суббота, 9 января 2016 г.

Психолого-педагогічні особливості формування пізнавального інтересу в учнів молодшого шкільного віку

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1461

Інтерес виступає найважливішим збудником будь-якої діяльності. Його розвиток, як і різний процес становлення, - це внутрішньо необхідний рух живої системи від нижчих до вищих рівнів організації та формування, це якісні зміни в цілому, перехід від нижчих структур до вищих. [ 11 ; 14] Він є могутнім засобом успішності у навчанні і вихованні, необхідною умовою досягнення позитивного результату. Тобто, уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, зрозуміти що, чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукувати відповіді на запитання, не відступати перед труднощами, а діставши відповідь, знову прагнути вперед у незвідане - все це, разом узяте, і складає інтерес.

Поняття сутності пізнавального інтересу

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1460

Інтерес є могутнім засобом успішного навчання та виховання, необхідною умовою для досягнення позитивних результатів. Також, це форма прояву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованість особистості, ознайомлення з новими фактами, більш повне відображення дійсності.[ 28, 146 ] Щоб розкрити природу інтересу, його структуру, суть, взаємозв’язок з іншими компонентами навчально-виховного процесу, варто зробити екскурс в історію його вивчення.

Експериментальна програма розвитку естетичних потреб підлітків засобами образотворчого мистецтва

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1459

Україна за свої п’ятнадцять років незалежності у тяжких випробуваннях, політичному протистоянні й боротьбі упевнено крокує на шляху цивілізаційного поступу, здійснила ряд державотворчих, правових заходів щодо реформування владної системи, демократизації суспільного життя, переходу до парламентсько-президентської форми правління. Наступні кроки державотворення будуть пов’язані з посиленням ролі місцевих рад, органів самоврядування, включенням всіх громадян у вирішення назрілих суспільних проблем.

Діагностика рівня розвитку естетичних потреб підлітків

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1458

З метою виявлення особливостей та умов ефективності розвитку естетичних потреб підлітків нами проведена дослідно-експериментальна робота. Педагогічний експеримент проходив на базі Житомирської гуманітарної гімназії № 23 та Житомирської дитячої художньої школи. У ньому брали участь учні 6-7-х класів. Вибірка становила 43 учні, з них – 15, що займаються у художній школі.

Технології розвитку естетичних потреб підлітків засобами образотворчого мистецтва

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1457

За концепцією Б.Неменського, національне мистецтво, як найдоступніше дітям, повинно слугувати педагогам за підґрунття, за вихідну точку в організації естетичного виховання підростаючого покоління. Національне мистецтво є тим початком шляху, з якого дитина має вирушати у багатоманітний світ мистецтва, світової художньої культури. Саме тому педагогам доцільно якнайповніше забезпечувати учням повноту відчуття і глибокого усвідомлення художньої спадщини рідного народу.

Малюємо вітер разом з О.І. Шевченко

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1456

В суспільстві постійно здійснюється розвиток і зміна явищ матеріальної і духовної культури у взаємодії їх змісту та форми. Людина відображає реальну дійсність у єдності і протилежності не тільки раціонально, за допомогою узагальнень і понять, а й емоційно, шляхом створення художніх образів. Їх естетичне ставлення характеризується категоріями прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного, потворного. Естетика як наука вивчає суть і закономірності розвитку естетичних явищ в природі, суспільстві і людській діяльності. Реально оцінити оточуючі явища, дати їм свою оцінку зможе тільки людина з високим рівнем сформованості естетичної культури. Термін “культура”[1], специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, уявлень в продуктах матеріальної і духовної праці, в системі соціальних норм і закладів, в духовних цінностях, в сукупності ставлення людей до природи, між собою і до самих себе. Культура характеризує також особливості свідомості, поведінки й діяльності людей в конкретних сферах суспільного життя (“культура праці, екологічна культура, політична культура”), - так тлумачить це поняття Е.С. Брускова і О.І. Шевченко [17]. В культурі може фіксуватися спосіб життєдіяльності всього суспільства в цілому (суспільна культура), соціальної групи (наприклад культура класу), чи спосіб життєдіяльності окремого індивіду (особиста культура).

Добре світло “Радуги”, або дні Афанасія Лунєва

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1455

“Кожен з нас має як найменше середню освіту, а ось відчувати насправді може, можливо, один з тисячі! – любив повторювати Афанасій Федорович. – Здатність до глибоких почуттів – це головна умова для розвитку мистецтва…” 25 Саме за допомогою його роботи в серцях багатьох людей народилося кохання до прекрасного.