http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=814
На дільниці механічної обробки крім сталі і чавуну обробляється магнієвий сплав МЛ5. Пил магнієвого сплаву, який виділяється при обробці відноситься до неотруйних, але для цієї категорії характерно поранення слизистої оболонки дихальних шляхів, яке приводить до їх запалення, а при проникненні в легені – до виникнення різних хвороб.
среда, 16 сентября 2015 г.
Пожежна безпека на машинобудівних заводах (цехах)
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=813
Ретельне виконання правил пожежної безпеки, тобто певного протипожежного режиму є вирішальною умовою запобігання пожежам у цехах машинобудівних заводів. Заходи пожежної безпеки режимного характеру визначаються для кожного цеху окремо, з урахуванням його специфічних особливостей, і змінюються залежно від обстановки в ньому. Проте є ряд загальних вимог протипожежного режиму для всіх цехів.
Ретельне виконання правил пожежної безпеки, тобто певного протипожежного режиму є вирішальною умовою запобігання пожежам у цехах машинобудівних заводів. Заходи пожежної безпеки режимного характеру визначаються для кожного цеху окремо, з урахуванням його специфічних особливостей, і змінюються залежно від обстановки в ньому. Проте є ряд загальних вимог протипожежного режиму для всіх цехів.
Методи очищення повітря в виробничому приміщенні (цеху) від шкідливих виділень
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=812
Очищення повітря від пилу може здійснюватися як при подачі зовнішнього повітря в приміщення, так і при видаленні з нього запиленого повітря. У першому випадку забезпечується захист працюючих у виробничих приміщеннях, а в другому - захист навколишньої атмосфери. Універсальних пилезатримуючих пристроїв, придатних для будь-яких видів пилу й для будь-яких початкових концентрацій, не існує. Кожен із цих пристроїв придатний для певного виду пилу, початкової концентрації й необхідному ступеню очищення. Очищення повітря від пилу може бути грубим, середнім й тонким. При грубому очищенні повітря затримується великий пил (розміром часток більше 100 мкм). Таке очищення можна використати, наприклад, як попереднє для сильно запиленого повітря при багатоступінчастому очищенні. При середньому очищенні затримується пил з розміром часток до 100 мкм, а його кінцевий вміст не повинен перевищувати 100 мг/м3. Тонким є таке очищення, при якому затримується дуже дрібний пил (до 10 мкм) з кінцевим вмістом у повітрі притічних і рециркуляційних систем до мг/м3. Знепилююче устаткування підрозділяється на пиловловлювачі й фільтри.
Очищення повітря від пилу може здійснюватися як при подачі зовнішнього повітря в приміщення, так і при видаленні з нього запиленого повітря. У першому випадку забезпечується захист працюючих у виробничих приміщеннях, а в другому - захист навколишньої атмосфери. Універсальних пилезатримуючих пристроїв, придатних для будь-яких видів пилу й для будь-яких початкових концентрацій, не існує. Кожен із цих пристроїв придатний для певного виду пилу, початкової концентрації й необхідному ступеню очищення. Очищення повітря від пилу може бути грубим, середнім й тонким. При грубому очищенні повітря затримується великий пил (розміром часток більше 100 мкм). Таке очищення можна використати, наприклад, як попереднє для сильно запиленого повітря при багатоступінчастому очищенні. При середньому очищенні затримується пил з розміром часток до 100 мкм, а його кінцевий вміст не повинен перевищувати 100 мг/м3. Тонким є таке очищення, при якому затримується дуже дрібний пил (до 10 мкм) з кінцевим вмістом у повітрі притічних і рециркуляційних систем до мг/м3. Знепилююче устаткування підрозділяється на пиловловлювачі й фільтри.
вторник, 15 сентября 2015 г.
Різцева головка для одночасного розточування двох отворів, фаски і кільцевої канавки
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=811
Для забезпечення механічного оброблення деталі КС6В-48.101 розроблено дві різцеві головки. Перша – для одночасного розточування двох отворів Ø85Н8 і Ø120Н8, а також фаски на більшому з них. Друга – для розточування кільцевих канавок. Обидві різцеві головки встановлюються на верстаті 2Н135. Різцева головка для одночасного розточування двох отворів (рис. 1) складається з корпуса 1, в спеціальних отворах якого за допомогою гайок 5, 6 і 8 і гвинтів 10 закріплено різці 2, 3 і 4. Регулювання положення різців для забезпечення розмірів Ø85Н8 Ø120Н8 і Ø130 здійснюється обертанням відповідних гайок, що переміщуються по різьбовій поверхні різців. Фіксація різців від випадання здійснюється гвинтами 10, що опираються своїми головками на шайби 9.
Для забезпечення механічного оброблення деталі КС6В-48.101 розроблено дві різцеві головки. Перша – для одночасного розточування двох отворів Ø85Н8 і Ø120Н8, а також фаски на більшому з них. Друга – для розточування кільцевих канавок. Обидві різцеві головки встановлюються на верстаті 2Н135. Різцева головка для одночасного розточування двох отворів (рис. 1) складається з корпуса 1, в спеціальних отворах якого за допомогою гайок 5, 6 і 8 і гвинтів 10 закріплено різці 2, 3 і 4. Регулювання положення різців для забезпечення розмірів Ø85Н8 Ø120Н8 і Ø130 здійснюється обертанням відповідних гайок, що переміщуються по різьбовій поверхні різців. Фіксація різців від випадання здійснюється гвинтами 10, що опираються своїми головками на шайби 9.
