВСЬКИЙ БІЗНЕС, ПЕРСОНАЛ, ПЛАТІЖНІ КАРТКИ, ФІНАНСОВИЙ СТАН, ПРИБУТОК
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ БАНКУ
1.1 Фінансовий менеджмент банку: сутність і основні складові елементи
1.2 Процес планування в банку
1.3 Система і методи фінансового аналізу
1.4 Системи і методи внутрішнього фінансового контролю
2 МЕНЕДЖМЕНТ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
2.1 Сутність активів і пасивів банку та управління активами і пасивами банку
2.1.1 Сутність активів і пасивів банку
2.1.2 Управління активами і пасивами банку
2.2 Менеджмент кредитного портфеля банку
2.2.1 Сутність і значення кредитного портфеля банку
2.2.2 Кредитна політика як основа управління кредитним портфелем банку
2.2.3 Методи ціноутворення банківських кредитів
2.3 Управління інвестиційним портфелем банку
2.3.1 Інвестиційний портфель банку: сутність та функції
2.3.2 Інвестиційна політика як основа управління портфелем цінних паперів банку
2.3.3 Управління процесом формування портфеля цінних паперів банку
2.3.4 Оперативне управління портфелем цінних паперів банку
2.4 Управління банківськими ризиками
2.4.1 Кредитний ризик і управління ним
2.4.2 Управління валютним ризиком
2.4.3 Управління процентним ризиком
2.5 Управління ліквідністю банку
2.5.1 Сутність і значення ліквідності банку
2.5.2 Технологія управління банківською ліквідністю
2.5.3 Методи оцінки потреби банку в ліквідних коштах
2.5.4 Методи управління ліквідністю банку
2.6 Управління прибутковістю банку
2.6.1 Сутність прибутку банку та основні засади управління ним
2.6.2 Управління формуванням прибутку банку
2.6.3 Управління процесом розподілу прибутку банку
2.6.4 Аналіз прибутковості банку
3 ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (НА ПРИКЛАДІ АКБ ПРАВЕКС-БАНКУ )
3.1 АКБ Правекс-Банк – банк національного масштабу
3.2 Управління активами і пасивами Правекс-Банку
3.3 Управління ризиками Правекс-Банку
3.4 Управління кредитним портфелем Правекс-Банку
3.5 Управління інвестиційним портфелем Правекс-Банку
3.6 Міжбанківський бізнес Правекс-Банку
3.7 Платіжні картки Правекс-Банку
3.8 Менеджмент роздрібного бізнесу АКБ Правекс-Банку
3.9 Управління персоналом Правекс-Банку
3.10 Аналіз фінансового стану Правекс-Банку
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Характеристика приміщення
4.2 Аналіз умов праці
4.3 Заходи щодо поліпшення умов праці
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
Додаток А Баланс Правекс-Банку за 2005 рік
Додаток Б Баланс Правекс-Банку за 2006 рік
Додаток В Баланс Правекс-Банку за 2007 рік
Додаток Г Звіт про фінансові результати Правекс-Банку за 2005 рік
Додаток Д Звіт про фінансові результати Правекс-Банку за 2006 рік
Додаток Е Звіт про фінансові результати Правекс-Банку за 2007 рік
Додаток Є Звіт про власний капітал Правекс-Банку за 2005 рік
Додаток Ж Звіт про власний капітал Правекс-Банку за 2006 рік
Додаток З Звіт про власний капітал Правекс-Банку за 2007 рік
РЕФЕРАТ
Дипломна робота: 143 с., 23 табл., 26 рис., 60 джерел, 35 формул, 9 додатків.
Мета роботи – дослідження фінансового менеджменту банку.
Об’єкт дослідження – методи фінансового менеджменту банку.
Предмет дослідження – менеджмент операцій комерційного банку.
Методи дослідження – порівняльний, коефіцієнтний, вертикальний і горизонтальний фінансовий аналіз.
У першому розділі розглянуті фінансовий менеджмент банку, процес планування в банку, система і методи фінансового аналізу, системи і методи внутрішнього фінансового контролю.
