http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8205
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………….......……3
РОЗДІЛ І СУТНІСТЬ КРЕДИТУ. ТЕОРЕТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ КРЕДИТУ............................................................................................................5
1.1. Поняття та ознаки кредиту…………………………………..…..5
1.2. Об’єкти та суб’єкти кредиту……………………………………..9
РОЗДІЛ ІІ ФОРМИ, ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ...................................13
РОЗДІЛ ІІІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ........................20
3.1. Основи банківського кредитування................................................20
3.2.Принципи банківського кредитування..............................................22
ВИСНОВКИ..………………………………………………………………….28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................31
Причиною виникнення кредиту була необхідність одного товаровиробника продати свій товар, а покупця — купити його, коли він ще не отримав гроші за свій товар. Проте з розвитком суспільного відтворення з явилося чимало інших чинників, що зумовлюють необхідність кредиту: поява вільних коштів в одних суб єктів господарювання і виникнення потреби в них у інших; коливання потреб у коштах і джерелах їх формування, які виникають у юридичних і фізичних осіб та держави; надання в тимчасове користування коштів під майбутні, віддалені в часі, доходи.
Сутність кредиту полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які виникають у зв язку з рухом вартості на засадах зворотності та платності. Ці відносини характеризуються низкою специфічних рис, які конституюють явище кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ.
Кредит є вартісною категорією і з цього погляду має багато спільного з іншими економічними категоріями — грошима, фінансами, торгівлею, капіталом тощо. Разом з тим це самостійна категорія, яка має свої функції і особливе призначення в економічному житті суспільства.
Натуралістична теорія кредиту трактує сутність кредиту з позицій його ролі в забезпеченні руху реального капіталу в натурально-речовій формі, недооцінює відносної самостійності руху грошового капіталу і його впливу через кредит на розвиток суспільного виробництва.
Капіталотворча теорія кредиту трактує сутність кредиту як механізм творення капіталу, переоцінюючи самостійність руху грошового капіталу і можливості банків у його розширенні в інтересах розвитку виробництва.
Кредит — явище руху, який здійснюється у різних напрямах і на різних рівнях. Рух кредиту у зв язку з його участю у відтворювальному процесі проходить п ять етапів:
— формування вільної вартості;
— розміщення вільної вартості в позички;
— використання позиченої вартості на потреби позичальника;
— вивільнення позиченої вартості з обороту позичальника;
— повернення вивільненої вартості кредитору і сплата процентів.
Рух кредиту здійснюється за певними закономірностями, які зумовлюються особливою сутністю кредиту. Ці закономірності є визначальними чинниками в організації управління кредитними відносинами. На їх підставі формуються принципи (правила) кредитування. Основними принципами кредитування є: цільове спрямування позички; строковість позички; поверненість кредитору позиченої вартості; забезпеченість позички і платність користування позиченими коштами.
Під формою кредиту слід розуміти найбільш загальний прояв його сутності, що не зачіпає внутрішньої структури кредиту і не пов язаний з конкретною характеристикою її окремих елементів. З цих позицій правомірно виділяти дві форми кредиту — грошову та товарну, які тісно пов язані між собою і є двома сторонами вартісної форми кредиту. Подібні форми можуть мати й інші економічні інструменти (фінанси, торгівля), проте це не суперечить сутності форми як найбільш загального, контурного прояву економічного явища. Такий контур можуть мати й інші вартісні явища.
Вид кредиту - це конкретний прояв окремих елементів кредиту як економічного явища. Види кредиту можуть виокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові елементи системи, якою є кредит. Для потреб практики види кредиту можна класифікувати за значною кількістю критеріїв і тому видів кредиту може бути велика кількість. Основними з них є комерційний, банківський, державний, міжнародний, виробничий, споживчий. Оскільки ці види виділені за різними критеріями, то одна і та ж сама позичкова вартість може визначатися як різні види кредиту. Наприклад, надана банком позичка може належати до банківського кредиту і до виробничого або споживчого кредиту залежно від цільового її спрямування.
Функції кредиту є одним з найскладніших дискусійних питань теорії кредиту. Загальновизнаною є функція перерозподілу вартості через механізм кредитування. Ця функція досить яскраво виражає призначення та роль кредиту. Існування її не викликає сумніву.
