http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1512
Стратегія розвитку освіти в Україні відповідно до національної програми “Освіта” передбачає використання сучасних технологій для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить система розвивального навчання, що є зразком принципово нової системи освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, пізнавальної активності та пізнавальної діяльності на відміну від “навчання”, де відбувається механічне засвоєння знань.
понедельник, 11 января 2016 г.
Діагностика рівня пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1511
Для визначення рівня пізнавальної активності учнів початкових класів ми використали метод анкетування – метод збору статистичного матеріалу шляхом опитування досліджуваних. Цей метод був розроблений у Харківському Науково-методичному педагогічному центрі управління освіти Б.Пашневим. Він дає змогу визначити рівень пізнавальної активності учня й порівняти його з нормативними показниками для різних вікових груп. “Пізнавальна, розумова активність лежить в основі будь-якої навчальної діяльності школяра на усіх вікових етапах його розвитку. Пізнавальну активність зумовлюють: швидкість психічних процесів; легкість пробудження активності; її напруженість; потреба в розумових зусиллях і враженнях; наполегливість у засвоєнні нового матеріалу” [ 30, 7]. Анкета складається з 52 запитань, з яких 42 запитання спрямовані на вивчення пізнавальної активності, а 10 запитань – на дослідження показника відвертості або соціальної бажаності відповідей (див. додаток 4).
Для визначення рівня пізнавальної активності учнів початкових класів ми використали метод анкетування – метод збору статистичного матеріалу шляхом опитування досліджуваних. Цей метод був розроблений у Харківському Науково-методичному педагогічному центрі управління освіти Б.Пашневим. Він дає змогу визначити рівень пізнавальної активності учня й порівняти його з нормативними показниками для різних вікових груп. “Пізнавальна, розумова активність лежить в основі будь-якої навчальної діяльності школяра на усіх вікових етапах його розвитку. Пізнавальну активність зумовлюють: швидкість психічних процесів; легкість пробудження активності; її напруженість; потреба в розумових зусиллях і враженнях; наполегливість у засвоєнні нового матеріалу” [ 30, 7]. Анкета складається з 52 запитань, з яких 42 запитання спрямовані на вивчення пізнавальної активності, а 10 запитань – на дослідження показника відвертості або соціальної бажаності відповідей (див. додаток 4).
Досвід учителів шкіл Житомирщини
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1510
Для підтвердження гіпотези про ефективний вплив ігрових технологій в процесі навчання на пізнавальну активність молодших школярів нами було вивчено досвід організації навчання сучасних вчителів.
Для підтвердження гіпотези про ефективний вплив ігрових технологій в процесі навчання на пізнавальну активність молодших школярів нами було вивчено досвід організації навчання сучасних вчителів.
Ігрова технологія “Граматика фантазії” Джані Радарі
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1509
Джанні Радарі є автором багатьох вправ, методичних розробок, які розвивають творчі мислення дітей. Ці вправи зібрані і книзі “Граматика фантазії”. Основний зміст книги складають питання різностороннього виховання людини, формування її неповторної індивідуальності. Пропонуємо модифікацію його відомої вправи “Біном фантазії”. “На прохання вчителя учні називають іменники. Їх записують на дошці парами в колонку. Наприклад, один учень сказав слово “дерево”, інший - “телефон ”. Їм треба придумати асоціації, зв’язуючи ці пари слів. Наприклад: телефон кольору дерева; стукає по телефону як по дереву; вітер зігнув дерево як трубку телефону тощо. Хто придумав найоригінальнішу асоціацію, той і виграв. Усі складені вислови діти записують у зошит ”[16, 83-85].
Джанні Радарі є автором багатьох вправ, методичних розробок, які розвивають творчі мислення дітей. Ці вправи зібрані і книзі “Граматика фантазії”. Основний зміст книги складають питання різностороннього виховання людини, формування її неповторної індивідуальності. Пропонуємо модифікацію його відомої вправи “Біном фантазії”. “На прохання вчителя учні називають іменники. Їх записують на дошці парами в колонку. Наприклад, один учень сказав слово “дерево”, інший - “телефон ”. Їм треба придумати асоціації, зв’язуючи ці пари слів. Наприклад: телефон кольору дерева; стукає по телефону як по дереву; вітер зігнув дерево як трубку телефону тощо. Хто придумав найоригінальнішу асоціацію, той і виграв. Усі складені вислови діти записують у зошит ”[16, 83-85].
Розвивальні ігри Б.Нікітіна та Л.Нікітіна
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1508
Родина Нікітіних ( Б. Нікітін та Л.Нікітін) створила власну систему розвивальних ігор “Унікуб” або “Універсальні кубики”. Вони вводять дитину у світ тривимірного простору. А розвиток просторового мислення у ранньому віці дасть змогу згодом надзвичайно легко оволодіти геометрією, кресленням, стереометрією та подібними їм науками.
