воскресенье, 25 октября 2015 г.

Каналы передачи данных на расстоянии

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1044

Помещения предприятия удалены друг от друга на расстояния 79 и 96 метров. Мы не имеем возможности протянуть кабель витой пары от одного корпуса к другому ввиду большого расстояния между ними и загруженности разделяющей их территории. Поэтому нужно прибегнуть к беспроводной связи стандарта Wi-Fi. Хотя производители Wi-Fi-оборудования пишут о возможности связи между своими устройствами на расстоянии до 300 метров, на самом деле минимально приемлемых скоростей передачи данных можно добиться на расстоянии до 80-100 в условиях прямой видимости. Однако прямая видимость в наших условиях отсутствует, так как преградами для сигнала Wi-Fi являются стены корпусов завода. Так же известно, что система 1С очень требовательна к скорости передачи данных и пропускной способности сети. Для решения задачи связи между компьютерами, находящимися в разных корпусах используем три одинаковых беспроводных точки доступа Wi-Fi, но каждую из них оснастим выносной антенной для лучшего распространения сигнала. Точку доступа в корпусе завода, находящегося между корпусами складов оснастим всенаправленной антенной, распространяющей сигнал на 360 градусов. Две оставшиеся точки доступа, находящиеся в корпусах склада, оснастим узконаправленными антеннами и направим каждую на антенну точки доступа заводского корпуса. Направленные антенны дают более сильный и устойчивый сигнал, что важно для решения нашей задачи.

Безпека 802.11b

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1043

802.11b забезпечує контроль доступу на MAC рівні (другий рівень у моделі ISO / OSI), і механізми шифрування, відомі як Wired Equivalent Privacy (WEP), метою яких є забезпечення бездротової мережі засобами безпеки, еквівалентними засобам безпеки провідних мереж. Коли включений WEP, він захищає тільки пакет даних, але не захищає заголовки фізичного рівня, так що інші станції в мережі можуть переглядати дані, необхідні для управління мережею. Для контролю доступу в кожний пункт доступу поміщається так званий ESSID (або WLAN Service Area ID), без знання якого мобільна станція не зможе підключитися до точки доступу. Додатково пункт доступу може зберігати список дозволених MAC адрес, званий списком контролю доступу (Access Control List, ACL), дозволяючи доступ тільки тим клієнтам, чиї MAC адреси знаходяться у списку.

Канальний (Data Link) рівень 802.11

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1042

Канальний рівень 802.11 складається з двох підрівень: управління логічної зв язком (Logical Link Control, LLC) і управління доступом до носія (Media Access Control, MAC). 802.11 використовує той же LLC і 48-бітову адресацію, що й інші мережі 802, що дозволяє легко об єднувати бездротові і провідні мережі, однак MAC рівень має кардинальні відмінності.

Фізичний рівень 802.11

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1041

На фізичному рівні визначені два широкосмугових радіочастотних методу передачі і один - в інфрачервоному діапазоні. Радіочастотні методи працюють в ISM діапазоні 2,4 ГГц і зазвичай використовують смугу 83 МГц від 2,400 ГГц до 2,483 ГГц. Технології широкосмугового сигналу, використовувані в радіочастотних методах, збільшують надійність, пропускну здатність, дозволяють багатьом непов язаним один з одним пристроям розділяти одну смугу частот з мінімальними перешкодами один для одного.

Стандарт IEEE 802.11 для широкосмугового бездротового доступу

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1040

Комітет зі стандартів IEEE 802 сформував робочу групу за стандартами для бездротових локальних мереж 802.11 в 1990 році. Ця група зайнялася розробкою загального стандарту для радіообладнання і мереж, що працюють на частоті 2,4 ГГц, зі швидкостями доступу 1 і 2 Mbps (Megabits-per-second). Роботи зі створення стандарту були завершені через 7 років, і в червні 1997 року була ратифікована перша специфікація 802.11. Стандарт IEEE 802.11 був першим стандартом для продуктів WLAN від незалежної міжнародної організації, що розробляє більшість стандартів для провідних мереж. Однак до того часу закладена спочатку швидкість передачі даних в бездротовій мережі вже не задовольняла потребам користувачів. Для того, щоб зробити технологію Wireless LAN популярною, дешевої, а головне, що задовольняє сучасним жорстким вимогам бізнес-додатків, розробники були змушені створити новий стандарт.

технологія FastEthernet

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1039

Технологія Fast Ethernet є еволюційним розвитком класичної технології Ethernet. 10-Мегабитного Ethernet влаштовував більшість користувачів на протязі близько 15 років. Однак на початку 90-х років почала відчуватися його недостатня пропускна здатність. У 1992 році група виробників мережевого устаткування, включаючи таких лідерів технології Ethernet як SynOptics, 3Com і ряд інших, утворили некомерційне об єднання Fast Ethernet Alliance для розробки стандарту на нову технологію, яка узагальнила б досягнення окремих компаній у області Ethernet-спадкоємного високошвидкісного стандарту. Нова технологія отримала назву Fast Ethernet. (Також є технологія GigaLAN Ethernet, що має пропускну швидкість до 1-го гігабіта, але в силу дорожнечі її впровадження, вона не використовується в тому масштабі, в якому використовується 100-Мегабитного технологія).

Організація спільного використання ліній зв язку

http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=1038

Тільки в мережі з повнозв язною топологією для з єднання кожної пари комп ютерів є окрема лінія зв язку. У всіх інших випадках неминуче виникає питання про те, як організувати спільне використання ліній зв язку декількома комп ютерами мережі. Як і завжди при розділенні ресурсів, головною метою тут є здешевлення мережі.