http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1517
В концепції розвитку загальної середньої освіти, яка задекларована в 2000 році, зазначено Освіта XXI століття - це освіта для людини. її стрижень - розвивальна, культурологічна, домінантна виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни .
вторник, 12 января 2016 г.
Психолого-педагогічні і вікові особливості молодшого школяра, як передумова створення особистісно-розвиваючого навчання
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1516
Концепції розвитку особистості, як розгортання певних «структур» або «планів», які від початку існують в особливому згорнутому стані в людині, мають давню історію і є актуальними в сучасній філософії і психології особистості. Одна з причин їхньої стійкості — довільне і, сказати б, зручне перенесення законів розвитку організму на особистість у цілому. Біологія ніяк не може звільнитися від епігенетичних уявлень про розвиток живого організму, хоча ці уявлення і суперечать новим науковим фактам. Абсолютна більшість розуміє процес розвитку біологічної істоти як розгортання і реалізацію генетичної програми.[26,6]
Концепції розвитку особистості, як розгортання певних «структур» або «планів», які від початку існують в особливому згорнутому стані в людині, мають давню історію і є актуальними в сучасній філософії і психології особистості. Одна з причин їхньої стійкості — довільне і, сказати б, зручне перенесення законів розвитку організму на особистість у цілому. Біологія ніяк не може звільнитися від епігенетичних уявлень про розвиток живого організму, хоча ці уявлення і суперечать новим науковим фактам. Абсолютна більшість розуміє процес розвитку біологічної істоти як розгортання і реалізацію генетичної програми.[26,6]
Психолого-педагогічні підходи та дослідження видатних психологів та педагогів щодо розвиваючого навчання
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1515
Належність людини до певного суспільства, класу певним чином позначається на її особистості і діяльності. Особистість першокласника формується під впливом зовнішніх умов життя. На формування цієї особистості, крім соціальних факторів, мають вагомий вплив і біологічні. Ці фактори не можна протиставляти, вважаючи їх незалежними один від одного. Те, що набуває особистість першокласника у результаті впливів навколишнього середовища, й те, що є в індивіді від природи, тісно пов язані між собою. Дитина формується під впливом зовнішніх умов життя й діяльності через внутрішні умови, тобто природні та набуті за життя якості, які вона має.
Належність людини до певного суспільства, класу певним чином позначається на її особистості і діяльності. Особистість першокласника формується під впливом зовнішніх умов життя. На формування цієї особистості, крім соціальних факторів, мають вагомий вплив і біологічні. Ці фактори не можна протиставляти, вважаючи їх незалежними один від одного. Те, що набуває особистість першокласника у результаті впливів навколишнього середовища, й те, що є в індивіді від природи, тісно пов язані між собою. Дитина формується під впливом зовнішніх умов життя й діяльності через внутрішні умови, тобто природні та набуті за життя якості, які вона має.
Сутність «особистісно-розвиваючого навчання» в учнів початкової школи,його суть
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1514
Проблема розвитку існує з тих пір, як людство почало усвідомлено спрямовувати свої зусилля на підготовку дітей до виживання. Про це свідчать археологічні знахідки та елементи минулого в сучасних мовах, у житті та звичаях різних народів, ігри для розвитку кмітливості, загадки, розваги, головоломки, які дійшли до нас із глибин століть. З появою писемності подібні свідчення набули системного характеру. Одним із перших реалізував у процесі навчання ідею розвитку давньокитайський мислитель Конфуцій (прибл. 551— 479 до н. є.), прізвище якого означає «учитель Кун». У його школі навчання проводилось у формі вільних бесід, спільних роздумів, дискусій. Для Конфуція головним було не озброєння учнів конкретними знаннями, а їх ґрунтовний загальний розвиток, моральне і духовне піднесення. Його ідеї у різні часи розвивали давньогрецькі мислителі Сократ (прибл. 470—399 до н. є.), Демокріт (прибл. 470 (460) — прибл. 380 (370) до н. є.), давньоримський філософ Квінтіліан (прибл. 35 — прибл. 96), італійський педагог-гуманіст Вітторіно да Фельтре (1378—1446), французький філософ, письменник Мішель де Монтень (1533—1592), Я.-А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо.
