Тривога, як основний прояв операційного стресу у післяопераційних хворих

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1496

Б.Д. Карвасарський зазначає, що операційний стрес викликає найбільш могутній прояв емоцій та комплексну фізіологічну реакцію. Виявилося, що на несприятливі впливи різного роду — холод, утома, страх, приниження, біль та інш. – організм відповідає не тільки захисною реакцією на даний вплив, але і загальним, однотипним комплексним проявом не залежно від того, який саме подразник діє на організм в даний момент. Він підкреслює, що інтенсивність адаптаційної активності, що розвивається, залежить не від фізичної сили впливу, а від особистісної значимості діючого фактора [25].

Емоційна сфера пацієнтів з хірургічною патологією

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1495

Відомо, що емоції, що супроводжують життя людини з моменту її народження й всю наступну навчальну, трудову, суспільну діяльність, несуть яскраве суб єктивне фарбування, оцінку навколишніх подій, кінцевих результатів його діяльності. У той же час емоційна реакція містить чіткі об єктивні фізіологічні компоненти.

Психологія емоційної сфери людини

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1494

Пізнаючи дійсність людина так чи інакше визначає своє ставлення до предметів, явищ, подій, до інших людей, до власної особистості: одне викликає в ній радість, інше - засмучує, третє - ображає. Радість, сум, образа, гнів, страх та інше - все це різні види суб єктивного відношення людини до дійсності.

Теоретичний аналіз проблеми особливостей емоційної сфери післяопераційних хворих

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1493

Проблема емоційного стану хворих з хірургічною патологією обговорюється в багатьох наукових працях. Тому, в роботі психолога з пацієнтами, які потребують або перенесли оперативне втручання, визначення вихідних теоретичних позицій, підходів та концепцій набувають особливого значення.

Основні напрямки педагогічного впливу на спілкування школярів

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1492

Однією з найважливіших умов ефективності виховних впливів колективу є така організація його життєдіяльності, що надає максимальні можливості для спілкування школярів і сприяє йому.

Юнацька дружба

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1491

Щоб з ясувати критерії юнацької дружби , підліткам пропонували дописати декілька незакінчених речень типу: “ Друг – це той, хто...”; “Із другом я часто ...”; “Друг і приятель не зовсім те й саме, тому що...” При цьому з ясувалися два головних критерії дружби: вказівки на взаємодопомогу і вірність; вказівки на психологічну близькість ( відповіді типу: “... хто мене розуміє” “...хто мене любить”, “... з ким можна говорити про все” і т.п.). Хоча відповіді першого типу зустрічаються частіше, особливо в юнаків, з віком потреба в психологічній близькості збільшується, досягаючи свого апогею в 18-19-літніх. У дівчат ця потреба у всіх вікових періодах виражена значно сильніше, ніж у юнаків.

Спонтанні групи і вільне спілкування

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1490

Д.І. Фельдштейн виділяє три форми спілкування підлітків: інтимно-особисту, стихійно-групову, соціально-орієнтовану