http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1501
Досліджуючи особливості емоційних проявів у пацієнтів в післяопераційному періоді, ми помітили деякі відмінності у характері скарг та результатах експериментально-психологічного дослідження.
понедельник, 11 января 2016 г.
Процедура дослідження тривожних станів у пацієнтів з різним об’ємом хірургічного втручання
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1500
Нагадаємо, що вся вибірка хворих була поділена на дві групи: до складу першої (І) групи входили хворі об єм та складність хірургічного втручання були значним, до другої (ІІ) – пацієнти з незначним і не дуже складним хірургічним втручанням.
Нагадаємо, що вся вибірка хворих була поділена на дві групи: до складу першої (І) групи входили хворі об єм та складність хірургічного втручання були значним, до другої (ІІ) – пацієнти з незначним і не дуже складним хірургічним втручанням.
Методики дослідження рівня тривоги у післяопераційних хворих
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1499
Крім клінічного інтерв ю, для дослідження проявів тривоги у пацієнтів в післяопераційний період використовують наступні методики: шкалу реактивної і особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, госпітальну шкала тривоги і депресії HADS, методику диференційної діагностики депресивних станів Зунге (адаптація Т. І. Балашової), методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Холмса - Раге). Розглянемо зміст цих методик більш детально.
Крім клінічного інтерв ю, для дослідження проявів тривоги у пацієнтів в післяопераційний період використовують наступні методики: шкалу реактивної і особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, госпітальну шкала тривоги і депресії HADS, методику диференційної діагностики депресивних станів Зунге (адаптація Т. І. Балашової), методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Холмса - Раге). Розглянемо зміст цих методик більш детально.
Метод клінічного інтерв ю у роботі з пацієнтами в післяопераційному періоді
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1498
Клінічне інтерв ю або клінічна бесіда у роботі з пацієнтами в післяопераційному періоді, зазвичай включає вислуховування скарг пацієнта, збір анамнестичних даних, спостереження за ним, формування первинної гіпотези наявних розладів.
Клінічне інтерв ю або клінічна бесіда у роботі з пацієнтами в післяопераційному періоді, зазвичай включає вислуховування скарг пацієнта, збір анамнестичних даних, спостереження за ним, формування первинної гіпотези наявних розладів.
Методи і методики дослідження емоційних станів післяопераційних хворих
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1497
Емоційний стан пацієнтів хірургічного відділення в післяопераційному відділенні потребує вивчення і психологічного дослідження. В зв язку з гострим початком захворювання або тривалої хронифікації патології , ймовірність виникнення ускладнень дуже велика, що в свою чергу призведе до виникнення емоційних порушень у пацієнтів. Оскільки пацієнти в післяопераційному періоді переживають операційний стрес, дуже важливо вивчати протікання емоційних процесів у них, що допоможе ефективно надавати психологічну і медичну допомогу. Основним інструментом в практичній діяльності психолога з хворими в післяопераційному періоді є проведення експериментально психологічного дослідження з використанням психодіагностичних методик [39].
Емоційний стан пацієнтів хірургічного відділення в післяопераційному відділенні потребує вивчення і психологічного дослідження. В зв язку з гострим початком захворювання або тривалої хронифікації патології , ймовірність виникнення ускладнень дуже велика, що в свою чергу призведе до виникнення емоційних порушень у пацієнтів. Оскільки пацієнти в післяопераційному періоді переживають операційний стрес, дуже важливо вивчати протікання емоційних процесів у них, що допоможе ефективно надавати психологічну і медичну допомогу. Основним інструментом в практичній діяльності психолога з хворими в післяопераційному періоді є проведення експериментально психологічного дослідження з використанням психодіагностичних методик [39].
Тривога, як основний прояв операційного стресу у післяопераційних хворих
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1496
Б.Д. Карвасарський зазначає, що операційний стрес викликає найбільш могутній прояв емоцій та комплексну фізіологічну реакцію. Виявилося, що на несприятливі впливи різного роду — холод, утома, страх, приниження, біль та інш. – організм відповідає не тільки захисною реакцією на даний вплив, але і загальним, однотипним комплексним проявом не залежно від того, який саме подразник діє на організм в даний момент. Він підкреслює, що інтенсивність адаптаційної активності, що розвивається, залежить не від фізичної сили впливу, а від особистісної значимості діючого фактора [25].
Б.Д. Карвасарський зазначає, що операційний стрес викликає найбільш могутній прояв емоцій та комплексну фізіологічну реакцію. Виявилося, що на несприятливі впливи різного роду — холод, утома, страх, приниження, біль та інш. – організм відповідає не тільки захисною реакцією на даний вплив, але і загальним, однотипним комплексним проявом не залежно від того, який саме подразник діє на організм в даний момент. Він підкреслює, що інтенсивність адаптаційної активності, що розвивається, залежить не від фізичної сили впливу, а від особистісної значимості діючого фактора [25].
Емоційна сфера пацієнтів з хірургічною патологією
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1495
Відомо, що емоції, що супроводжують життя людини з моменту її народження й всю наступну навчальну, трудову, суспільну діяльність, несуть яскраве суб єктивне фарбування, оцінку навколишніх подій, кінцевих результатів його діяльності. У той же час емоційна реакція містить чіткі об єктивні фізіологічні компоненти.
Відомо, що емоції, що супроводжують життя людини з моменту її народження й всю наступну навчальну, трудову, суспільну діяльність, несуть яскраве суб єктивне фарбування, оцінку навколишніх подій, кінцевих результатів його діяльності. У той же час емоційна реакція містить чіткі об єктивні фізіологічні компоненти.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)