http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1451
Підлітковий період – це відрізок життя між дитинством і зрілістю. В античності та середньовічності він був доволі коротким, а сьогодні під впливом науково-технічного прогресу і збільшення термінів навчання він постійно розтягується. Не існує чітких підходів до визначення його тривалості, більшість дослідників схиляються до думки про те, що це вік із 13 до 19 років. Їх думки однозначні стосовно того, що це проміжна стадія між дитинством і дорослим життям. Причому проходять її по-різному, але в кінці кінців, більшість підлітків стає дорослими. Цей час цікавий, але і водночас дуже драматичний. Драматизм підлітків полягає у тому, що зміни в організмі то відстають то випереджують духовний розвиток. Ламаються характери, світогляд, формуються нові погляди та ідеї. Відомо, що підлітковий період – „важкий вік” – перш за все це криза, яка проявляється як на біологічному, так і на психологічному рівні. Вагомі гормональні і вегетативні зміни потрясають організм підлітка, він швидко втомлюється, стає дуже дратівливим, а нерідко і агресивним. Низький тонус, невпевненість у собі, висока тривожність на фоні загального недомагання – часті супутники підліткового періоду. До всіх описаних бід можна добавити також і невизначеність соціального становища: ще не дорослий, але вже й не дитина, майже не школяр, але й ще не студент; батьки з кожним днем все більше віддаляються, а своя сім’я ще нескоро з’явиться.
суббота, 9 января 2016 г.
пятница, 8 января 2016 г.
Сутність та зміст естетичних потреб у розвитку особистості
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1450
Раціональна частина естетичної свідомості особистості дозволяє людині інтелектуально пояснити й обґрунтувати своє чуттєве сприймання світу, дати йому оцінку, виробити ідеальний теоретичний образ сприйнятого об`єкту. Найбільш повно і специфічно ця частина естетичної свідомості виявляється в умінні визначати закономірний зв`язок кількісних і якісних сторін предметів і явищ. Причому суспільна практика сама виступає важливим джерелом мислення, всієї пізнавальної діяльності людини, основним критерієм її істинності. Розумна людина, за словами Іммануїла Канта – це людина, яка вміє думати, розмірковувати, самостійно робити висновки про речі, людей, події, факти з точки зору вищих норм і критеріїв людської духовної культури, виявляти “силу судження”. Порівняємо це трактування, з тим, що у філософському словнику: потреба – об’єктивна необхідність живого організму людської особистості, соціальної групи чи суспільства вцілому, що відображає характер та зміст об’єктивного зв’язку (природного та соціального) суб’єкта потреби і навколишнього середивища [див]. Цей зв’язок, що залежить від середовища і спонукає об’єект потреби до активності. Задоволення потреб людиною має складний характер іобумовлюється цілеспрямованою діяльністю по виробленю та споживанню предметів потреби. Люди в процесі праці самі виготовляють потрібні їм продукти для задоволення потреб. Стан матеріальних, духовних потреб людини свідчить про рівень, зміст і проблеми соціальної діяльності в певному суспільстві, про рівень виробництва та споживання в ньому, про тип культури і навпаки, використовуючи принцип “Від кожного – за здібностями, кожному – за потребами”[див ст 510-511].
Раціональна частина естетичної свідомості особистості дозволяє людині інтелектуально пояснити й обґрунтувати своє чуттєве сприймання світу, дати йому оцінку, виробити ідеальний теоретичний образ сприйнятого об`єкту. Найбільш повно і специфічно ця частина естетичної свідомості виявляється в умінні визначати закономірний зв`язок кількісних і якісних сторін предметів і явищ. Причому суспільна практика сама виступає важливим джерелом мислення, всієї пізнавальної діяльності людини, основним критерієм її істинності. Розумна людина, за словами Іммануїла Канта – це людина, яка вміє думати, розмірковувати, самостійно робити висновки про речі, людей, події, факти з точки зору вищих норм і критеріїв людської духовної культури, виявляти “силу судження”. Порівняємо це трактування, з тим, що у філософському словнику: потреба – об’єктивна необхідність живого організму людської особистості, соціальної групи чи суспільства вцілому, що відображає характер та зміст об’єктивного зв’язку (природного та соціального) суб’єкта потреби і навколишнього середивища [див]. Цей зв’язок, що залежить від середовища і спонукає об’єект потреби до активності. Задоволення потреб людиною має складний характер іобумовлюється цілеспрямованою діяльністю по виробленю та споживанню предметів потреби. Люди в процесі праці самі виготовляють потрібні їм продукти для задоволення потреб. Стан матеріальних, духовних потреб людини свідчить про рівень, зміст і проблеми соціальної діяльності в певному суспільстві, про рівень виробництва та споживання в ньому, про тип культури і навпаки, використовуючи принцип “Від кожного – за здібностями, кожному – за потребами”[див ст 510-511].
четверг, 7 января 2016 г.
Короткi характеристики кожного з основних типiв акцентуацiй за О.Личко
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1449
Короткi характеристики кожного з основних типiв акцентуацiй за О.Личко.
Короткi характеристики кожного з основних типiв акцентуацiй за О.Личко.
Коротка характеристика основних типiв акцентуацiй за К.Леонгардом
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1448
Коротка характеристика основних типiв акцентуацiй за К.Леонгардом
Коротка характеристика основних типiв акцентуацiй за К.Леонгардом
Програма корекції проявів антисоціальних форм поведінки підлітків
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1447
Виходячи із даних психодіагностики, які свідчать про те, що у підлітків, які схильні до антисоціальної поведінки проявляється високий рівень агресивності, психічного напруження, тривожності, нами була розроблена програма корекції проявів антисоціальних форм поведінки підлітків.
Виходячи із даних психодіагностики, які свідчать про те, що у підлітків, які схильні до антисоціальної поведінки проявляється високий рівень агресивності, психічного напруження, тривожності, нами була розроблена програма корекції проявів антисоціальних форм поведінки підлітків.
Теоретичні засади корекційної роботи з підлітками, схильними до антисоціальної поведінки
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1446
Корекція – це метод комплексного впливу на мету, мотиви та структуру поведінки суб єкта, а також на розвиток певних психічних функцій. Як вважає Н.В.Репіна, при психокорекції особистісних або характерологічних рис основним засобом змін і психологічної допомоги має бути процес навчання ефективному прийняттю себе і реальності [35, с. 249].
Корекція – це метод комплексного впливу на мету, мотиви та структуру поведінки суб єкта, а також на розвиток певних психічних функцій. Як вважає Н.В.Репіна, при психокорекції особистісних або характерологічних рис основним засобом змін і психологічної допомоги має бути процес навчання ефективному прийняттю себе і реальності [35, с. 249].
Аналіз результатів дослідження проявів антисоціальних форм поведінки підлітків
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1445
Дослідження проявів антисоціальних форм поведінки підлітків проводилося на базі Житомирського екологічного ліцею № 24 м. Житомира спільно з психологом ліцею. В дослідженні взяло участь 53 школяра 8-9 класів. Подані у роботі імена досліджуваних відповідно до етичних правил змінені.
Дослідження проявів антисоціальних форм поведінки підлітків проводилося на базі Житомирського екологічного ліцею № 24 м. Житомира спільно з психологом ліцею. В дослідженні взяло участь 53 школяра 8-9 класів. Подані у роботі імена досліджуваних відповідно до етичних правил змінені.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)