Проблема розвитку існує з тих пір, як людство почало усвідомлено спрямовувати свої зусилля на підготовку дітей до виживання. Про це свідчать археологічні знахідки та елементи минулого в сучасних мовах, у житті та звичаях різних народів, ігри для розвитку кмітливості, загадки, розваги, головоломки, які дійшли до нас із глибин століть. З появою писемності подібні свідчення набули системного характеру. Одним із перших реалізував у процесі навчання ідею розвитку давньокитайський мислитель Конфуцій (прибл. 551— 479 до н. є.), прізвище якого означає «учитель Кун». У його школі навчання проводилось у формі вільних бесід, спільних роздумів, дискусій. Для Конфуція головним було не озброєння учнів конкретними знаннями, а їх ґрунтовний загальний розвиток, моральне і духовне піднесення. Його ідеї у різні часи розвивали давньогрецькі мислителі Сократ (прибл. 470—399 до н. є.), Демокріт (прибл. 470 (460) — прибл. 380 (370) до н. є.), давньоримський філософ Квінтіліан (прибл. 35 — прибл. 96), італійський педагог-гуманіст Вітторіно да Фельтре (1378—1446), французький філософ, письменник Мішель де Монтень (1533—1592), Я.-А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо.
понедельник, 11 января 2016 г.
Аналіз апробації експериментальної ігрової технології у навчально-виховному процесі
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1513
Найефективнішим способом навчити дитину мислити творчо є гра, і особливо гра розвиваюча. Дослідження психологів показують, що продуктивному творчому мисленню сприяє оволодіння спеціальними способами. До таких способів належать: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування.
Найефективнішим способом навчити дитину мислити творчо є гра, і особливо гра розвиваюча. Дослідження психологів показують, що продуктивному творчому мисленню сприяє оволодіння спеціальними способами. До таких способів належать: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування.
Розвивальна ігрова технологія “Пізнайко”
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1512
Стратегія розвитку освіти в Україні відповідно до національної програми “Освіта” передбачає використання сучасних технологій для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить система розвивального навчання, що є зразком принципово нової системи освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, пізнавальної активності та пізнавальної діяльності на відміну від “навчання”, де відбувається механічне засвоєння знань.
Стратегія розвитку освіти в Україні відповідно до національної програми “Освіта” передбачає використання сучасних технологій для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить система розвивального навчання, що є зразком принципово нової системи освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, пізнавальної активності та пізнавальної діяльності на відміну від “навчання”, де відбувається механічне засвоєння знань.
Діагностика рівня пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1511
Для визначення рівня пізнавальної активності учнів початкових класів ми використали метод анкетування – метод збору статистичного матеріалу шляхом опитування досліджуваних. Цей метод був розроблений у Харківському Науково-методичному педагогічному центрі управління освіти Б.Пашневим. Він дає змогу визначити рівень пізнавальної активності учня й порівняти його з нормативними показниками для різних вікових груп. “Пізнавальна, розумова активність лежить в основі будь-якої навчальної діяльності школяра на усіх вікових етапах його розвитку. Пізнавальну активність зумовлюють: швидкість психічних процесів; легкість пробудження активності; її напруженість; потреба в розумових зусиллях і враженнях; наполегливість у засвоєнні нового матеріалу” [ 30, 7]. Анкета складається з 52 запитань, з яких 42 запитання спрямовані на вивчення пізнавальної активності, а 10 запитань – на дослідження показника відвертості або соціальної бажаності відповідей (див. додаток 4).
Для визначення рівня пізнавальної активності учнів початкових класів ми використали метод анкетування – метод збору статистичного матеріалу шляхом опитування досліджуваних. Цей метод був розроблений у Харківському Науково-методичному педагогічному центрі управління освіти Б.Пашневим. Він дає змогу визначити рівень пізнавальної активності учня й порівняти його з нормативними показниками для різних вікових груп. “Пізнавальна, розумова активність лежить в основі будь-якої навчальної діяльності школяра на усіх вікових етапах його розвитку. Пізнавальну активність зумовлюють: швидкість психічних процесів; легкість пробудження активності; її напруженість; потреба в розумових зусиллях і враженнях; наполегливість у засвоєнні нового матеріалу” [ 30, 7]. Анкета складається з 52 запитань, з яких 42 запитання спрямовані на вивчення пізнавальної активності, а 10 запитань – на дослідження показника відвертості або соціальної бажаності відповідей (див. додаток 4).
Подписаться на:
Сообщения (Atom)