Друга функція пов язана з призначенням кредиту в грошовій сфері. Але у формуванні її мають місце істотні розбіжності — від емісійної до заміщення справжніх грошей. Такий різнобій можна пояснити ототожненням авторами функцій кредиту з функціями банків, що неправомірно. Тому другу функцію кредиту краще зводити до створення передумов для ефективного регулювання обороту грошей в інтересах забезпечення стабільності грошей і повного забезпечення потреб обороту в платіжних засобах.
Є достатньо підстав для виділення і таких функцій кредиту, як контрольно-стимулююча та функція капіталізації вільних грошових доходів.
У своїх проявах кредит різноманітний, тому в теорії і на практиці розрізняють цілий ряд форм і видів кредиту. Їм властиві свої особливості. З розвитком людського суспільства чільне місце займає та чи інша форма або навіть вид кредиту. Але на будь-якому етапі розвитку людства кредит відіграє досить важливу роль. У перші роки існування України як незалежної держави кредитні відносини в ній розвивались суперечливо і поки що не відповідають суспільним потребам.
понедельник, 20 ноября 2017 г.
УЧЕТ ОПЕРАЦИЙ НА ТЕКУЩИХ БАНКОВСКИХ СЧЕТАХ НА ПРИМЕРЕ ЕВРАЗИЙСКОГО БАНКА
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8204
СОДЕРЖАНИЕ
Введение
1. Теоретические аспекты учета операций на текущих счетах в банках
1.1. Открытие и порядок ведения операций на текущих счетах
банка
1.2. Учет операций на расчетном счете
1.3 Учет операций на специальных и валютных счетах
2. Учет операций на текущих счетах Евразийского Банка
2.1. Общая характеристика банка
2.2 Системы организации учета операций на счетах банка
Заключение
Список использованной литературы
В ходе курсовой работы были сделаны следующие конкретные выводы.
На текущих банковских счетах фиксируются, учитываются денежные поступления, расходы, взаимные расчеты с контрагентами и т.д. Каждому клиенту может быть открыт только один текущий банковский счет.
Для открытия в банк представляются: заявление на открытие счета, свидетельство о регистрации, нотариально заверенные копии учредительного договора и устава, карточка в двух экземплярах с образцами подписей и оттиска печати, справка налоговой инспекции.
На проведение операций клиенты заключают договоры с банками, в которых предусматривается порядок функционирования счета и оплаты денежно-расчетных документов, ответственность банка за своевременное зачисление всех поступающих клиенту денежных средств и оплату его поручений и другие условия. При безналичных перечислениях используются платежные поручения, требования-поручения, чеки и аккредитивы. Выдача наличных денег со счета производится по денежным чекам клиентов. Для учета у клиента ему передается выписка из счета вместе с приложением первичных документов, послуживших основанием для совершения бухгалтерских записей по счету. К выписке банка прилагаются документы, полученные от самого предприятия, а также от других предприятий и организаций, на основании которых произведены операции.
Для учета наличия и движения денежных средств на банковских расчетных счетах используется активный счет Расчетный счет . Дебетовое сальдо счета показывает текущий остаток свободных денежных средств предприятия. Суммы зачисленных на расчетный счет денежных средств, поступление наличных денег из кассы отражаются по дебетовой стороне счета. Списание сумм с расчетного счета, а также суммы, полученные предприятием наличными в кассу, отражаются по кредитовой стороне счета.
По нашему мнению, проблема учета операций на банковских счетах, исследуемая в данной курсовой работе, является актуальной.
Во введении обоснована актуальность темы исследования, поставлены цели и задачи, изложены теоретические и методологические основы.
В заключении подводятся итоги данной контрольной работы с учетом полученных в ходе исследования результатов и выводов.
Поскольку из журналов мы получаем более свежую, интересную и необходимую информацию, то они сыграли значительную роль в раскрытии данной темы. Это - «Банки Казахстана», «Вопросы экономики», «Экономист», «Аль Пари».
Пытаясь более полно, глубоко и объективно раскрыть, изучить тему «Учет операций на текущих банковских счетах» была использована литература, содержащая постановку вопросов рассматриваемой проблемы.