У другому розділі розглянуті сутність і управління активів і пасивів банку, менеджмент кредитного портфеля банку, управління інвестиційним портфелем банку, управління банківськими ризиками, управління ліквідністю банку, управління прибутком банку.
У третьому розділі розглянуто фінансовий менеджмент (на прикладі АКБ Правекс-Банку ).
У четвертому розділі розглянуто охорону праці.
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ, ПЛАНУВАННЯ, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ, АКТИВИ І ПАСИВИ, КРЕДИТНИЙ І ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛІ, БАНКІВСЬКИЙ РИЗИК, ЛІКВІДНІСТЬ, РОЗДРІБНИЙ І МІЖБАНКІВСЬКИЙ БІЗНЕС, ПЕРСОНАЛ, ПЛАТІЖНІ КАРТКИ, ФІНАНСОВИЙ СТАН, ПРИБУТОК
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ БАНКУ
1.1 Фінансовий менеджмент банку: сутність і основні складові елементи
1.2 Процес планування в банку
1.3 Система і методи фінансового аналізу
1.4 Системи і методи внутрішнього фінансового контролю
2 МЕНЕДЖМЕНТ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
2.1 Сутність активів і пасивів банку та управління активами і пасивами банку
2.1.1 Сутність активів і пасивів банку
2.1.2 Управління активами і пасивами банку
2.2 Менеджмент кредитного портфеля банку
2.2.1 Сутність і значення кредитного портфеля банку
2.2.2 Кредитна політика як основа управління кредитним портфелем банку
2.2.3 Методи ціноутворення банківських кредитів
2.3 Управління інвестиційним портфелем банку
2.3.1 Інвестиційний портфель банку: сутність та функції
2.3.2 Інвестиційна політика як основа управління портфелем цінних паперів банку
2.3.3 Управління процесом формування портфеля цінних паперів банку
2.3.4 Оперативне управління портфелем цінних паперів банку
2.4 Управління банківськими ризиками
2.4.1 Кредитний ризик і управління ним
2.4.2 Управління валютним ризиком
2.4.3 Управління процентним ризиком
2.5 Управління ліквідністю банку
2.5.1 Сутність і значення ліквідності банку
2.5.2 Технологія управління банківською ліквідністю
2.5.3 Методи оцінки потреби банку в ліквідних коштах
2.5.4 Методи управління ліквідністю банку
2.6 Управління прибутковістю банку
2.6.1 Сутність прибутку банку та основні засади управління ним
2.6.2 Управління формуванням прибутку банку
2.6.3 Управління процесом розподілу прибутку банку
2.6.4 Аналіз прибутковості банку
3 ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (НА ПРИКЛАДІ АКБ ПРАВЕКС-БАНКУ )
3.1 АКБ Правекс-Банк – банк національного масштабу
3.2 Управління активами і пасивами Правекс-Банку
3.3 Управління ризиками Правекс-Банку
3.4 Управління кредитним портфелем Правекс-Банку
3.5 Управління інвестиційним портфелем Правекс-Банку
3.6 Міжбанківський бізнес Правекс-Банку
3.7 Платіжні картки Правекс-Банку
3.8 Менеджмент роздрібного бізнесу АКБ Правекс-Банку
3.9 Управління персоналом Правекс-Банку
3.10 Аналіз фінансового стану Правекс-Банку
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Характеристика приміщення
4.2 Аналіз умов праці
4.3 Заходи щодо поліпшення умов праці
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
Додаток А Баланс Правекс-Банку за 2005 рік
Додаток Б Баланс Правекс-Банку за 2006 рік
Додаток В Баланс Правекс-Банку за 2007 рік
Додаток Г Звіт про фінансові результати Правекс-Банку за 2005 рік
Додаток Д Звіт про фінансові результати Правекс-Банку за 2006 рік
Додаток Е Звіт про фінансові результати Правекс-Банку за 2007 рік
Додаток Є Звіт про власний капітал Правекс-Банку за 2005 рік
Додаток Ж Звіт про власний капітал Правекс-Банку за 2006 рік
Додаток З Звіт про власний капітал Правекс-Банку за 2007 рік
Подписаться на:
Сообщения (Atom)