http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1503
Важливу роль у формуванні особистості відіграє активність. Залежно від того, що людина робить(тобто, якого змісту її діяльність), як робить (способи діяльності), від організації й умов цієї діяльності і від того ставлення, яке ця діяльність викликає у людини в неї формуються відповідні нахили, здібності й якості характеру, закріплюються певні знання. В працях науковців немає єдиного підходу до визначення поняття “пізнавальна активність”, хоч у багатьох дослідженнях учені називають істотні риси цього поняття. Так, у працях Д. Вількєєва, Б. Осипова, Н.Половникової підкреслюється вольова та емоційна настроєність суб’єкта як важливий показник активності школяра: готовність і прагнення до енергійного оволодіння знаннями [35, 25], “психічний стан, який виявляється в настрої вирішувати інтелектуальні завдання”[5, 9].
понедельник, 11 января 2016 г.
Методичні рекомендації, щодо покращення емоційного стану пацієнтів у післяопераційний період
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1502
В своїй науковій праці ми, досліджуючи проблему особливостей емоційної сфери післяопераційних хворих, вважаємо, що буде доцільно надати методичні рекомендації щодо зменшення емоційних проявів та покращення емоційного стану пацієнтів у післяопераційний період.
В своїй науковій праці ми, досліджуючи проблему особливостей емоційної сфери післяопераційних хворих, вважаємо, що буде доцільно надати методичні рекомендації щодо зменшення емоційних проявів та покращення емоційного стану пацієнтів у післяопераційний період.
Порівняльний аналіз результатів дослідження залежності рівня тривоги післяопераційних хворих від об єму хірургічного втручання
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1501
Досліджуючи особливості емоційних проявів у пацієнтів в післяопераційному періоді, ми помітили деякі відмінності у характері скарг та результатах експериментально-психологічного дослідження.
Досліджуючи особливості емоційних проявів у пацієнтів в післяопераційному періоді, ми помітили деякі відмінності у характері скарг та результатах експериментально-психологічного дослідження.
Процедура дослідження тривожних станів у пацієнтів з різним об’ємом хірургічного втручання
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1500
Нагадаємо, що вся вибірка хворих була поділена на дві групи: до складу першої (І) групи входили хворі об єм та складність хірургічного втручання були значним, до другої (ІІ) – пацієнти з незначним і не дуже складним хірургічним втручанням.
Нагадаємо, що вся вибірка хворих була поділена на дві групи: до складу першої (І) групи входили хворі об єм та складність хірургічного втручання були значним, до другої (ІІ) – пацієнти з незначним і не дуже складним хірургічним втручанням.
Методики дослідження рівня тривоги у післяопераційних хворих
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1499
Крім клінічного інтерв ю, для дослідження проявів тривоги у пацієнтів в післяопераційний період використовують наступні методики: шкалу реактивної і особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, госпітальну шкала тривоги і депресії HADS, методику диференційної діагностики депресивних станів Зунге (адаптація Т. І. Балашової), методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Холмса - Раге). Розглянемо зміст цих методик більш детально.
Крім клінічного інтерв ю, для дослідження проявів тривоги у пацієнтів в післяопераційний період використовують наступні методики: шкалу реактивної і особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, госпітальну шкала тривоги і депресії HADS, методику диференційної діагностики депресивних станів Зунге (адаптація Т. І. Балашової), методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Холмса - Раге). Розглянемо зміст цих методик більш детально.
Метод клінічного інтерв ю у роботі з пацієнтами в післяопераційному періоді
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1498
Клінічне інтерв ю або клінічна бесіда у роботі з пацієнтами в післяопераційному періоді, зазвичай включає вислуховування скарг пацієнта, збір анамнестичних даних, спостереження за ним, формування первинної гіпотези наявних розладів.
Клінічне інтерв ю або клінічна бесіда у роботі з пацієнтами в післяопераційному періоді, зазвичай включає вислуховування скарг пацієнта, збір анамнестичних даних, спостереження за ним, формування первинної гіпотези наявних розладів.
Методи і методики дослідження емоційних станів післяопераційних хворих
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1497
Емоційний стан пацієнтів хірургічного відділення в післяопераційному відділенні потребує вивчення і психологічного дослідження. В зв язку з гострим початком захворювання або тривалої хронифікації патології , ймовірність виникнення ускладнень дуже велика, що в свою чергу призведе до виникнення емоційних порушень у пацієнтів. Оскільки пацієнти в післяопераційному періоді переживають операційний стрес, дуже важливо вивчати протікання емоційних процесів у них, що допоможе ефективно надавати психологічну і медичну допомогу. Основним інструментом в практичній діяльності психолога з хворими в післяопераційному періоді є проведення експериментально психологічного дослідження з використанням психодіагностичних методик [39].
Емоційний стан пацієнтів хірургічного відділення в післяопераційному відділенні потребує вивчення і психологічного дослідження. В зв язку з гострим початком захворювання або тривалої хронифікації патології , ймовірність виникнення ускладнень дуже велика, що в свою чергу призведе до виникнення емоційних порушень у пацієнтів. Оскільки пацієнти в післяопераційному періоді переживають операційний стрес, дуже важливо вивчати протікання емоційних процесів у них, що допоможе ефективно надавати психологічну і медичну допомогу. Основним інструментом в практичній діяльності психолога з хворими в післяопераційному періоді є проведення експериментально психологічного дослідження з використанням психодіагностичних методик [39].
Подписаться на:
Сообщения (Atom)