Важно подчеркнуть, что развернутое и глубокое рассмотрение темы дало возможность более полно представить, охватить область исследуемой работы.
Такой подход к данной проблеме, с разных позиций и точек зрения дал возможность объективного представления сущности, особенностей и специфики учета операций на текущих банковских счетах..
Каждое явление, вопрос или проблема в нашем мире заслуживает не только обращения к нему любительского интереса, но и более подробного исследовательского взгляда.
СОДЕРЖАНИЕ
Введение
1. Теоретические аспекты учета операций на текущих счетах в банках
1.1. Открытие и порядок ведения операций на текущих счетах
банка
1.2. Учет операций на расчетном счете
1.3 Учет операций на специальных и валютных счетах
2. Учет операций на текущих счетах Евразийского Банка
2.1. Общая характеристика банка
2.2 Системы организации учета операций на счетах банка
Заключение
Список использованной литературы
В ходе курсовой работы были сделаны следующие конкретные выводы.
На текущих банковских счетах фиксируются, учитываются денежные поступления, расходы, взаимные расчеты с контрагентами и т.д. Каждому клиенту может быть открыт только один текущий банковский счет.
Для открытия в банк представляются: заявление на открытие счета, свидетельство о регистрации, нотариально заверенные копии учредительного договора и устава, карточка в двух экземплярах с образцами подписей и оттиска печати, справка налоговой инспекции.
На проведение операций клиенты заключают договоры с банками, в которых предусматривается порядок функционирования счета и оплаты денежно-расчетных документов, ответственность банка за своевременное зачисление всех поступающих клиенту денежных средств и оплату его поручений и другие условия. При безналичных перечислениях используются платежные поручения, требования-поручения, чеки и аккредитивы. Выдача наличных денег со счета производится по денежным чекам клиентов. Для учета у клиента ему передается выписка из счета вместе с приложением первичных документов, послуживших основанием для совершения бухгалтерских записей по счету. К выписке банка прилагаются документы, полученные от самого предприятия, а также от других предприятий и организаций, на основании которых произведены операции.
Для учета наличия и движения денежных средств на банковских расчетных счетах используется активный счет Расчетный счет . Дебетовое сальдо счета показывает текущий остаток свободных денежных средств предприятия. Суммы зачисленных на расчетный счет денежных средств, поступление наличных денег из кассы отражаются по дебетовой стороне счета. Списание сумм с расчетного счета, а также суммы, полученные предприятием наличными в кассу, отражаются по кредитовой стороне счета.
По нашему мнению, проблема учета операций на банковских счетах, исследуемая в данной курсовой работе, является актуальной.
Во введении обоснована актуальность темы исследования, поставлены цели и задачи, изложены теоретические и методологические основы.
В заключении подводятся итоги данной контрольной работы с учетом полученных в ходе исследования результатов и выводов.
Поскольку из журналов мы получаем более свежую, интересную и необходимую информацию, то они сыграли значительную роль в раскрытии данной темы. Это - «Банки Казахстана», «Вопросы экономики», «Экономист», «Аль Пари».
Пытаясь более полно, глубоко и объективно раскрыть, изучить тему «Учет операций на текущих банковских счетах» была использована литература, содержащая постановку вопросов рассматриваемой проблемы.
Важно подчеркнуть, что развернутое и глубокое рассмотрение темы дало возможность более полно представить, охватить область исследуемой работы.
Такой подход к данной проблеме, с разных позиций и точек зрения дал возможность объективного представления сущности, особенностей и специфики учета операций на текущих банковских счетах..
Каждое явление, вопрос или проблема в нашем мире заслуживает не только обращения к нему любительского интереса, но и более подробного исследовательского взгляда.