Родина Нікітіних ( Б. Нікітін та Л.Нікітін) створила власну систему розвивальних ігор “Унікуб” або “Універсальні кубики”. Вони вводять дитину у світ тривимірного простору. А розвиток просторового мислення у ранньому віці дасть змогу згодом надзвичайно легко оволодіти геометрією, кресленням, стереометрією та подібними їм науками.
Методика колективної і творчої діяльності І. Іванова
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1507
КТС (колективна творча справа) – це спосіб організації діяльності школярів, що передбачає три основні фази: 1) підготовка, 2) виконання, 3) контроль. І. Карпенчук зазначає, що у процесі проведення колективних творчих справ слід враховувати вік школярів. Наприклад, форми КТС для молодших школярів повинні вводити їх в світ казки, гри, фантазії, формувати трудові навички, перші уявлення про колективні справи і уміння проектувати їх. Школярам середнього віку можна запропонувати КТС, пов’язані із пошуковою роботою. Однак найбільш ефективно діє КТС у старшокласників, якщо вони мають навчальний організаторський характер цікавих справ для молодших школярів
КТС (колективна творча справа) – це спосіб організації діяльності школярів, що передбачає три основні фази: 1) підготовка, 2) виконання, 3) контроль. І. Карпенчук зазначає, що у процесі проведення колективних творчих справ слід враховувати вік школярів. Наприклад, форми КТС для молодших школярів повинні вводити їх в світ казки, гри, фантазії, формувати трудові навички, перші уявлення про колективні справи і уміння проектувати їх. Школярам середнього віку можна запропонувати КТС, пов’язані із пошуковою роботою. Однак найбільш ефективно діє КТС у старшокласників, якщо вони мають навчальний організаторський характер цікавих справ для молодших школярів
Умови розвитку пізнавальної активності в початковій школі засобами ігрових технологій
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1506
Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових технологій навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. Потрапляючи до школи після дитячого садка, молодший школяр зустрічається з таким видом діяльності, як навчання. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей. В.Шаталов зазначає: ”Придивіться: чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили й покликані служити розвиткові кмітливості та пізнання цікавості дітей на всіх без винятку, вікових рівнях. Відомо, що ті діти, з яких на уроці й слова не витягти, в іграх активні. Вони можуть повернути хід гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть. Їхні дії відзначаються глибиною мислення. Мислення сміливого, масштабного, не стандартного” [46, 64-65]. Ігрова технологія як метод навчання має свої особливості. З одного боку, в її сутності закладена ігрова дія, за допомогою гри формуються певні якості особистості: увага, спостережливість, пам’ять, розвивається мислення, виявляються творчі здібності, самостійність, ініціатива. З іншого боку гра розв’язує певну дидактичну задачу у навчанні: вивчення нового матеріалу, повторення і закріплення вивченого, формування трудових умінь і навичок, використання знань на практиці. Ігрова технологія стимулює розвиток пізнавальної активності учнів, викликає позитивні емоції, бадьорий настрій, життєрадісність, бажання вчитися. Різноманітні ігрові дії підтримують і посилюють інтерес до навчального предмета. При цьому до процесів запам’ятовування, осмислення, підключаються глибокі переживання особистості, які роблять їх інтенсивнішими, результативнішими, і навчання проходить без особливих зусиль при великому емоційному піднесенні. При наявності інтересу до предмету діти активно включаються в учбову діяльність, жадібно сприймають пізнавальний матеріал.
Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових технологій навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. Потрапляючи до школи після дитячого садка, молодший школяр зустрічається з таким видом діяльності, як навчання. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей. В.Шаталов зазначає: ”Придивіться: чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили й покликані служити розвиткові кмітливості та пізнання цікавості дітей на всіх без винятку, вікових рівнях. Відомо, що ті діти, з яких на уроці й слова не витягти, в іграх активні. Вони можуть повернути хід гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть. Їхні дії відзначаються глибиною мислення. Мислення сміливого, масштабного, не стандартного” [46, 64-65]. Ігрова технологія як метод навчання має свої особливості. З одного боку, в її сутності закладена ігрова дія, за допомогою гри формуються певні якості особистості: увага, спостережливість, пам’ять, розвивається мислення, виявляються творчі здібності, самостійність, ініціатива. З іншого боку гра розв’язує певну дидактичну задачу у навчанні: вивчення нового матеріалу, повторення і закріплення вивченого, формування трудових умінь і навичок, використання знань на практиці. Ігрова технологія стимулює розвиток пізнавальної активності учнів, викликає позитивні емоції, бадьорий настрій, життєрадісність, бажання вчитися. Різноманітні ігрові дії підтримують і посилюють інтерес до навчального предмета. При цьому до процесів запам’ятовування, осмислення, підключаються глибокі переживання особистості, які роблять їх інтенсивнішими, результативнішими, і навчання проходить без особливих зусиль при великому емоційному піднесенні. При наявності інтересу до предмету діти активно включаються в учбову діяльність, жадібно сприймають пізнавальний матеріал.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)