http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1510
Для підтвердження гіпотези про ефективний вплив ігрових технологій в процесі навчання на пізнавальну активність молодших школярів нами було вивчено досвід організації навчання сучасних вчителів.
понедельник, 11 января 2016 г.
Ігрова технологія “Граматика фантазії” Джані Радарі
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1509
Джанні Радарі є автором багатьох вправ, методичних розробок, які розвивають творчі мислення дітей. Ці вправи зібрані і книзі “Граматика фантазії”. Основний зміст книги складають питання різностороннього виховання людини, формування її неповторної індивідуальності. Пропонуємо модифікацію його відомої вправи “Біном фантазії”. “На прохання вчителя учні називають іменники. Їх записують на дошці парами в колонку. Наприклад, один учень сказав слово “дерево”, інший - “телефон ”. Їм треба придумати асоціації, зв’язуючи ці пари слів. Наприклад: телефон кольору дерева; стукає по телефону як по дереву; вітер зігнув дерево як трубку телефону тощо. Хто придумав найоригінальнішу асоціацію, той і виграв. Усі складені вислови діти записують у зошит ”[16, 83-85].
Джанні Радарі є автором багатьох вправ, методичних розробок, які розвивають творчі мислення дітей. Ці вправи зібрані і книзі “Граматика фантазії”. Основний зміст книги складають питання різностороннього виховання людини, формування її неповторної індивідуальності. Пропонуємо модифікацію його відомої вправи “Біном фантазії”. “На прохання вчителя учні називають іменники. Їх записують на дошці парами в колонку. Наприклад, один учень сказав слово “дерево”, інший - “телефон ”. Їм треба придумати асоціації, зв’язуючи ці пари слів. Наприклад: телефон кольору дерева; стукає по телефону як по дереву; вітер зігнув дерево як трубку телефону тощо. Хто придумав найоригінальнішу асоціацію, той і виграв. Усі складені вислови діти записують у зошит ”[16, 83-85].
Розвивальні ігри Б.Нікітіна та Л.Нікітіна
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1508
Родина Нікітіних ( Б. Нікітін та Л.Нікітін) створила власну систему розвивальних ігор “Унікуб” або “Універсальні кубики”. Вони вводять дитину у світ тривимірного простору. А розвиток просторового мислення у ранньому віці дасть змогу згодом надзвичайно легко оволодіти геометрією, кресленням, стереометрією та подібними їм науками.
Родина Нікітіних ( Б. Нікітін та Л.Нікітін) створила власну систему розвивальних ігор “Унікуб” або “Універсальні кубики”. Вони вводять дитину у світ тривимірного простору. А розвиток просторового мислення у ранньому віці дасть змогу згодом надзвичайно легко оволодіти геометрією, кресленням, стереометрією та подібними їм науками.
Методика колективної і творчої діяльності І. Іванова
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1507
КТС (колективна творча справа) – це спосіб організації діяльності школярів, що передбачає три основні фази: 1) підготовка, 2) виконання, 3) контроль. І. Карпенчук зазначає, що у процесі проведення колективних творчих справ слід враховувати вік школярів. Наприклад, форми КТС для молодших школярів повинні вводити їх в світ казки, гри, фантазії, формувати трудові навички, перші уявлення про колективні справи і уміння проектувати їх. Школярам середнього віку можна запропонувати КТС, пов’язані із пошуковою роботою. Однак найбільш ефективно діє КТС у старшокласників, якщо вони мають навчальний організаторський характер цікавих справ для молодших школярів
КТС (колективна творча справа) – це спосіб організації діяльності школярів, що передбачає три основні фази: 1) підготовка, 2) виконання, 3) контроль. І. Карпенчук зазначає, що у процесі проведення колективних творчих справ слід враховувати вік школярів. Наприклад, форми КТС для молодших школярів повинні вводити їх в світ казки, гри, фантазії, формувати трудові навички, перші уявлення про колективні справи і уміння проектувати їх. Школярам середнього віку можна запропонувати КТС, пов’язані із пошуковою роботою. Однак найбільш ефективно діє КТС у старшокласників, якщо вони мають навчальний організаторський характер цікавих справ для молодших школярів
Умови розвитку пізнавальної активності в початковій школі засобами ігрових технологій
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1506
Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових технологій навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. Потрапляючи до школи після дитячого садка, молодший школяр зустрічається з таким видом діяльності, як навчання. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей. В.Шаталов зазначає: ”Придивіться: чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили й покликані служити розвиткові кмітливості та пізнання цікавості дітей на всіх без винятку, вікових рівнях. Відомо, що ті діти, з яких на уроці й слова не витягти, в іграх активні. Вони можуть повернути хід гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть. Їхні дії відзначаються глибиною мислення. Мислення сміливого, масштабного, не стандартного” [46, 64-65]. Ігрова технологія як метод навчання має свої особливості. З одного боку, в її сутності закладена ігрова дія, за допомогою гри формуються певні якості особистості: увага, спостережливість, пам’ять, розвивається мислення, виявляються творчі здібності, самостійність, ініціатива. З іншого боку гра розв’язує певну дидактичну задачу у навчанні: вивчення нового матеріалу, повторення і закріплення вивченого, формування трудових умінь і навичок, використання знань на практиці. Ігрова технологія стимулює розвиток пізнавальної активності учнів, викликає позитивні емоції, бадьорий настрій, життєрадісність, бажання вчитися. Різноманітні ігрові дії підтримують і посилюють інтерес до навчального предмета. При цьому до процесів запам’ятовування, осмислення, підключаються глибокі переживання особистості, які роблять їх інтенсивнішими, результативнішими, і навчання проходить без особливих зусиль при великому емоційному піднесенні. При наявності інтересу до предмету діти активно включаються в учбову діяльність, жадібно сприймають пізнавальний матеріал.
Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових технологій навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. Потрапляючи до школи після дитячого садка, молодший школяр зустрічається з таким видом діяльності, як навчання. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей. В.Шаталов зазначає: ”Придивіться: чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили й покликані служити розвиткові кмітливості та пізнання цікавості дітей на всіх без винятку, вікових рівнях. Відомо, що ті діти, з яких на уроці й слова не витягти, в іграх активні. Вони можуть повернути хід гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть. Їхні дії відзначаються глибиною мислення. Мислення сміливого, масштабного, не стандартного” [46, 64-65]. Ігрова технологія як метод навчання має свої особливості. З одного боку, в її сутності закладена ігрова дія, за допомогою гри формуються певні якості особистості: увага, спостережливість, пам’ять, розвивається мислення, виявляються творчі здібності, самостійність, ініціатива. З іншого боку гра розв’язує певну дидактичну задачу у навчанні: вивчення нового матеріалу, повторення і закріплення вивченого, формування трудових умінь і навичок, використання знань на практиці. Ігрова технологія стимулює розвиток пізнавальної активності учнів, викликає позитивні емоції, бадьорий настрій, життєрадісність, бажання вчитися. Різноманітні ігрові дії підтримують і посилюють інтерес до навчального предмета. При цьому до процесів запам’ятовування, осмислення, підключаються глибокі переживання особистості, які роблять їх інтенсивнішими, результативнішими, і навчання проходить без особливих зусиль при великому емоційному піднесенні. При наявності інтересу до предмету діти активно включаються в учбову діяльність, жадібно сприймають пізнавальний матеріал.
Особливості пізнавальної активності та ігрової діяльності у молодшому шкільному віці
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1505
У початковій школі часто використовуються дидактичні ігрові технології (сюжетні, предметні, змагальні). Вони включають такі складові елементи, як ігрова задача, ігрові мотиви, навчальні рішення задач. В результаті школярі набувають нових знань по змісту гри. “На відміну від прямої постановки навчальної задачі , як це відбувається на уроці, в дидактичній грі вона виникає як ігрова задача самої дитини. Способи її виконання є навчальними” [6, 129]. Д.Ельконін зазначає , “центральним моментом дидактичної гри є протиріччя між ігровими мотивами і не ігровими способами діяльності... В результаті змінюється вся діяльність в цілому. Те, що було умовою гри і другорядним елементом діяльності, набуло для дитини більш змістовне значення, яке все більш і більш не залежить від гри” [11, 220]. Таким чином дидактичні ігри впливають на розвиток пізнавальної активності.