Банківські операції з пластиковими картками
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8203
Зміст
Вступ
Розділ 1. Світова практика використання платіжних карток як кредитно-розрахункового інструменту та особливості їх запровадження в Україні
1.1 Історичний аспект виникнення і розвитку ринку банківських платіжних карток
1.2 Сутність, види та особливості застосування банківських платіжних карток як кредитно-розрахункового інструменту
1.3 Основні елементи і учасники системи карткових розрахунків та їх взаємодія
1.4 Техніко-економічна характериситка ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ”
Розділ 2. Комплексний аналіз запровадження та використання розрахунків за допомогою пластикових карток
2.1 Організація роботи комерційних банків України щодо обслуговування клієнтів за допомогою пластикових карток
2.2 Аналіз банківських операцій з використанням пластикових карток внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем
2.3 Позиціонування та послуги ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” на ринку платіжних карток
Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку індустрії банківських пластикових карток в Україні
3.1 Створення і необхідність впровадження Національної системи масових електроних платежів
3.2 Міжнародний досвід та перспективи на Україні розвитку та застосування кредитних карток як сучасного інструмента безготівкового обігу на Україні
3.3Місце операцій з пластиковими картками в Інтернет-просторі України
Розділ 4. Використання інформаційних систем і технологій у банківській сфері
4.1 Стан інформаційних систем і технологій в ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ”
4.2 Перспективи розвитку сучасних інформаційних інформаційних систем і технологій
4.3 Основні задачі та вимоги до систем захисту банківської інформації
Розділ 5. Правові, соціально-економічні, організаційно-технічні питання охорони праці в банківській установі
5.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в ТВБВ ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” № 7
5.2 Техніка безпеки
5.3 Пожежна безпека
Висновки
Список використаних джерел
Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
Розглянута та проаналізована історія ринку пластикових карток на Україні, показала, що вже сьогодні створені всі передумови для їх активного застосування, як зручного та незаміного засобу платежу. До того ж більшість банків емітентів замінюють картки з магнітною смугою на картки з мікросхемою, що дозволяє розширити спектр банківських операцій та знижує ризик їх використання.
Але поряд з цими позитивними рисами існують і певні негаразди: немає домовленості між банками про взємний прийом карток, немає необхідного обладнання, високі ризики та собівартість обладнання, які перешкоджають досконалому використанню громадянами платіжних карток, як засобу платежу в торгівлі чи сфері послуг.
Проведений в роботі аналіз позиціонування ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” на ринку пластикових карток показав, що збалансована політика банку дозволила за рік впровадити операції з пластиковими картками практично в повному обсязі. А це, як наслідок, підвищило рівень прибутковості банку в цілому.
В роботі наведено ряд пропозицій щодо розвитку індустрії банкївських пластикових карток в Україні, які є досить актуальними і мають не лише теоретичний характер, а й практично-прикладний. Необхідність впровадження Національної системи масових електроних платежів, яка дозволить вилучити значну кількість готівки з тіньової економіки, тобто збільшить ресурсну базу банку, полегшить розрахунки за послуги та товари на території всієї країни.
Зарубіжний досвід застосування кредитних карток, який наведено в роботі, показав, що використання їх на Україні дозволить банкам не лише залучити додаткові ресурси, а й збільшити прибутковість в результаті отримання відсотків за користування кредитом. Але існують певні перешкоди: наведені кредити надаються в багатьох випадках під заставу, кредитна картка надає право на отримання кредиту, який власник може використовувати в повному обсязі, при цьому застава вимогається на весь кредитний ліміт, до того ж українці, на відміну від американців, ще не звикли жити в кредит.
Наведена в роботі можливість використання електроної комерції має ряд переваг порівняно зі звичайними видами торгівлі. Так обслуговування клієнтів здійснюється без перерв – 24 години на добу, 7 днів на тиждень, вся необхідна інформація про товари та послуги зконцентрована в одному місті і доступ до неї забезпечений практично з будь-якої точки світу. Застосування даного виду послуг через інтеренет дозволить банківській системі України вийти на європейський рівень та більш вільно здійснювати міжнародну торгівлю.