Верстатне пристосування
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=810
Верстатними пристосуваннями називають додаткові пристрої до металорізальних верстатів, що дозволяють найбільш економічно в заданих виробничих умовах забезпечити закладені в конструкції деталі вимоги до точності розмірів, форми і взаємного положення оброблюваних поверхонь деталі.
Верстатними пристосуваннями називають додаткові пристрої до металорізальних верстатів, що дозволяють найбільш економічно в заданих виробничих умовах забезпечити закладені в конструкції деталі вимоги до точності розмірів, форми і взаємного положення оброблюваних поверхонь деталі.
Розрахунок кількості засобів пожежогасіння, необхідного для оснащення цеху
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=809
До первинних засобів пожежогасіння відносяться вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежо-небезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходиться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва. Покривала повинні мати розмір не менше як 1м ´ 1м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання горючих речовин розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2м ´ 1,5м, 2м ´ 2м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів «А», «В», «D», (Е). Бочки з водою встановлюють у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м2 захищуваної площі. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати місткість не менше 0,2 м3 і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0,008 м3. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об’єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 2м ´ 2м – 1 шт., гаки – 3 шт., лопати – 2 шт., ломи – 2 шт., сокири – 2 шт. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмістилища для піску, що є елементом конструкції пожежного стенду, повинні бути місткістю не менше 0,1 м3. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів. Склади лісу, тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння, виходячи з місцевих умов.
До первинних засобів пожежогасіння відносяться вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежо-небезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходиться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва. Покривала повинні мати розмір не менше як 1м ´ 1м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання горючих речовин розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2м ´ 1,5м, 2м ´ 2м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів «А», «В», «D», (Е). Бочки з водою встановлюють у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м2 захищуваної площі. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати місткість не менше 0,2 м3 і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0,008 м3. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об’єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 2м ´ 2м – 1 шт., гаки – 3 шт., лопати – 2 шт., ломи – 2 шт., сокири – 2 шт. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмістилища для піску, що є елементом конструкції пожежного стенду, повинні бути місткістю не менше 0,1 м3. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів. Склади лісу, тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння, виходячи з місцевих умов.
Аналіз потенційних небезпек верстатів, установки та ін. промислового обладнення. Заходи для їх зниження
http://www.ce-studbaza.ru/schriebe.php?id=808
В умовах діяльності людини значна кількість аварій і травм виникає внаслідок конструктивних недоліків машин, механізмів, обладнання, інструменту, захисних та запобіжних пристроїв, а також через недосконалість технологічних процесів засобів захисту людей. Час існування машини визначається такими стадіями: науково-дослідницькі роботи; дослідно-конструкторські роботи; технологічні роботи; виробництво (виготовлення) машини; постачання замовнику (продаж) –експлуатація. На кожній з цих стадій повною мірою повинні враховуватись вимоги безпеки до конструкції машини чи технічного виробу. Якщо на стадії науково-дослідницьких розробок формуються технічні вимоги до виконання дослідно-конструкторських робіт, то на стадії останніх створюється конструкція машини. При цьому вже повинні бути враховані правила безпеки при експлуатації машини відповідно до різних можливих аварійних, катастрофічних і травмонебезпечних ситуацій. За таких умов конструктори можуть передбачати виникнення таких явищ і вносити відповідні зміни у конструкцію машини, що проектується. Реалізація конструкторських рішень, закладених у машину, забезпечується розробкою технологічних процесів, технічною підготовкою виробництва і виробничими процесами виготовлення. Технічні рішення щодо запобігання можливих аварійних та інших ситуаціях мають паралельно втілюватись у процеси виготовлення та доводки конструкції машини. Подальші стадії циклу існування машини – постачання споживачу і експлуатація – повинні забезпечити збереження всіх властивостей, закладенихконструкторами і технологами при проектуванні, підготовці до виробництва виготовленні виробу в машинобудівному виробництві.
В умовах діяльності людини значна кількість аварій і травм виникає внаслідок конструктивних недоліків машин, механізмів, обладнання, інструменту, захисних та запобіжних пристроїв, а також через недосконалість технологічних процесів засобів захисту людей. Час існування машини визначається такими стадіями: науково-дослідницькі роботи; дослідно-конструкторські роботи; технологічні роботи; виробництво (виготовлення) машини; постачання замовнику (продаж) –експлуатація. На кожній з цих стадій повною мірою повинні враховуватись вимоги безпеки до конструкції машини чи технічного виробу. Якщо на стадії науково-дослідницьких розробок формуються технічні вимоги до виконання дослідно-конструкторських робіт, то на стадії останніх створюється конструкція машини. При цьому вже повинні бути враховані правила безпеки при експлуатації машини відповідно до різних можливих аварійних, катастрофічних і травмонебезпечних ситуацій. За таких умов конструктори можуть передбачати виникнення таких явищ і вносити відповідні зміни у конструкцію машини, що проектується. Реалізація конструкторських рішень, закладених у машину, забезпечується розробкою технологічних процесів, технічною підготовкою виробництва і виробничими процесами виготовлення. Технічні рішення щодо запобігання можливих аварійних та інших ситуаціях мають паралельно втілюватись у процеси виготовлення та доводки конструкції машини. Подальші стадії циклу існування машини – постачання споживачу і експлуатація – повинні забезпечити збереження всіх властивостей, закладенихконструкторами і технологами при проектуванні, підготовці до виробництва виготовленні виробу в машинобудівному виробництві.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)