У початковій школі часто використовуються дидактичні ігрові технології (сюжетні, предметні, змагальні). Вони включають такі складові елементи, як ігрова задача, ігрові мотиви, навчальні рішення задач. В результаті школярі набувають нових знань по змісту гри. “На відміну від прямої постановки навчальної задачі , як це відбувається на уроці, в дидактичній грі вона виникає як ігрова задача самої дитини. Способи її виконання є навчальними” [6, 129]. Д.Ельконін зазначає , “центральним моментом дидактичної гри є протиріччя між ігровими мотивами і не ігровими способами діяльності... В результаті змінюється вся діяльність в цілому. Те, що було умовою гри і другорядним елементом діяльності, набуло для дитини більш змістовне значення, яке все більш і більш не залежить від гри” [11, 220]. Таким чином дидактичні ігри впливають на розвиток пізнавальної активності.
Сутність, зміст і класифікація ігрових технологій як педагогічних
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1504
В українському педагогічному словнику “технологія навчання” розглядається як системний метод створення, застосування й визначення всього процесу навчання й засвоєння знань, з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти [9, 331]. В. Бондар зазначає, що технологія – “це сукупність засобів та способів діяльності (прийомів і навичок), які використовуються в будь-якій сфері з опорою на досвід та теоретичні знання“ [4, 33]. Педагогічна технологія як новий напрям в педагогіці зародилася більше 60 років тому в США. Використання поняття “педагогічна технологія пов’язується з багатьма чинниками. “По–перше стрімкий розвиток науково – технічного прогресу зумовив технологізацію не тільки виробничої галузі, а й втрутився в гуманітарні галузі знань. По-друге звернення до технології зумовлювалося незадовільним станом традиційних форм і методів навчання. Сам термін “технологія” стосовно навчального процесу було вжито у 1886 р. американцем Дж. Саллі” [3, 23].Вона отримала визнання у багатьох країнах у 70-80-х роках ХХ століття. Л. Загрекова підкреслює, що предметом педагогічної технології є конструювання системи освіти та професійної підготовки. “Специфіка технології полягає в тому, що в ній проектуються та здійснюється такий навчальний процес, який повинен гарантувати досягнення навчальних цілей” [12, 58].
В українському педагогічному словнику “технологія навчання” розглядається як системний метод створення, застосування й визначення всього процесу навчання й засвоєння знань, з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти [9, 331]. В. Бондар зазначає, що технологія – “це сукупність засобів та способів діяльності (прийомів і навичок), які використовуються в будь-якій сфері з опорою на досвід та теоретичні знання“ [4, 33]. Педагогічна технологія як новий напрям в педагогіці зародилася більше 60 років тому в США. Використання поняття “педагогічна технологія пов’язується з багатьма чинниками. “По–перше стрімкий розвиток науково – технічного прогресу зумовив технологізацію не тільки виробничої галузі, а й втрутився в гуманітарні галузі знань. По-друге звернення до технології зумовлювалося незадовільним станом традиційних форм і методів навчання. Сам термін “технологія” стосовно навчального процесу було вжито у 1886 р. американцем Дж. Саллі” [3, 23].Вона отримала визнання у багатьох країнах у 70-80-х роках ХХ століття. Л. Загрекова підкреслює, що предметом педагогічної технології є конструювання системи освіти та професійної підготовки. “Специфіка технології полягає в тому, що в ній проектуються та здійснюється такий навчальний процес, який повинен гарантувати досягнення навчальних цілей” [12, 58].
Подписаться на:
Сообщения (Atom)