З огляду на зазначене вище можна стверджувати, що поставлена на початку роботи мета була досягнена, розроблені заходи мають теоретичний та практичний характер. Але навіть застосовуючи традиційні і нетрадиційні заходи щодо запровадження та використання платіжних карток неможливо впровадити всі операції з їх дпомогою, бо завтра, їх вже буде більше, що створює додаткове підгрунтя для реалізації нових ідей та подальших досліджень у цьому напрямку.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Світова практика використання платіжних карток як кредитно-розрахункового інструменту та особливості їх запровадження в Україні
1.1 Історичний аспект виникнення і розвитку ринку банківських платіжних карток
1.2 Сутність, види та особливості застосування банківських платіжних карток як кредитно-розрахункового інструменту
1.3 Основні елементи і учасники системи карткових розрахунків та їх взаємодія
1.4 Техніко-економічна характериситка ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ”
Розділ 2. Комплексний аналіз запровадження та використання розрахунків за допомогою пластикових карток
2.1 Організація роботи комерційних банків України щодо обслуговування клієнтів за допомогою пластикових карток
2.2 Аналіз банківських операцій з використанням пластикових карток внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем
2.3 Позиціонування та послуги ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” на ринку платіжних карток
Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку індустрії банківських пластикових карток в Україні
3.1 Створення і необхідність впровадження Національної системи масових електроних платежів
3.2 Міжнародний досвід та перспективи на Україні розвитку та застосування кредитних карток як сучасного інструмента безготівкового обігу на Україні
3.3Місце операцій з пластиковими картками в Інтернет-просторі України
Розділ 4. Використання інформаційних систем і технологій у банківській сфері
4.1 Стан інформаційних систем і технологій в ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ”
4.2 Перспективи розвитку сучасних інформаційних інформаційних систем і технологій
4.3 Основні задачі та вимоги до систем захисту банківської інформації
Розділ 5. Правові, соціально-економічні, організаційно-технічні питання охорони праці в банківській установі
5.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в ТВБВ ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” № 7
5.2 Техніка безпеки
5.3 Пожежна безпека
Висновки
Список використаних джерел
Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
Розглянута та проаналізована історія ринку пластикових карток на Україні, показала, що вже сьогодні створені всі передумови для їх активного застосування, як зручного та незаміного засобу платежу. До того ж більшість банків емітентів замінюють картки з магнітною смугою на картки з мікросхемою, що дозволяє розширити спектр банківських операцій та знижує ризик їх використання.
Але поряд з цими позитивними рисами існують і певні негаразди: немає домовленості між банками про взємний прийом карток, немає необхідного обладнання, високі ризики та собівартість обладнання, які перешкоджають досконалому використанню громадянами платіжних карток, як засобу платежу в торгівлі чи сфері послуг.
Проведений в роботі аналіз позиціонування ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” на ринку пластикових карток показав, що збалансована політика банку дозволила за рік впровадити операції з пластиковими картками практично в повному обсязі. А це, як наслідок, підвищило рівень прибутковості банку в цілому.
В роботі наведено ряд пропозицій щодо розвитку індустрії банкївських пластикових карток в Україні, які є досить актуальними і мають не лише теоретичний характер, а й практично-прикладний. Необхідність впровадження Національної системи масових електроних платежів, яка дозволить вилучити значну кількість готівки з тіньової економіки, тобто збільшить ресурсну базу банку, полегшить розрахунки за послуги та товари на території всієї країни.
Зарубіжний досвід застосування кредитних карток, який наведено в роботі, показав, що використання їх на Україні дозволить банкам не лише залучити додаткові ресурси, а й збільшити прибутковість в результаті отримання відсотків за користування кредитом. Але існують певні перешкоди: наведені кредити надаються в багатьох випадках під заставу, кредитна картка надає право на отримання кредиту, який власник може використовувати в повному обсязі, при цьому застава вимогається на весь кредитний ліміт, до того ж українці, на відміну від американців, ще не звикли жити в кредит.
Наведена в роботі можливість використання електроної комерції має ряд переваг порівняно зі звичайними видами торгівлі. Так обслуговування клієнтів здійснюється без перерв – 24 години на добу, 7 днів на тиждень, вся необхідна інформація про товари та послуги зконцентрована в одному місті і доступ до неї забезпечений практично з будь-якої точки світу. Застосування даного виду послуг через інтеренет дозволить банківській системі України вийти на європейський рівень та більш вільно здійснювати міжнародну торгівлю.
