http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1515
Належність людини до певного суспільства, класу певним чином позначається на її особистості і діяльності. Особистість першокласника формується під впливом зовнішніх умов життя. На формування цієї особистості, крім соціальних факторів, мають вагомий вплив і біологічні. Ці фактори не можна протиставляти, вважаючи їх незалежними один від одного. Те, що набуває особистість першокласника у результаті впливів навколишнього середовища, й те, що є в індивіді від природи, тісно пов язані між собою. Дитина формується під впливом зовнішніх умов життя й діяльності через внутрішні умови, тобто природні та набуті за життя якості, які вона має.
вторник, 12 января 2016 г.
Сутність «особистісно-розвиваючого навчання» в учнів початкової школи,його суть
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1514
Проблема розвитку існує з тих пір, як людство почало усвідомлено спрямовувати свої зусилля на підготовку дітей до виживання. Про це свідчать археологічні знахідки та елементи минулого в сучасних мовах, у житті та звичаях різних народів, ігри для розвитку кмітливості, загадки, розваги, головоломки, які дійшли до нас із глибин століть. З появою писемності подібні свідчення набули системного характеру. Одним із перших реалізував у процесі навчання ідею розвитку давньокитайський мислитель Конфуцій (прибл. 551— 479 до н. є.), прізвище якого означає «учитель Кун». У його школі навчання проводилось у формі вільних бесід, спільних роздумів, дискусій. Для Конфуція головним було не озброєння учнів конкретними знаннями, а їх ґрунтовний загальний розвиток, моральне і духовне піднесення. Його ідеї у різні часи розвивали давньогрецькі мислителі Сократ (прибл. 470—399 до н. є.), Демокріт (прибл. 470 (460) — прибл. 380 (370) до н. є.), давньоримський філософ Квінтіліан (прибл. 35 — прибл. 96), італійський педагог-гуманіст Вітторіно да Фельтре (1378—1446), французький філософ, письменник Мішель де Монтень (1533—1592), Я.-А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо.
Проблема розвитку існує з тих пір, як людство почало усвідомлено спрямовувати свої зусилля на підготовку дітей до виживання. Про це свідчать археологічні знахідки та елементи минулого в сучасних мовах, у житті та звичаях різних народів, ігри для розвитку кмітливості, загадки, розваги, головоломки, які дійшли до нас із глибин століть. З появою писемності подібні свідчення набули системного характеру. Одним із перших реалізував у процесі навчання ідею розвитку давньокитайський мислитель Конфуцій (прибл. 551— 479 до н. є.), прізвище якого означає «учитель Кун». У його школі навчання проводилось у формі вільних бесід, спільних роздумів, дискусій. Для Конфуція головним було не озброєння учнів конкретними знаннями, а їх ґрунтовний загальний розвиток, моральне і духовне піднесення. Його ідеї у різні часи розвивали давньогрецькі мислителі Сократ (прибл. 470—399 до н. є.), Демокріт (прибл. 470 (460) — прибл. 380 (370) до н. є.), давньоримський філософ Квінтіліан (прибл. 35 — прибл. 96), італійський педагог-гуманіст Вітторіно да Фельтре (1378—1446), французький філософ, письменник Мішель де Монтень (1533—1592), Я.-А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо.
понедельник, 11 января 2016 г.
Аналіз апробації експериментальної ігрової технології у навчально-виховному процесі
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1513
Найефективнішим способом навчити дитину мислити творчо є гра, і особливо гра розвиваюча. Дослідження психологів показують, що продуктивному творчому мисленню сприяє оволодіння спеціальними способами. До таких способів належать: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування.
Найефективнішим способом навчити дитину мислити творчо є гра, і особливо гра розвиваюча. Дослідження психологів показують, що продуктивному творчому мисленню сприяє оволодіння спеціальними способами. До таких способів належать: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування.
Розвивальна ігрова технологія “Пізнайко”
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1512
Стратегія розвитку освіти в Україні відповідно до національної програми “Освіта” передбачає використання сучасних технологій для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить система розвивального навчання, що є зразком принципово нової системи освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, пізнавальної активності та пізнавальної діяльності на відміну від “навчання”, де відбувається механічне засвоєння знань.