З огляду на зазначене вище можна стверджувати, що поставлена на початку роботи мета була досягнена, розроблені заходи мають теоретичний та практичний характер. Але навіть застосовуючи традиційні і нетрадиційні заходи щодо запровадження та використання платіжних карток неможливо впровадити всі операції з їх дпомогою, бо завтра, їх вже буде більше, що створює додаткове підгрунтя для реалізації нових ідей та подальших досліджень у цьому напрямку.
Экспортно-импортные сделки как банковская гарантия
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8202
Экспортно-импортные сделки могут осложняться рядом обстоятельств: временем и риском перевозки, таможенными формальностями, импортно-экспортными ограничениями, а также неосведомленностью партнеров о деловой репутации и честности друг друга. Чтобы создавались благоприятные условия для совершения платежей, существует система международных расчетов.
При обсуждении договора о продаже товаров или услуг, главной темой является метод платежа. На внутреннем рынке все довольно просто – это либо предоплата, либо оплата в пределах разумного промежутка времени. Экспортеры и импортеры также стремятся обезопасить себя, выбирая аккредитив как наиболее используемую и безопасную систему расчетов. Для покупателя документарные аккредитивы выгодны тем, что он может выдвигать условия продавцу и снизить до минимума риск невыполнения поставщиком его обязательств по поставке товара. К тому же он приобретает товар, используя большой опыт Банка в подобных сделках. Продавец со своей стороны может быть уверен, что после отсылки товара и при предоставлении всех документов в соответствии с условиями аккредитива он получит оплату независимо от покупателя, потому что в этом случае платит Банк.
Итак, аккредитив (от лат. accredo - доверяю) - это соглашение, в силу которого банк-эмитент, действуя по просьбе и на основании указанных документов и при соблюдении всех остальных условий аккредитива. По своей сути это соглашение между продавцом и его банком, по которому банк обязуется получить от банка покупателя платежи за товар и передать их продавцу, и наоборот: соглашение между покупателем и его банком, по которому банк обязуется выполнить поручение покупателя по осуществлению платежа за купленный товар. Естественно, что оба банка осуществляют эти операции на возмездной основе; поэтому стоимость контракта при оплате по аккредитиву будет всегда иной, нежели при оплате, например, по отзывному чеку или чеком.
Потребность в использовании аккредитива возникает тогда, когда частные лица или компании – владельцы счета в одном пункте периодически (или от случая к случаю) могут нуждаться в деньгах в другом пункте, в своей стране или за рубежом. Оказавшийся в таком положении клиент отдает приказ своему банку открыть аккредитив в иногороднем отделении или в бане-корреспонденте, то есть просит другой банк произвести платежи за его счет или за счет депонируемых на отдельном счете денег клиента в пользу того или иного лица.
В общем случае аккредитив является средством передачи фондов или способом расчета.
Экспортно-импортные сделки могут осложняться рядом обстоятельств: временем и риском перевозки, таможенными формальностями, импортно-экспортными ограничениями, а также неосведомленностью партнеров о деловой репутации и честности друг друга. Чтобы создавались благоприятные условия для совершения платежей, существует система международных расчетов.
При обсуждении договора о продаже товаров или услуг, главной темой является метод платежа. На внутреннем рынке все довольно просто – это либо предоплата, либо оплата в пределах разумного промежутка времени. Экспортеры и импортеры также стремятся обезопасить себя, выбирая аккредитив как наиболее используемую и безопасную систему расчетов. Для покупателя документарные аккредитивы выгодны тем, что он может выдвигать условия продавцу и снизить до минимума риск невыполнения поставщиком его обязательств по поставке товара. К тому же он приобретает товар, используя большой опыт Банка в подобных сделках. Продавец со своей стороны может быть уверен, что после отсылки товара и при предоставлении всех документов в соответствии с условиями аккредитива он получит оплату независимо от покупателя, потому что в этом случае платит Банк.
Итак, аккредитив (от лат. accredo - доверяю) - это соглашение, в силу которого банк-эмитент, действуя по просьбе и на основании указанных документов и при соблюдении всех остальных условий аккредитива. По своей сути это соглашение между продавцом и его банком, по которому банк обязуется получить от банка покупателя платежи за товар и передать их продавцу, и наоборот: соглашение между покупателем и его банком, по которому банк обязуется выполнить поручение покупателя по осуществлению платежа за купленный товар. Естественно, что оба банка осуществляют эти операции на возмездной основе; поэтому стоимость контракта при оплате по аккредитиву будет всегда иной, нежели при оплате, например, по отзывному чеку или чеком.
Потребность в использовании аккредитива возникает тогда, когда частные лица или компании – владельцы счета в одном пункте периодически (или от случая к случаю) могут нуждаться в деньгах в другом пункте, в своей стране или за рубежом. Оказавшийся в таком положении клиент отдает приказ своему банку открыть аккредитив в иногороднем отделении или в бане-корреспонденте, то есть просит другой банк произвести платежи за его счет или за счет депонируемых на отдельном счете денег клиента в пользу того или иного лица.
В общем случае аккредитив является средством передачи фондов или способом расчета.
Банковская гарантия как форма обеспечения кредита
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8201
Содержание
1. Понятие и виды банковской гарантии
2. Преимущества банковской гарантии по сравнения с кредитом
3. Предоставление банковской гарантии
Список используемой литературы
Содержание
1. Понятие и виды банковской гарантии
2. Преимущества банковской гарантии по сравнения с кредитом
3. Предоставление банковской гарантии
Список используемой литературы
Банковская деятельность и государственный банковский надзор
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8200
Банки играют ключевую роль в экономике. Они хранят сбережения граждан, обеспечивают средства оплаты товаров и услуг и финансируют развитие предпринимательства и торговли. Для надежного и эффективного выполнения данных функций отдельные банки должны располагать доверием общества и партнеров по бизнесу. Таким образом, стабильность банковской системы как национальной, так и международной должна быть признана предметом общественного интереса. Такого рода общественный интерес к банкам во всех странах, в отличие от большинства коммерческих компаний, проявляется путем осуществления надзора за их финансовым положением со стороны центральных банков и прочих финансовых агентств.
В настоящее время постоянно в банковское законодательство вносятся изменения и дополнения. В частности огромное значение представляет специальный режим банковского надзора. В соответствии со ст. 13 Закона о реструктуризации Банк России не применяет к кредитной организации, находящейся под управлением Агентства, мер ответственности за нарушение требований банковского надзора, контроля за деятельностью кредитной организации в качестве профессионального участника рынка ценных бумаг, а также не взыскивает в бесспорном порядке с кредитной организации сумму недовнесенных средств в обязательные резервы, депонируемые в Банке России, и не налагает штрафы за нарушение норматива обязательных резервов. Обязательные резервы депонируются в соответствии со специальным порядком, который предполагает отсрочку недовзноса по обязательным резервам.
Банки играют ключевую роль в экономике. Они хранят сбережения граждан, обеспечивают средства оплаты товаров и услуг и финансируют развитие предпринимательства и торговли. Для надежного и эффективного выполнения данных функций отдельные банки должны располагать доверием общества и партнеров по бизнесу. Таким образом, стабильность банковской системы как национальной, так и международной должна быть признана предметом общественного интереса. Такого рода общественный интерес к банкам во всех странах, в отличие от большинства коммерческих компаний, проявляется путем осуществления надзора за их финансовым положением со стороны центральных банков и прочих финансовых агентств.
В настоящее время постоянно в банковское законодательство вносятся изменения и дополнения. В частности огромное значение представляет специальный режим банковского надзора. В соответствии со ст. 13 Закона о реструктуризации Банк России не применяет к кредитной организации, находящейся под управлением Агентства, мер ответственности за нарушение требований банковского надзора, контроля за деятельностью кредитной организации в качестве профессионального участника рынка ценных бумаг, а также не взыскивает в бесспорном порядке с кредитной организации сумму недовнесенных средств в обязательные резервы, депонируемые в Банке России, и не налагает штрафы за нарушение норматива обязательных резервов. Обязательные резервы депонируются в соответствии со специальным порядком, который предполагает отсрочку недовзноса по обязательным резервам.