Стратегія розвитку освіти в Україні відповідно до національної програми “Освіта” передбачає використання сучасних технологій для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить система розвивального навчання, що є зразком принципово нової системи освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, пізнавальної активності та пізнавальної діяльності на відміну від “навчання”, де відбувається механічне засвоєння знань.
Діагностика рівня пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1511
Для визначення рівня пізнавальної активності учнів початкових класів ми використали метод анкетування – метод збору статистичного матеріалу шляхом опитування досліджуваних. Цей метод був розроблений у Харківському Науково-методичному педагогічному центрі управління освіти Б.Пашневим. Він дає змогу визначити рівень пізнавальної активності учня й порівняти його з нормативними показниками для різних вікових груп. “Пізнавальна, розумова активність лежить в основі будь-якої навчальної діяльності школяра на усіх вікових етапах його розвитку. Пізнавальну активність зумовлюють: швидкість психічних процесів; легкість пробудження активності; її напруженість; потреба в розумових зусиллях і враженнях; наполегливість у засвоєнні нового матеріалу” [ 30, 7]. Анкета складається з 52 запитань, з яких 42 запитання спрямовані на вивчення пізнавальної активності, а 10 запитань – на дослідження показника відвертості або соціальної бажаності відповідей (див. додаток 4).
Для визначення рівня пізнавальної активності учнів початкових класів ми використали метод анкетування – метод збору статистичного матеріалу шляхом опитування досліджуваних. Цей метод був розроблений у Харківському Науково-методичному педагогічному центрі управління освіти Б.Пашневим. Він дає змогу визначити рівень пізнавальної активності учня й порівняти його з нормативними показниками для різних вікових груп. “Пізнавальна, розумова активність лежить в основі будь-якої навчальної діяльності школяра на усіх вікових етапах його розвитку. Пізнавальну активність зумовлюють: швидкість психічних процесів; легкість пробудження активності; її напруженість; потреба в розумових зусиллях і враженнях; наполегливість у засвоєнні нового матеріалу” [ 30, 7]. Анкета складається з 52 запитань, з яких 42 запитання спрямовані на вивчення пізнавальної активності, а 10 запитань – на дослідження показника відвертості або соціальної бажаності відповідей (див. додаток 4).
Досвід учителів шкіл Житомирщини
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1510
Для підтвердження гіпотези про ефективний вплив ігрових технологій в процесі навчання на пізнавальну активність молодших школярів нами було вивчено досвід організації навчання сучасних вчителів.
Для підтвердження гіпотези про ефективний вплив ігрових технологій в процесі навчання на пізнавальну активність молодших школярів нами було вивчено досвід організації навчання сучасних вчителів.
Ігрова технологія “Граматика фантазії” Джані Радарі
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1509
Джанні Радарі є автором багатьох вправ, методичних розробок, які розвивають творчі мислення дітей. Ці вправи зібрані і книзі “Граматика фантазії”. Основний зміст книги складають питання різностороннього виховання людини, формування її неповторної індивідуальності. Пропонуємо модифікацію його відомої вправи “Біном фантазії”. “На прохання вчителя учні називають іменники. Їх записують на дошці парами в колонку. Наприклад, один учень сказав слово “дерево”, інший - “телефон ”. Їм треба придумати асоціації, зв’язуючи ці пари слів. Наприклад: телефон кольору дерева; стукає по телефону як по дереву; вітер зігнув дерево як трубку телефону тощо. Хто придумав найоригінальнішу асоціацію, той і виграв. Усі складені вислови діти записують у зошит ”[16, 83-85].
Джанні Радарі є автором багатьох вправ, методичних розробок, які розвивають творчі мислення дітей. Ці вправи зібрані і книзі “Граматика фантазії”. Основний зміст книги складають питання різностороннього виховання людини, формування її неповторної індивідуальності. Пропонуємо модифікацію його відомої вправи “Біном фантазії”. “На прохання вчителя учні називають іменники. Їх записують на дошці парами в колонку. Наприклад, один учень сказав слово “дерево”, інший - “телефон ”. Їм треба придумати асоціації, зв’язуючи ці пари слів. Наприклад: телефон кольору дерева; стукає по телефону як по дереву; вітер зігнув дерево як трубку телефону тощо. Хто придумав найоригінальнішу асоціацію, той і виграв. Усі складені вислови діти записують у зошит ”[16, 83-85].
Подписаться на:
Сообщения (Atom)