Банки в управлении государственным долгом России
http://www.ce-studbaza.ru/werk.php?id=8199
Положение банкротства по выплате внутренних и внешних займов государства привело к обвалу банковской системы, фондового рынка и ещё больше усугубило состояние реального сектора экономики. Меры по выходу из глубокого затяжного экономического кризиса в России остаются всё теми же – создание условий для нормального развития промышленных предприятий и предприятий малого бизнеса – как основных источников налоговых доходов бюджета. В ближайшие годы принципиальными задачами фискальной политики являются: проведение налоговой реформы (ввод в действие налогового кодекса, повышение собираемости налогов); сокращение не эффективных бюджетных расходов и увеличение социальных расходов, важных в аспекте стимулирования экономического роста (на науку, образование, медицину). И особенного внимания, конечно же, требует ограничение наращивания нового долга.
После изучения материалов по данной работе, можно сделать следующие выводы:
• понятие и сущность государственного долга тесно переплетаются с бюджетной сферой и кредитными отношениями, кроме того, все это жестко регулируется финансовым правом;
• понятия внутреннего и внешнего долга постепенно смыкаются. Этот процесс ускоряется при использовании такой формы заимствования, как выпуск ценных бумаг, в том числе номинированных в валюте;
• причинами возникновения государственного долга, как правило, являются тяжелые периоды для экономики: войны, спады и т.д.;
• большую часть российского долга (в том числе долга СССР) составляют краткосрочные заимствования именно и, в том числе, из-за этого на протяжении последних десяти лет так часто возникал вопрос о реструктуризации задолженности;
• отсутствует система долгового управления, долгами в России занимаются Министерство Финансов, Внешэкономбанк, частично Центральный Банк. То есть не существует единого органа, который занимался исключительно проблемами долга, хотя подвижки в этом вопросе есть;
• погашению и обслуживанию государственного долга в настоящее время уделяется приоритетное значение;
• правительство стало осознавать проблему предстоящих значительных выплат внешнему долгу в ближайшие годы. Об этом свидетельствует прописанный в бюджете механизм создания финансового резерва, и заявления руководства страны о досрочном погашении обязательств перед кредиторами;
• выдаваемые России кредиты принесли ей мало пользы, но привели увеличению долгового бремени.
Положение банкротства по выплате внутренних и внешних займов государства привело к обвалу банковской системы, фондового рынка и ещё больше усугубило состояние реального сектора экономики. Меры по выходу из глубокого затяжного экономического кризиса в России остаются всё теми же – создание условий для нормального развития промышленных предприятий и предприятий малого бизнеса – как основных источников налоговых доходов бюджета. В ближайшие годы принципиальными задачами фискальной политики являются: проведение налоговой реформы (ввод в действие налогового кодекса, повышение собираемости налогов); сокращение не эффективных бюджетных расходов и увеличение социальных расходов, важных в аспекте стимулирования экономического роста (на науку, образование, медицину). И особенного внимания, конечно же, требует ограничение наращивания нового долга.
После изучения материалов по данной работе, можно сделать следующие выводы:
• понятие и сущность государственного долга тесно переплетаются с бюджетной сферой и кредитными отношениями, кроме того, все это жестко регулируется финансовым правом;
• понятия внутреннего и внешнего долга постепенно смыкаются. Этот процесс ускоряется при использовании такой формы заимствования, как выпуск ценных бумаг, в том числе номинированных в валюте;
• причинами возникновения государственного долга, как правило, являются тяжелые периоды для экономики: войны, спады и т.д.;
• большую часть российского долга (в том числе долга СССР) составляют краткосрочные заимствования именно и, в том числе, из-за этого на протяжении последних десяти лет так часто возникал вопрос о реструктуризации задолженности;
• отсутствует система долгового управления, долгами в России занимаются Министерство Финансов, Внешэкономбанк, частично Центральный Банк. То есть не существует единого органа, который занимался исключительно проблемами долга, хотя подвижки в этом вопросе есть;
• погашению и обслуживанию государственного долга в настоящее время уделяется приоритетное значение;
• правительство стало осознавать проблему предстоящих значительных выплат внешнему долгу в ближайшие годы. Об этом свидетельствует прописанный в бюджете механизм создания финансового резерва, и заявления руководства страны о досрочном погашении обязательств перед кредиторами;
• выдаваемые России кредиты принесли ей мало пользы, но привели увеличению долгового бремени.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)